Котирування пшениці показали стрімке відновлення — аналітики

Український державний фонд підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) оголосив конкурс на отримання фінансової підтримки на поворотній основі за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам».

Про це повідомляє сайт фонду.

У повідомлення ідеться, що до участі в конкурсі допускаються всі фермерські господарства, крім тих, які мають заборгованість перед Укрдержфондом та його регіональними відділеннями, яких визнано банкрутами, щодо яких порушено справу про банкрутство та які перебувають у стадії ліквідації, а також у яких виявлено факти незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів.

Переможці конкурсу отримують фінансову підтримку на поворотній основі у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів на строк до 5 років.

Конкурс проводиться в два етапи:

Прийом заявок та документів для участі в конкурсі проводиться регіональними комісіями з визначення переліку фермерських господарств, що претендують на одержання фінансової підтримки Укрдержфонду

Конкурсний відбір та формування реєстру фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки — проводиться комісією з питань надання фінансової підтримки фермерським господарствам (Укрдержфонд, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1).

Заявки та документи для участі в конкурсі приймаються регіональними комісіями з 21 липня 2020 року по 19 серпня 2020 року. Заявки та документи подаються керівником фермерського господарства (уповноваженою особою) особисто або надсилаються рекомендованим листом на адресу регіонального відділення Укрдержфонду. Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

Перелік документів, які подаються для участі у конкурсі, передбачений п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25 серпня 2008 р. (зі змінами). З ним можна ознайомитися на офіційному сайті Укрдержфонду або отримати особисто в регіональних відділеннях Укрдержфонду.

За кілька років в Україні скасують усі радянські ГОСТи, їх замінять європейські стандарти. Про це заявив перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів.

Кубів відзначив, що експорт української промислової продукції до країн-ЄС вимагає серйозної роботи щодо гармонізації технічних вимог та регламентів України з європейськими стандартами.

«Угода про вільну торгівлю з ЄС відкрила нові можливості для експорту української промислової продукції, але на рівні технічних і технологічних вимог було багато роботи. З 2016 року ми суттєво трансформували систему технічного регулювання та стандартизації, зокрема ліквідовані 90% радянських ГОСТів. Натомість ми розробили та прийняли 5105 національних стандартів і тепер 91% гармонізовані з (стандартами) ЄС. У 2019 році плануємо прийняти іще 3000 стандартів», — наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем'єр-міністр України також зазначив, що з 2018 року Україна набула повноправного членства в Метричній конвенції, що відкриває додаткові можливості для експорту.

«З моменту набуття повноправного членства України у Метричній конвенції ми отримали визнання української системи вимірювань та її відповідності міжнародним вимогам з боку усіх 59 країн-членів Конвенції. Це обов'язкова умова, щоб Україна набула повноправного членства в Міжнародній організації законодавчої метрології та продовжувала роботу над укладанням Угоди з ЄС про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА)», — зазначив Степан Кубів.

me.gov

Проект Закону України від 02.07.2020 N 3775 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока та молочних продуктів» було подано до ВР України.

Автор законодавчої ініціативи — народний депутат О. Мейдич.

Метою законопроекту є забезпечення доступності життєво необхідних товарів для широких верств населення та попередження занепаду вітчизняного молочного виробництва.

«Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, за якими передбачається оподаткування ПДВ за ставкою 10 % молочних продуктів сировини для їх виробництва: масла вершкового; молока та вершків, незгущених та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; молока та вершків, згущених та з доданням цукру чи інших підсолоджувальних речовин; маслянки, коагульованих молока та вершків, йогурту, сметани, кефіру та інших ферментованих або сквашених (бактеріальними заквасками) молока та вершків, згущених або незгущених, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизованих чи неароматизованих, з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао; молочної сироватки, згущеної або незгущеної, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продуктів, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; сирів всіх видів і кисломолочного сиру.

Застосування зниженої ставки ПДВ спрямоване на цінову доступність молока і молочних продуктів для всіх верств населення. Соціально значущі продукти рекомендовано Міністерством охорони здоров’я України включати до щоденного раціону харчування вразливої категорії споживачів – дітей, хворих, стариків, а зважаючи на ситуацію, пов’язану із карантинною ситуацією в світі та в державі в цілому, споживання молочних та кисломолочних продуктів необхідно і корисно кожному із нас».  (з Пояснювальної записки).

Повністю текст Пояснювальної записки можна прочитати тут.

infagro.com.ua

Україна має великі можливості для розвитку галузі тваринництва, продукція може конкурувати на світовому ринку, але сектор в останні роки знаходиться у кризовому стані. На це вплинули І закриття російського ринку збуту і збільшення комунальних тарифів, витрат на виробництво і економічна криза.

З 2015 року поголів'я великої рогатої худоби скоротилось на 10,8% і склало 2 млн 17 тис. голів. Висока вартість утримання корів та скорочення споживання молока поставило тваринницькі господарства в умови, коли вигідніше забивати поголів'я і продавати м'ясо, ніж продовжувати розведення худоби. Також через високу вартість утримання за цей самий період скоротилася і кількість кролів в Україні на 8%, до 4 тисяч. І тільки вирощування кіз та овець, незважаючи на свою нішевість в останні роки, показували зростання (+1−2%). Спад у тваринництві відобразився і на ринку кормів. З 2015 по 2017 рр., їх виробництво впало до 29,74 млн. тонн.

Усі корми, які використовуються в сільському господарстві в Україні, можна розділити на такі види:

Соковиті корми — це корми рослинного походження, в складі яких повинно міститися значна кількість води (70−92%). Це пасовищна трава і посівні культур, кормові гарбузи і кавуни, кормові коренеплоди, бадилля.

Грубі корми — це сухі корми рослинного походження, які містять багато клітковини (25−45%). А саме: сіно, солома, полова, гілковий корм.

Концентровані корми — це корми з невеликим вмістом води (8−12%) і клітковини (3−10%) і високою поживністю (0,7−1,35 кормових одиниць на 1 кг корму). До них відносяться: зерно злакових, олійних і бобових культур, продукти їх переробки (дерть, висівки, макуха, комбікорми), а також відходи харчової промисловості.

Інші корми: замінники молока, сироватка, м'ясна і кісткове борошно, інші корми тваринного походження, кормові суміші, харчові та інші відходи.

Не дивлячись на скорочення поголів'я худоби, споживання грубих гранульованих кормів зростає. Це відбувається завдяки великому попиту з боку сільських господарств, які використовують його в якості замінника більш дорогих комбікормів. Для кожної виду тварин існують свої причини використання саме такого виду харчів. Наприклад, козам влітку можуть нашкодити певні рослини, які ростуть на пасовищах. Тож використовуючи гранули, господар впевнений в якості і користі корму. А у вівець грубі корма — взагалі основа раціону. Правильне харчування молочних корів має принципове значення і напряму впливає на їх продуктивність. Для виробництва молока необхідно багато мікро- і макро-елементів, і якщо корова не отримує їх з корму, то «віддає» з власного організму, що призводить до виснаження тварини.

Близько 3% виготовлених гранульованих кормів Україна відправляє на експорт. Одними з найбільших ринків споживання українських трав'яних гранул є Німеччина, Франція і Єгипет. Але ці ринки вже доволі насичені, тому експорту радять орієнтуватися на країни Близького Сходу. Наприклад, Саудівську Аравію, яка повністю стала залежна від імпорту необхідної продукції для сільського господарства, особливо після прийняття закону про заощадження водних ресурсів в країні.

agravery