Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока та молочних продуктів

06-лип-2020

Проект Закону України від 02.07.2020 N 3775 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока та молочних продуктів» було подано до ВР України.

Автор законодавчої ініціативи — народний депутат О. Мейдич.

Метою законопроекту є забезпечення доступності життєво необхідних товарів для широких верств населення та попередження занепаду вітчизняного молочного виробництва.

«Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, за якими передбачається оподаткування ПДВ за ставкою 10 % молочних продуктів сировини для їх виробництва: масла вершкового; молока та вершків, незгущених та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; молока та вершків, згущених та з доданням цукру чи інших підсолоджувальних речовин; маслянки, коагульованих молока та вершків, йогурту, сметани, кефіру та інших ферментованих або сквашених (бактеріальними заквасками) молока та вершків, згущених або незгущених, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизованих чи неароматизованих, з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао; молочної сироватки, згущеної або незгущеної, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продуктів, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; сирів всіх видів і кисломолочного сиру.

Застосування зниженої ставки ПДВ спрямоване на цінову доступність молока і молочних продуктів для всіх верств населення. Соціально значущі продукти рекомендовано Міністерством охорони здоров’я України включати до щоденного раціону харчування вразливої категорії споживачів – дітей, хворих, стариків, а зважаючи на ситуацію, пов’язану із карантинною ситуацією в світі та в державі в цілому, споживання молочних та кисломолочних продуктів необхідно і корисно кожному із нас».  (з Пояснювальної записки).

Повністю текст Пояснювальної записки можна прочитати тут.

infagro.com.ua

Більше новин
Український агробізнес матиме проблеми через торгове перемир’я США і Китаю — фахівець
29-січ-2020

Українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017 роком.

Про це Європейській Правді розповів керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

У середині січня 2020 року США та Китай «поставили на паузу» майже дворічний торговельний конфлікт.

Президент США Дональд Трамп і віцепрем'єр Китаю Лю Хе підписали угоду — її охрестили першою фазою більш значного договору, який у майбутньому має повністю врегулювати суперечності обох сторін.

На думку Олександра Мартиненка, привілейоване становище американських експортерів здатне значно порушити взаємодію попиту і пропозиції, дискримінувати продукцію з інших країн аж до порушення принципів і правил Світової організації торгівлі.

«За 11 місяців 2019 року український АПК виручив $1,8 млрд від експорту до Китаю, що склало понад половину вартості всього українського експорту до цієї країни. Практично всі види українських продуктів, що експортуються до Китаю включно з основними — зерном і олією — входять до переліку зобов'язань Китаю із закупівлі товарів США», — пояснює експерт. 

Аналітик додає, що в такій ситуації експортери з країн з невеликою політико-економічною вагою можуть стати першочерговими жертвами зміни пріоритетів.

«Двосторонній характер домовленостей створює загрозу нових дисбалансів на світових ринках. Негативний вплив від досі чинних фінансово-торговельних санкцій та нова ескалація протистояння залишаються серед головних ризиків для світової економіки цього року», — додає Олександр Мартиненко.

Реалізація цих загроз, на його думку, може вплинути на Україну набагато сильніше, ніж в році минулому.

kurkul.com

Детальніше
Тваринники вимагають від уряду створення програми розвитку молочної галузі
25-вер-2020

Тваринники вимагають у Кабінету міністрів та МЕРТ створення програми розвитку галузі. Про це повідомив голова спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час  Всеукраїнського молочного форуму-2020, який сьогодні відбувається у Києві. Про це пише Agropolit

«Нам потрібно створити програму розвитку галузі. Всі урядовці підтримали цю ідею. Державна підтримка сектору зменшилась у 2 рази — маємо 4 млрд грн. Ті, хто робив цю програму, не розуміють важливості для економіки України аграрного сектору. Сподіваюсь, буде найближчим часом створене профільне міністерство, яке буде займатись проблемами сектору», — сказав Чагаровський.

Чагаровський запропонував уряду низку кроків на підтримку галузі. Серез них: запровадити субсидування експорту шляхом виділення дотацій на 1 т сухого знежиреного молока на рівні 300 дол. та водночас виділити із держбюджету 3 млн дол. на підтримку експорту.

Детальніше
Події аграрного фронту (22.04.2022 - 28.04.2022)
29-квіт-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Верховна Рада 21 квітня підтримала законопроєкт щодо продовження воєнного стану в Україні до 25 травня 2022 року.

Незважаючи на військові дії та загрози, в нашій державі триває посівна. Вінницька, Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 70% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно.

Аграрії Сумщини не припиняють тримати оборону на аграрному фронті. За словами Сергія Жамардія, очільника агропідприємства «АГРОПАРТНЕРИ2009», господарство має в обробітку 1,9 тис. га і є ризик мінувань. На полях, які стояли під російськими загарбниками, залишилися сліди БМП. Цьогоріч планують посіяти 800 га кукурудзи та 400 га соняшника, трохи сої ще хочемо. Але на посівну треба добрива, і чимало, а з цим виникла неочікувана проблема.

З перших дній війни картопля увійшла у перелік самих затребуваних продуктів для гуманітарної допомоги. Враховуючи, що 80−90% картоплі з року в рік вирощується в домогосподарствах, тож важливо забезпечити їх якісним насіннєвим матеріалом. В умовах воєнного стану складно замовити і вчасно отримати насіннєвий матеріал. За сумісної ініціативи благодійного фонду SaveUA, Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО, 20 тонн насіннєвої картоплі голандської селекції отримали домогосподарства Уманщини, ще 20 тонн будуть спрямовані на Чернігівщину та Сумщину. Згідно очікувань, врожайність зросте мінімум на 20%. Картоплю надала «Агріко Україна».

Експерти вважають, що у 2022 році Україна може зіткнутися з дефіцитом овочів. Через розв’язану росією війну Україна недоотримає 71% врожаю баклажанів, 68% помідорів, 58% перцю, 46% цибулі, 45% огірків, 39% кабачків, 38% моркви, 38% часнику, 36% картоплі, 35% буряку та 32% капусти.

Незважаючи на логістичні складнощі, компанія «Сади Дніпра» UApple експортувала до Швеції 60 тонн високоякісних українських яблук.

Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну органічний ринок зазнав ті ж самі проблеми, що й весь вітчизняний агросектор. Окрім окупації нових територій, знищення підприємств від бомбардувань та грабежу росіянами, виробники органіки втратили головне — покупця. За темпами росту сертифікованих органічних земель Україна входила до топ-10 в країнах Європи, але це було до великої війни. Сьогодні третина органічних підприємств не працюють, решта — на межі існування.

ЄС має намір вжити безпрецедентних за своїм масштабом заходів з лібералізації торгівлі: надання Україні нульових тарифів, нульових квот на доступ до ринку ЄС. Ці заходи напряму допоможуть українським виробникам та експортерам. Також Велика Британія скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно угоди про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 року.

В умовах заблокованих портів всі учасники ринку намагаються наростити експорт агропродукції. Концерн Deutsche Bahn та логістична компанія DB Cargo за підтримки уряду Німеччини планують перенаправити експорт зернових із України залізницею. «Аскет Шиппінг» переміщує виробничі потужності на Захід України та планує організовувати експортну логістику зернових з України через порти Дунаю та країн ЄС. Україна та Польща створять спільне логістичне підприємство, покликане кардинально збільшити об'єм залізничних перевезень українського експорту до ЄС та на світові ринки через Європу. Також Латвія може допомогти Україні з експортом зернових через латвійські порти.

Агресія рф сьогодні спрямована не лише проти України, росія перетворюється на продовольчого терориста, який перевозить українські агропідприємства на свої території та тримає в заручниках десятки країн, що є залежними від експорту зерна з України. У Всеукраїнській Аграрній Раді вважають, що покращити ситуацію з експортом могли б гуманітарні конвої.

Крім того, рашисти не покидають ідеї вивезти зерно із тимчасово окупованих областей України. Жителі тимчасово окупованої території А Р Крим повідомляють, що останнім часом вони помітили збільшення кількості вантажних потягів, на вагонах яких написано «зерно». ТОТ А Р Крим своїх запасів зернових для вивезення в такій кількості не має. Агресор, вочевидь, має намір вивезти українське зерно. Очевидці з А Р Крим повідомляють, що на півострові розпочався продаж овочів, вивезених з тимчасово окупованої території Херсонщини.

Однією із ключових проблем для аграріїв для проведення весняно-польових робіт залишається залучення фінансових ресурсів. За державними гарантіями на портфельній основі сільгоспвиробникам банками видано 1393 кредитів на 3,7 млрд грн. За минулий тиждень у межах державної програми «Доступні кредити 5−7-9%» видано 776 пільгових кредитів на загальну суму 3,15 млрд грн.

agravery.com

Детальніше
АЧС в Естонії: Для запобігання новим спалахам хвороби знищуватимуть кабанів
05-вер-2018

До лютого 2019 року в естонських лісах додатково знищать ще 5500 кабанів, щоб запобігти черговим спалахам вірусу африканської чуми свиней (АЧС) на свинарських фермах.

Таке рішення прийняв Департамент навколишнього середовища.

За оцінкою відомства, ці заходи необхідні, щоб запобігти потраплянню смертельного для свиней вірусу на тваринницькі ферми.

До теперішнього часу за допомогою мисливців вдалося значною мірою скоротити поголів'я кабанів і зупинити пандемію, але в естонських лісах, як і раніше, живуть тисячі заражених АЧС кабанів.

«На поширення АЧС в лісах ми вплинути не можемо. Ця хвороба поширюється в природі, як і інші захворювання. У результаті у лісових мешканців виробляється до них імунітет, і вони далі без проблем продовжують жити з ними. Але сьогодні ми намагаємося утримати популяцію на низькому рівні тільки для того, щоб запобігти поширенню африканської чуми на фермах», — пояснив радник Міністерства навколишнього середовища з питань полювання Тину Тракс.

На думку чиновників, це має утримати поширення вірусу, а в довгостроковій перспективі — викорінити його зовсім. Однак мисливці вважають, що різке скорочення популяції кабанів призведе до нової проблеми — голодним вовкам. 

PigUA.info за матеріалами rus.err.ee

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок