Канада та Україна розпочинають переговори щодо перегляду положень Угоди про ЗВТ

04-лист-2021

Зміцнення торговельно-економічних зв’язків між Україною та Канадою є важливим пріоритетом для України. 

Про це повідомив Олексій Любченко ексміністр економіки України, під час зустрічі з питань перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою з Ларисою Ґаладзою, Надзвичайною та Повноважною Послом Канади в Україні, передає прес-служба Міністерства економіки України.

«В Україні відбуваються історичні події. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до США презентував політичну рамку — План трансформації України та Національну стратегію „Україна-2030“. Також ми напрацювали два середньострокові документи: прогноз соціально-економічного розвитку на три роки й трирічну бюджетну декларацію. Ці документи містять чіткі параметри взаємодії держави з бізнесом. Основна мета — зростання ВВП та зайнятості», — коментує Любченко.

Крім того, урядовець поінформував про інституційні зміни, які дозволять інвесторам по-новому поглянути на Україну. Зокрема, запроваджені важливі кроки — закони про інвестиційних нянь, індустріальні парки. Найближчими днями Верховна Рада у другому читанні розгляне законопроекти, які нададуть індустріальним паркам інвестиційного змісту — податкові пільги, можливості ввезення обладнання, підключення комунікацій тощо. Створюється зовсім нове інвестиційне середовище.

«Національна стратегія „Україна-2030“, яка схвалена Володимиром Зеленським, є важливим політичним документом через те, що вона визначає перспективи розвитку України з точки зору дипломатії та інвестицій», — наголосила Лариса Ґаладза.

Під час зустрічі сторони домовилися розпочати переговори щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю з метою аналізу подальшого розвитку та поглиблення її положень і поширенню її дії на сфери, наразі не охоплені нею, зокрема такі як транскордонна торгівля послугами, фінансові послуги, інвестиції, телекомунікації, тимчасове перебування та інші предметні галузі.

«Також були обговорені актуальні питання щодо судової реформи в Україні, продовження реформи корпоративного управління та процесів відбору представників наглядових рад у важливі для економіки підприємства, питання приватизації, енергоефективності тощо», — підсумували у міністерстві.

milkua.info

Більше новин
Експорт української курятини в ЄС скоротився на 16,7%
26-лист-2020

За даними звіту Єврокомісії, у січні-вересні цього року Україна експортувала до країн ЄС 82,35 тис. тонн м’яса птиці. Це на 16,7% менше, ніж за три квартали 209 року.

Таким чином, Україна, як і минулого року, займає третє місце (якщо не враховувати Великобританію) в переліку постачальників м’яса птиці до Єсросоюзу, після Бразилії та Таїланду, які у січні-вересні експортували до ЄС 172,87 тис. тонн на 103,4 тис. тонн відповідно.

Загалом, імпорт м’яса до країн Євросоюзу впродовж трьох кварталів цього року скоротився на 13,9%.

Найбільшим виробником м’яса птиці в ЄС залишається Польща, на частку якої припадає близько 19% обсягу виробництва цього продукту. Що ж до структури виробництва птиці, то в ЄС найчастіше утримують курчат-бройлерів (близько 82%). На другому місці – індичка (14%), а на третьому – качка (4%). Решта видів птиці в загальній структурі виробництва займає менш ніж 1%.

Meat-Inform

Детальніше
Ціни на свиней в ЄС: позитивні тенденції на ринку
18-квіт-2019

Нещодавнє зростання цін на свинину сколихнуло німецький ринок і, схоже, інші країни-члени ЄС також відчувають позитивну тенденцію.

Іспанія

В першу чергу позитивні зміни відбулися на ринку Іспанії. За даними ISN, ейфорія на ринку почалася ще на 7-му календарному тижні, приблизно на чотири тижні раніше, ніж у Центральній Європі. Вже у лютому іспанці повідомляли про збільшення активності китайських імпортерів. Зниження обсягів постачання свинини додатково підживлювали попит. Зростання ціни з початку року становить 40 центів/кг забійної ваги.

Франція

Радість французьких фермерів щодо цін, які з початку року зросли на 21 цент, компенсується скаргами місцевих представників м'ясопереробної галузі. Порівняно з іншими країнами, у Франції ціни не значно збільшилися. Однією з причин є те, що французи набагато менше присутні на експортних ринках Азії, ніж, наприклад, іспанці, голландці, датчани або німці. Тим не менш, підвищення цін мало і позитивні наслідки для французького свинарства: тиск іспанської сировини на місцевий ринок м'яса, ймовірно, помітно послабиться впродовж наступних декількох місяців.  

Німеччина та Нідерланди

На ринку Німеччини та Нідерландів ціни «додали» 37 центів з початку року до 15-го тижня. На початку року на ринку переважали надлишок пропозиції, «важкі» свині та повні морозильники. Проте, через збільшення попиту з боку Китаю та зменшення відвантажень свиней забійних кондицій, ціни все ж таки зросли.

Данія

Незважаючи на те, що Данія більше орієнтована на світові експортні ринки, данські котирування підтримували тенденції решти країн Європі. З початку року ціна зросла на 31 цент. Це на дев'ять центів менше, ніж в Іспанії і на шість центів менше, ніж у Німеччині. Причини  такої ситуації не зовсім зрозумілі. У зв'язку з тендерними зобов'язаннями датських фермерів перед DanishCrown, конкуренція, безумовно, значно скоротиться. Фермери в інтегративних структурах, де інтегратори все ще мають значну ринкову владу,  безумовно, виграють менше у поточній ринковій ситуації. 

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Детальніше
Світові ціни на біржові молочні продукти стабілізуються
27-квіт-2022

Цей тренд спостерігається останні кілька тижнів. Основна причина — зниження попиту з боку Китаю, ключового імпортера агропродукції (зокрема й молочної) та інших ресурсів.

Про це повідомляє телеграм-канал «ТвійМолочнийЗануда».

Базуючись на даних вебінару StoneX, динаміці торгів Global Dairy Trade (GDT) та результатах зовнішньої торгівлі за березень, аналітики телеграм-каналу формулюють ланцюжок причин, який призвів до зниження китайського попиту на імпорт:

  1. Усе завжди починається з сировини. За даними міністерства сільського господарства Китаю, ціна на сире молоко продовжила зниження в першому кварталі 2022 року. Це зниження в грудні становило 2% порівняно з березнем і 5% порівняно з липнем 2021 року.

Тренд зниження, який спостерігається вже три квартали поспіль спровокований відразу кількома факторами:

зниження цін у роздрібній торгівлі через ріст пропозиції;

зростання виробництва сирого молока;

рекордні обсяги імпорту біржових молочних продуктів у 2021 році.

Водночас, як зазначається у повідомленні, через брак даних про наявні запаси біржових молочних товарів неможливо достеменно говорити про вплив динаміки та тренду споживання молочних продуктів у Китаї за минулий рік.

  1. Попри здешевлення вартості сирого молока в юанях його ціна в доларах США залишалась стабільною через плавне укріплення національної валюти. На тлі невпинного росту світових цін на біржові товари собівартість їх виробництва в середині Китаю також залишалась без змін.

Якщо порівняти ціни сухого незбираного молока (СНМ), помітно, що вартість новозеландського продукту в Китаї (з фрахтом та імпортним очищенням) вже в лютому зрівнялась із собівартістю виробництва місцевої сировини. Подібна ситуація (рівняння трендів) останній раз спостерігалась у 2017 та 2014 роках.

  1. Ще до початку нової ковідної хвилі в Китаї спостерігалось уповільнення росту імпортного попиту. Індикатором цього може бути і низхідна динаміка останніх трьох сесій GDT. Офіційні показники імпорту молочних товарів у Китай за березень підтвердили ці очікування — обсяги ключових товарів до березня 2021 року впали майже на третину: сироватка — -50%, молоко товарне — -35%, СНМ — -30%, СЗМ — -27%, сири — -28%.

Імпорт сироватки з січня по березень впав на 47% порівняно з першим кварталом 2021 року. Головна причина — небажання свинарів купувати сироватку для годівлі тварин.

  1. При цьому, показники торгівлі у квітні-травні можуть бути більш вражаючими. Жорсткий локдауд в Шанхаї за останній місяць вже призвів до колапсу в китайських портах, зміни торгового балансу вже впливають на девальвацію юаня. Споживання і логістика харчових продуктів також були досить обмежені в певних частинах країни.

Milkua.info

Детальніше
Агроекспорт України за пів місяця підскочив на 65%
17-серп-2022

Україна за 15 днів серпня поточного року експортувала 2 млн т продукції АПК, що на 65% перевищує аналогічний показник першої половини липня та на 17% — показник другої половини липня 2022 р.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Структура експорту агропродукції в першій половині серпня 2022 р. виглядала так:

зернові культури: 1,1 млн т (кукурудза — 62%, пшениця — 29%, ячмінь — 9%). Приріст до аналогічного показника попереднього місяця: +60%;

олійні культури: 459,1 тис. т (насіння ріпаку — 60%, соняшнику — 21%, сої — 19%). Приріст: +68%;

рослинні олії: 197,9 тис. т (соняшникова олія — 93%, соєва — 7%). Приріст: +64%;

макухи після вилучення рослинних олій: 204,4 тис. т (соняшникова — 90%, соєва — 10%). Приріст: +278%.

«За вказаний період доволі відчутно зріс експорт олійних культур. У цій категорії спостерігаються суттєві зміни в структурі експорту, а саме — зменшення частки насіння соняшнику та зростання частки ріпаку. Це пов’язано зі збором врожаю ріпаку, що практично закінчується в Україні, та експортноорієнтованістю цієї культури. Практично весь обсяг українського ріпаку, призначений на експорт, традиційно вивозили одразу після збору врожаю. Так відбувається і цього року», — пояснюють експерти.

В УКАБ вважають, що головним досягненням першої половини серпня 2022 р. є початок функціонування морських портів Одеської області. Відновлення цього каналу з 1 серпня 2022 р. частково дозволило наростити обсяги експорту. Однак варто зазначити, що поки що обсяги відвантажень цими портами незначні в порівнянні з їхніми максимальними можливостями. Проте є всі підстави сподіватися, що обсяги експорту цим каналом буде збільшено.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок