Ціни на свиней в ЄС: позитивні тенденції на ринку

Показник індексу інвестиційної привабливості України, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес-Асоціація (ЄБА), знизився до рівня 2016 року. За результатами нової хвилі опитування за першу половину 2019 року, індекс склав 2,85 бала з 5-ти можливих та опинився у негативній площині. Повідомляє прес-служба ЄБА. 

Нагадаємо, приріст прямих інвестицій в Україну в І кварталі 2019 року склав $ 45,5 млн. Для порівняння, показник попереднього періоду становив 3,07 бала та демонстрував нейтральне ставлення інвесторів до бізнес-клімату країни.

Результати опитування вказують на відчутне погіршення настроїв бізнесу. Так, під час минулої хвилі опитування кількість незадоволених інвестиційним кліматом становила 40%, зараз їхня кількість зросла до 57%. Відсоток задоволених поточним станом також зменшився, наразі тільки 19% топ-менеджерів вважають бізнес-середовище сприятливим, натомість наприкінці 2018 року таких було 25%.

Серед позитивних моментів, які спостерігав бізнес за останні півроку, бізнесмени зазначили лібералізацію валютного законодавства, стабільність національної валюти, демократичні президентські вибори, зниження рівня інфляції, продовження діалогу з МВФ.

Однак до «старих» проблем, як-то корупція, недовіра до судової системи, відтік робочої сили, додалася відчутна політична й економічна турбулентність, яка турбує підприємців та змушує вести бізнес в умовах невизначеності. Серед топ-проблем інвестори вже традиційно зазначили високий рівень корупції (83% респондентів критично не задоволені станом справ), недовіру до судової системи — 77%, а також відсутність земельної реформи та тіньову економіку — по 66%.

До того ж, бізнес не поспішає робити оптимістичних передбачень на майбутнє. Так, 54% керівників компаній вагаються, чи буде Україна вигідним ринком для інвестування у найближчі 6 місяців. 47% вважають, що умови роботи у їхній індустрії не зазнають жодних змін у найближчі півроку. Ще 35% інвесторів вважають, що бізнес-клімат в Україні залишиться незмінним у 2-му півріччі 2019 року, водночас 35% очікують незначного покращення.

«2019 рік приніс багато викликів для бізнесу в Україні. Підприємці скаржаться на політичну та економічну турбулентність, вимушеність працювати в умовах непередбачуваності. Ми бачимо, що інвестори ставлять на паузу заплановані проекти в Україні в очікуванні завершення всіх виборів та остаточного формування нового політичного середовища. Нові обличчя в політиці сприймаються неоднозначно: хтось вважає це черговим викликом, хтось — надією на зміни. Думаю, перші висновки ми зможемо зробити вже до кінця року, разом із другою хвилею опитування інвесторів у 2019-му», — коментує результати дослідження Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес-Асоціації.

AgroPolit.com

Сьогодні в Україні частка електроенергії, в залежності від типу харчової продукції, впливає на ціну від 3% до 5%. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час ефіру Всеукраїнського марафону «Єдині новини», повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Він зазначив, що в Україні вирощують значно більше зернових, олійних культур і продуктів їх переробки, аніж потрібно для внутрішнього споживання. Значна частина цієї продукції завжди відправляється на експорт, але за необхідності вона буде спрямована не на експорт, а на внутрішній ринок.

Що стосується відключень електроенергії, то Тарас Висоцький зазначив:

Частка електроенергії в залежності від типу продукції впливає на ціну від 3% до 5%. Все залежить від того, яка надалі буде частота відключень і, відповідно, від потреб використання альтернативних джерел, які є дорожчими. Якщо ситуація буде поточною, з прогнозованим плановим відключенням, то суттєвого здорожчання не передбачається. Будуть незначні коригування, на кілька відсотків, але не більше.

Крім того, він додав, що багато альтернативних джерел, тобто генераторів вже в дорозі до України. Вони замовлені за кошти підприємств, а також профінансовані міжнародними партнерами. Доставка очікується найближчим часом.

Щодо зменшення площ посіву озимих культур, Тарас Висоцький запевнив, що причин для хвилювань з приводу цього немає:

Скорочення посіву зменшить експорт, але навіть при наявних засіяних площах, Україна матиме удвічі більше вирощеної агропродукції, аніж потрібно для споживання. Це може вплинути на об'єм експорту, але не на внутрішній ринок.

25 червня у Мінагрополітики відбулася зустріч фахівців Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок з представниками Європейської бізнес-асоціації та вітчизняними виробниками кормів.

Про це повідомляє прес-служба міністерства.

Під час зустрічі обговорено проекти нормативно-правових актів, розроблених на виконання Закону України «Про безпечність та гігієну кормів», що набуває чинності 19 січня 2020 року, зокрема, Порядок державної реєстрації кормових добавок.

Крім того, розглянуто механізм реєстрації, перереєстрації та спрощеної реєстрації кормових добавок.

За результатами зустрічі вирішено активізувати роботу щодо співпраці з міжнародними організаціями для визнання еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми, вимоги інших країн. Також вирішено розглянути можливість внесення кормових добавок, що входять до складу готових кормів, зареєстрованих в Україні, до державного реєстру кормових добавок, який буде сформовано з моменту набрання чинності Закону.

Крім того, ЄБА буде надано Мінагрополітики інформацію щодо кількості добавок, які ввозяться на територію України та потребують державної реєстрації, а Державному науково-дослідному контрольному інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок інформацію щодо вартості такої реєстрації.

Саудівська Аравія прагне виробляти 1,3 мільйона тонн курчат-бройлерів на рік, щоб забезпечити національну продовольчу безпеку та підвищити самозабезпеченість м'ясом птиці до 80%, а також створити можливості длястворення нових робочих місць, заявив Міністр довкілля, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія Абдулрах -Фадлі.
Самозабезпеченість Саудівської Аравії м'ясом птиці зросла з 45% у 2016 році до 68% у 2022 році.

Інвестиції, необхідні для підвищення самозабезпеченості, оцінюються у 17 мільярдів саудівських ріалів (приблизно 5 мільярдів доларів) та будуть надані Фондом сільськогосподарського розвитку КСА.

poultryukraine