Світові ціни на біржові молочні продукти стабілізуються

Кабінет Міністрів України на засіданні 29 березня 2017 року прийняв розпорядження «Про схвалення Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів до 2020 року».

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Документом зазначається, що споживачі в Україні не почуваюся захищеними державою і законом у внаслідок декларативного характеру проголошених прав та відсутності механізмів застосування цих прав у реальному житті. Законодавчі положення, декларуючи права споживачів, належним чином не забезпечують їх реалізації та відновлення.

На державному рівні не створена система реалізації європейського принципу «презумпції невинності» споживача, доступної та прозорої системи досудового розгляду скарг, реагування на результати незалежних споживчих досліджень тощо.

Крім того, в Україні недооцінена роль громадського суспільства, зокрема об’єднань споживачів, в той час як в європейській практиці успішно застосовуються заходи з державної підтримки діяльності неурядових організацій. Такий підхід дозволяє більш ефективно використовувати ресурси в питаннях інформування, консультування, споживчої освіти, визначення загроз, моніторингу ринку, контролю за виконанням органами державної влади своїх функцій, запобігання виникненню корупційних ризиків тощо.

У Концепції зазначається, що розв’язання означених проблем можливе шляхом застосування комплексного підходу до вирішення питань захисту прав споживачів, що передбачає розвиток та взаємодію всіх складових системи захисту прав та інтересів споживачів, зокрема правового забезпечення, державного захисту прав споживачів, ринкового та громадського захисту прав споживачів, на принципах:

• превентивності;
• прозорості;
• пріоритету інтересів споживачів;
• непорушності конституційних прав споживачів;
• цілісності системи захисту прав споживачів.

Реалізація Концепції дасть можливість забезпечити:

• адаптацію національного законодавства з питань захисту прав споживачів до законодавства Європейського Союзу відповідно до зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію;
• підвищення рівня превентивного захисту прав споживачів для недопущення та/або зменшення кількості порушень прав споживачів;
• підвищення рівня просвіти та поінформованості громадян щодо їх споживчих прав та механізмів їх захисту;
• підвищення рівня захисту прав споживачів від недобросовісної конкуренції та нечесної підприємницької практики суб’єктів господарювання;
• наближення рівня вітчизняних стандартів життя та споживання до визнаних ЄС;
• підвищення довіри громадян до державної системи захисту прав споживачів.

У серпні 2022 року експорт молочної продукції приніс Україні 32,9 млн дол. — це майже на чверть більше, ніж у липні. Найбільше зросли продажі масла — +78,9% та сухого молока — +31,6%. Найслабше йде експорт кисломолочної продукції — +3%.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Продажі молока та вершків незгущених у серпні склали 3,6 тис. т, що на 30,6% більше ніж в минулому місяці. Загальна виручка зросла на 30% — до 1,5 млн дол. Левова частка молока пішла на ринок Молдови — 3,4 тис. т.

Експорт сухого молока та вершків у серпні склав 3,3 тис. т (+29,7%) на загальну вартість 11,3 млн дол. (+31,6%). Основним ринком збуту була Польща — 860 т. Великі партії товару також пішли до Грузії (181,7 т) та Молдови (172 т).

Продажі кисломолочної продукції відбуваються найбільш мляво. Так, у серпні було продано лише 273 т продукції на 290 тис. дол. Здебільшого продавали її до Молдови — 270 т.

За рахунок відновлення експорту сухої сироватки до Китаю (913 т) загальний її обсяг у серпні зріс майже удвічі, до 2,5 тис. т. Також значні обсяги сироватки ідуть до В'єтнаму (320 т), Філіппін (225 т) та Польщі (220 т).

Експорт масла у звітному періоді зріс на 23% в натуральному виразі (2,1 тис. т) та на 16,8% в грошовому (12 млн дол.). За рахунок значно нижчої ціни половина товару була продана до сусідньої Польщі (1,042 тис. т). Також масло продавали до Азербайджану (297,9 т), Молдови (254,6 т) та Нідерландів (240 т)

Продажі сиру зросли в межах 10%. За серпень на зовнішні ринки було поставлено 1 тис. т сиру на загальну вартість 4,9 млн дол. Фактично налагоджені поставки до Казахстану, який попри складну логістику знову номер один серед імпортерів українського сиру (453,6 т). Наступними за обсягами імпорту були Польща (317 т) та Молдова (144 т).

«За рахунок нижчої ціни на молоко-сировину та, як результат, на молочні продукти, зацікавленість до українського набілу на європейському ринку досить висока (1/3 всього експорту іде на ці ринки) і в найближчі місяці така тенденція, швидше за все, буде збережена»? — зазначає експертка.

У межах реалізації Концепції розвитку сільських територій ведеться робота зі створення ефективного ланцюга державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку. Одним із механізмів цієї співпраці є впровадження сільськогосподарської кооперації та агрокластерів. Про це розповіла заступник аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв’ю одному із українських інтернет-видань.

«Про кооперативи говорять давно, проте система, яка утворилася сьогодні працює не достатньо ефективно. Із різних причин фермери і підприємці різного достатку не мають великого бажання створювати кооперативи. Проте виробники могли б згуртовуватися, щоб, наприклад, мати вплив на ціни, формуючи належні партії, за обсягом та якістю. Щоб успішні кооперативи створювалися по всій території України, Мінагрополітики опрацьовує найкращий міжнародний досвід та розробляє програми, які могли б ефективно реалізуватися в нашій державі», - зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника міністра, в питаннях впровадження сільськогосподарських кооперацій, Мінагрополітики тісно співпрацює з міжнародними організаціями, як ФАО і ЄБРР. Окрім того, міністерство спрямовує зусилля на впровадження механізмів розвитку агрокластерів.

«Кластерна модель сільського розвитку може бути економічною платформою сталого сільського розвитку. І навіть більше: у межах кластерів можуть співпрацювати не лише окремі підприємці, а й територіальні громади. Так на сьогодні по Україні налічується близько 400 об’єднаних територіальних громад. Життєздатність сільських громад залежить від самих жителів, які мають зрозуміти та усвідомити перспективність своєї місцевості, розвивати мотивацію в односельців щодо розвитку рідного села», - підкреслила Олена Ковальова.

У результаті проведеної роботи щодо вивчення та аналізу наявних ресурсів сільських місцевостей було визначено пілотні території у п’яти областях країни, де наразі розпочато впровадження агрокластерів як платформи сталого сільського розвитку, а саме: «Медвино» (Київська область), «Фрумушика-Нова» (Одеська область), «Курорт Коблево» (Миколаївська область), «Диканька цілий рік» (Полтавська область), «ГорбоГори» (Львівська область).

Прес-служба Мінагрополітики

За підсумками І півріччя цього року, найбільше інвестицій в агросектор залучили Київська (3,05 млрд грн), Полтавська (1,6 млрд грн), Чернігівська (1,6 млрд грн), Вінницька (1,3 млрд грн) та Хмельницька (1,09 млрд грн) області.

Про це свідчать дані Держстату.

За даними відомства, найменше залучили інвестицій Закарпатська (82,3 млн грн), Івано-Франківська (328,7 млн грн), Луганська (490,2 грн, без урахування окупованих територій), Житомирська (511,5 млн грн) та Волинська (564,7 млн грн) області.

Додається, що протягом січня-вересня 2019 року інвестиції у вітчизняне сільське господарство скоротилися на 14,75%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як за перші два квартали цього року скорочення інвестицій було на рівні 12%.

Так, інвестиції в агросектор за три квартали 2019 року становили понад 38 млрд грн, а за аналогічний період минулого року цей показник був на рівні 44,6 млрд грн.

milkua.info