Експорт української курятини в ЄС скоротився на 16,7%

25 квітня 2022 року у Міністерстві юстиції зареєстровано наказ Мінагрополітики, який встановлює гігієнічні вимоги до первинного виробництва та обігу молока від сільськогосподарських тварин, які утримуються дрібнотоварними виробниками, а також до пунктів заготівлі молока.

«Міністерство запропонувало гнучкий підхід з дотримання гігієнічних вимог при виробництві молока в господарствах, на яких утримується до п’яти умовних голів дійних тварин, та його заготівлі молокоприймальними пунктами. Реалізація проекту наказу зменшить навантаження через скасування надмірно деталізованих та неактуальних вимог до дрібнотоварного виробництва молока та його обігу. З іншого боку таке регулювання забезпечить гармонізацію з Вимогами до безпечності та якості молока та молочних продуктів, затверджених наказом Мінагрополітики від 12 березня 2019 року № 118. Таким чином зроблено ще один крок з гармонізації законодавства про безпечність харчових продуктів до законодавства Європейського Союзу. Водночас держава поліпшить іміджевий рейтинг країни-експортера молочних продуктів на міжнародному ринку», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький

Наказом передбачено вимоги до:

— первинного виробництва молока, включно з вимогами щодо контролю за станом здоров'я тварин та за використанням ветеринарних препаратів;

— приміщень і обладнання для доїння та приміщень для зберігання молока;

— доїння, первинної обробки молока та збирання молока пунктами;

— осіб (персоналу), які здійснюють доїння, первинну обробку, заготівлю та транспортування молока в пункти або на переробну потужність;

— пунктів заготівлі молока та збирання молока в пунктах і транспортування його на переробну потужність.

— дослідження молока на відповідність критеріям, установленими Вимогами до безпечності та якості молока та молочних продуктів та вжиття заходів у разі виявлення невідповідностей.

Виконання цих вимог забезпечить підвищення якості та безпечності молока, що виробляється в таких господарствах, що важливо в умовах перехідного періоду з поетапного підвищення допустимих рівнів критеріїв до сирого молока.

Разом з тим визнані такими, що втратили чинність накази: Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока» та від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах».

Звертаємо увагу, що наказ Мінагрополітики від 07 квітня 2022 року № 209 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

minagro.gov.ua

Реєстрація заявок у системі Державного аграрного реєстру щодо отримання бюджетних субсидій на 1 га сільгоспугідь та спеціальної бюджетної дотації за утримання корів тимчасово припиняється.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як зазначається, такий крок пов'язаний з надходженням заявок на суму, що відповідає передбаченому обсягу бюджетних асигнувань (відповідно до пункту 7 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою КМУ від 16 серпня 2022 року № 918).

«Всі заявки, що вже подані виробниками сільськогосподарської продукції, будуть опрацьовані в установленому порядку», — додали у міністерстві. 

agroportal.ua

За 2 місяці 2018 року українськими господарствами вироблено 388 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,2% вище показника відповідного періоду 2017 року.

Про це повідомляє прес-служба Економічного дискусійного клубу.

Незначний приріст, як і попереднього місяця, забезпечено за рахунок галузі птахівництва, де виробництво зросло на 4,8%. Натомість у виробництві свинини та яловичини відбулося падіння на 5,0% та 3,2% відповідно.

Експорт м’яса та м’ясопродуктів у січні–лютому ц. р. склав 54 тис. тонн (+30% до аналогічного періоду 2017 року), імпорт – 41 тис. тонн (+41%).

Першість у вітчизняному м’ясному експорті традиційно залишається за  м’ясом птиці, частка якого у загальних обсягах вивезення перевищує 80%. У натуральному вимірі за 2 місяці цього року імпортовано 44 тис. тонн м’яса птиці, що на 40% більше, ніж роком раніше. Найбільші обсяги поставок вітчизняної птиці у січні–лютому поточного року здійснені на ринки Нідерландів, Іраку, Словаччини.

У м’ясному імпорті провідні позиції посідають: м’ясо птиці (50% від загального обсягу), сало (31%) та свинина (14%). Імпортна продукція надходить на внутрішній ринок, в основному, із країн ЄС (Польщі, Німеччини та Угорщини). Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні м’яса склала 11%.

За балансовими розрахунками, у січні–лютому поточного року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами знаходилася практично на минулорічному рівні.

Розрахункове середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів за  2 місяці цього року склало 8,8 кілограмів на особу.

Нагадаємо, Україна в січні-лютому 2018 року експортувала 44,45 тис. тонн м'яса птиці і субпродуктів, що на 40,1% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

agravery

Держпродспоживслужба цілеспрямовано працює над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, її спрощенням та переводом у майбутньому в електронний формат. На цьому наголосив Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа 25 вересня під час круглого столу «Регулювання ринку молока», організатором якого виступив BRDO (Офіс ефективного регулювання) за підтримки EU4Business\FORBIZ.

Голова Держпродспоживслужби погодився з думкою присутніх щодо необхідності оптимізації існуючого порядку отримання паспорту ВРХ та тим, що деякі процедури потребують спрощення.

Людина не повинна багаторазово звертатися за отриманням необхідних дозвільних процедур, які можна і треба робити автоматично, і Агентство ідентифікації та реєстрації тварин зараз працює над впровадженням такого програмного забезпечення, — відзначив Володимир Лапа.

Під час заходу також було презентовано дослідження молочної галузі України — Зелена книга «Регулювання ринку молока», — яке здійснили фахівці BRDO. Вони провели системний аналіз нормативно-правового поля, який виявив, що з 57 регуляторних актів на ринку виробництва молока 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.

Також Володимир Лапа відзначив, що у 2018 році Держпродспоживслужба провела 10 тис. перевірок у галузі безпечності харчових продуктів, в тому числі молокопродуктів. У 5,8 тис. випадків були встановлені порушення та надані приписи: тобто 58% операторів ринку, які працюють в галузі виробництва та збуту продуктів харчування, порушують норми вітчизняного законодавства про безпечність харчових продуктів.

Повідомляється, зщо Україна займає 9 місце в світі за обсягом виробництва молока, що складає більше третини у структурі валової продукції тваринництва. В 2017 р. в Україні було вироблено 10,3 млн тонн молока, що в 2,5 рази менше об'ємів виробництва у Франції (24,6 млн т) та в 3 рази — у Німеччині (32 млн т). Ємність ринку сирого молока, яке надходить на українські переробні підприємства, сьогодні досягає 26 млрд грн.

Кількість молочного поголів'я в Україні за останні 5 років скоротилася на 17%, а ринок молока щороку втрачає 2−3% виробництва. 73% від загального обсягу виробництва складають господарства населення і лише 27% — с/г підприємства.

Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:

договір/письмова оферта передує поставці продукції;

фіксація твердої ціни або формула вирахування ціни молока;

строк та умови здійснення оплати;

спосіб доставки/збору молока.

За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».

consumer