Як жилося українському свинарству у 2021-му?

28-груд-2021

Майже половину 2021-го закупівельні ціни на свиней забійних кондицій поступалися минулорічним. Лише у кінці року середня цьогорічна позначка «наздогнала» торішню — 44,5 грн/кг з ПДВ. Це сталося завдяки вищим цінам у другій половині року — середня ціна за кілограм свинини у липні-грудні склала 46,3 грн/кг, що на 8,6% вище ніж у першому півріччі та на 4,4% вище ніж у відповідний період 2020-го.

Витрати на виробництво свинини, навпаки, не лишилися на рівні минулого року. До істотного здороження кормових культур, яке завдало чималого удару по виробниках свинини у першій половині 2021-го, у другій половині року додалося зростання тарифів на енергоносії, зокрема природний газ та електроенергію. Новий урожай приніс нетривале полегшення, адже у жовтні-листопаді основні сільгоспкультури були на 6–24% дорожчими, ніж рік тому, без урахування ПДВ. Тож промислове вирощування свиней у першому-третьому кварталах 2021-го обійшлося на 16–25% чи 5-7 грн/кг в середньому дорожче порівняно з відповідними витратами минулого року.

«Стриманість» цін на вітчизняному ринку свинини обумовила більша пропозиція як з боку внутрішнього виробництва, так і з боку надходження імпортної м’ясної сировини. Так, вже за 11 місяців 2021-го cільськогосподарські підприємства реалізували на забій майже стільки ж, скільки забили за весь 2020-й — 4,74 млн гол. чи 524,2 тис. т живою масою, що +13,8% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

Імпортні поставки охолодженого та мороженого м’яса свиней цьогоріч також встановили низку рекордів ще до кінця року. Так, вичерпання квот у кінці літа лише незначно стримало потік дешевшої імпортної свинини з ЄС, а в жовті поставки сягнули нової рекордної позначки (6,06 тис. т), яка перевищує річні надходження свинини з-за кордону у 2015-2017 рр. Попередній підсумок імпорту свинини за 11 місяців 2021-го складав 36,6 тис. т, що на 9,7 тис т перевищує річні поставки свинини до України у 2020-му та на 14,6 тис. т показник 2019-го. Трійку основних країн-постачальниць між собою розділили Данія, Польща та Нідерланди, звідки надійшло понад 85% завезеного м’яса свиней.

Водночас, такі зміни спричинили збільшення ємності внутрішнього ринку свинини. Так, за попередніми підсумками цьогоріч споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у розрахунку на пересічного українця зросло на 0,7 чи 3,7% порівняно з минулим роком та склало 19,5 кг. Враховуючи чутливість споживання свинини до зміни, його збільшенню сприяло незначне підвищення цін роздрібної торгівлі на охолоджені напівфабрикати цього виду м’яса порівняно з істотним здороженням інших його видів. Зокрема, у першій половині 2021-го ціни на свинину в національних мережах супермаркетів були на 1% нижчими ніж за відповідний період 2020-го, а в другій половині року були на 2,7% вищими, відповідно. Водночас, різниця цін інших видів м’яса за відповідні періоди коливалася в межах 8-11% у першому півріччі, а в другому відхилення становило вже 17-31%. Тож за сприятливих економічних обставин, внутрішнє споживання свинини має значні резерви для підвищення.

Довший ніж попередній кризовий період помітно пригальмував відновлення промислового свинарства, яке спостерігали ще на початку року. Скорочення кількості промислового поголів’я та перевищення обсягів забою над приростом живої маси свиней у сільськогосподарських підприємствах у кінці 2021-го року сигналізує про те, що внутрішнє виробництво свинини наступного року не зросте. При цьому, дефіцитність ринку слугуватиме передумовою для сприятливішої цінової та економічній ситуації для його операторів.

Асоціація «Свинарі України» 

Більше новин
Восени зростуть ціни на молоко — експерт
06-серп-2021

В Україні восени з великою ймовірністю подорожчають молоко та молочні продукти.

Про це в коментарі ГолосUA повідомив заступник керівника Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.

«Якщо говорити про ціни на молоко і молочні продукти: влітку сезон великих надоїв, а восени надої молока зменшаться. Динаміка цін показує, що у нас в господарському секторі зниження обсягів виробництва молока більше 6 відсотків, тобто немає показників того, щоб ми повністю могли забезпечити себе молоком. Відповідно, попит перевищує пропозицію, ціни трохи ростуть. Це об'єктивні чинники, які впливають на ціну», — сказав експерт.

Денис Марчук також уточнив, що ціни на продукти в тому числі і молочних може підвищитися частково через вплив інфляції.

«Що стосується додаткових чинників, які також впливають на ціну, то це, звичайно, пов'язано з інфляцією. В цьому році в країні зафіксована значна інфляція. Крім того, якщо в Україну надходять імпортні продукти, вони не можуть коштувати дешевше, ніж на зовнішніх ринках», — сказав заступник голови ВАР.

Нагадаємо, в червні 2021-го річні темпи інфляції в Україні залишилися на рівні попереднього місяця — 9,5%, а зростання споживчих цін з початку року склало 6,4%.

Детальніше
В Україні дещо подорожчали племінні свині
27-квіт-2017

Згідно з щомісячним моніторингом цін на племінну продукцію, який готує аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», окремі виробники дещо підвищили ціни в квітні.

За словами аналітиків АСУ, зміни в сегменті племінних тварин та спермопродукції не такі динамічні як коливання котирувань на живець забійних кондицій.

Так, окремі постачальники спермопродукції, зокрема найдешевших пропозицій наявних на ринку, підняли ціну на спермодози порід Велика Біла, Ландрас, Дюрок та П’єтрен на 10-50 грн. Відтак, ціна двох спермодоз з катетером тепер «стартує» з позначки 150 грн.

Діапазон цін на племінних кнурів та ремонтних свинок залишився незмінним. Проте середньоринкові ціни на таких тварин дещо підвищились.

Найвідчутніше коливалася ціна на товарних поросят, зростаючи з огляду на обмеженішу пропозицію та новий рівень цін свиней забійних кондицій. Окремі репродуктори підвищили ціну на поросят вагою 20-30 кг на 2-5 грн/кг. Хоча ціновий діапазон таких тварин залишився на рівні 55-65 грн/кг, озвучувані пропозиції в основному тяжіють до його середини. Поросят вагою 10-16 кг у квітні можна було придбати по 80-90 грн/кг, а ціна на «відлученців» по 5-7 кг варіює в найширшому «коридорі» — 55-90 грн/кг.

Детальніше
Вирощування телят — це поєднання елементів
25-квіт-2018

Мета кожного фермера — виростити теличку, яка реалізує свій генетичний потенціал впродовж 24 місяців. Інших магічних рішень не існує.

Поєднання елементів — розвиток кишечника, споживання молозива та поступове відлучення — призводить до кращої загальної продуктивності. Не секрет, що вирощування молодняка — це інвестиції у майбутнє. Це два роки витрат та 2,5 лактації перед тим, як телиця почне приносити прибуток господарству. І це те, що варто пам’ятати.

Усі фермери знають, що телят потрібно годувати належним чином, щоб сприяти стабільному росту. Також добре відомо, чим саме годувати, щоб підтримувати ріст та розвиток телят. Але питання смертності все ж не зникає, а в деяких випадках збільшується.

Через це фермери задались питанням, в чому проблема: технологіях, знаннях чи ще в чомусь? Що ж насправді є важливим?

Годівля сухостійних корів

Науковці, які вивчають способи, в яких виражені спадкові властивості змінюються під впливом навколишнього середовища або інших зовнішніх чинників (епігенетика), припускають, що «ввімкнення» чи «вимкнення» експресії генів забезпечує постійні зміни в життєдіяльності телят чи нетелей. Деякі з «увімкнень» чи «вимкнень» трапляються під час тільності, включаючи обставини, які впливають на майбутню відтворюваність, розмір теляти та розвиток кишечника. Відомо, якщо не годувати сухостійних корів належним чином, то в майбутнього кишечник теляти розвиватиметься неправильно, що спричинить постійні проноси. Ще один приклад, якщо сухостійних корів годувати недостатньою кількістю протеїну, то в них не буде вироблятись імуноглобулін G. Для доброго імунного статусу майбутнього теляти та нормального розвитку кишечника корові потрібно згодовувати принаймні 14% сирого протеїну.

Стійкий вплив молозива

Споживання молозива надзвичайно важливе для росту і розвитку новонародженого теляти. Воно підтримує енергію та сприяє розвитку імунної системи. Молозиво містить білки, яких немає в молоці корови, наприклад інсулін, необхідний упродовж перших чотирьох днів життя.

Результати дослідження показують, що перше згодовування молозива має надзвичайний вплив на подальше життя. Після народження є лиш 3—6 місяців для збільшення генетичної експресії, а молозиво відіграє найбільшу роль. Телята, які отримують 4 літри молозива впродовж 2 годин після народження мають кращі показники приростів. Більше того, вік першого осіменіння зменшується, а шанси дожити до другої лактації збільшуються. Також значно зростають надої в першу та другу лактацію.

В молочний період наприкінці препубертатного періоду фермери можуть збільшити прирости до 1 кг/день. В результаті, виробництво молока може збільшитись на 1500 кг під час першої лактації. Якщо теля гарно їсть і добре росте, то й воно даватиме значно більше молока.

Ранній ріст найбільш ефективний

Ще одним важливим пунктом є поступове відлучення. В молочній галузі прийнято вважати, що при відлученні вага має бути вдвічі більша за вагу при народженні. Фермери часто забувають, що конверсія корму найкраща в молочний період. Так, молоко не дешеве, але телята найкраще набирають масу, коли споживають саме молоко. Тому, якщо порахувати, то молочний період найефективніший.

На думку вчених, телиця приходить в охоту залежно від загальної маси

Теличка, яка найбільше набирає вагу в молочний період, прийде в охоту першою. Щоденна різниця у приростах в 200 грам може коштувати фермеру 200 євро. Якщо говорити іншими словами, то фермер, чиї телички готові до осіменіння на 2 місяці раніше, зможуть заробляти додаткових 200 євро на голову, лише удосконаливши менеджмент. Тому менеджмент має базуватись на приростах.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

Детальніше
Вівчарство отримало нові бізнес-можливості
11-черв-2018

Україна і близько не вибирає квоту на експорт баранини, ягнятини, шалено запитуваних останнім часом на міжнародному ринку.

Про це повідомив директор Інституту тваринництва степових районів «Асканія Нова» ім. Іванова Юрій Вдовиченко.

За його словами, інститут постійно моніторить ситуацію і констатує, що, зокрема, у Європі 40% усієї продукції вівчарства припадає на споживання м'яса, ще 40% — молока і лише 20% — на вовну.

«Тепер є змога розширити бізнесові можливості — отримувати високоякісну м'ясну продукцію, зокрема, вирощуючи ягнят до року. Ми привезли імпортні генотипи, на перспективу працюємо з французькими науково-дослідними центрами. Постійно координуємося ще з 8 науково-дослідними українськими галузевими інститутами», — розповідає Юрій Вдовиченко.

За його словами, щоби породи точніше відповідали усім сучасним запитам, практичні спостереження ведуться у 20 базових дослідних господарствах Інституту тваринництва степових районів «Асканія Нова».

Науковець розповідає, що тенденцію вівчарства вже підхопили підприємливі аграрії. Приміром, у нещодавньому аукціоні племінного поголів'я під час Всеукраїнського семінару-наради «Інноваційний розвиток вівчарства у ринкових умовах» взяли активну участь майже 200 фермерів із семи областей України. Переважно це перспективні господарства зі стадом від 200 до 500 овець, які уважно стежать за тенденціями ринку.

«Усі вони вже не раз обпеклися на імпорті, — зауважує директор профільного інституту. — Витрачали великі кошти, але якісну племінну продукцію все одно з-за кордону годі й очікувати. Ми ж пропонуємо вітчизняну селекційно-генетичну продукцію, високоякісну елітну племінну вівцю. І обов'язково надаємо професіональний супровід щодо правильного вирощування та догляду на будь-якій стадії виробництва, допомагаємо із розробкою бізнес-моделей».

Науковці інституту також освоюють напрямок молочного козівництва. Уперше в Україні розробили і видали інструкцію з бонітування, системи оцінки племінних якостей кіз за комплексом господарсько корисних ознак.

agroportal

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок