В Україні дещо подорожчали племінні свині

За рік Україна наростила експорт м'яса птиці (переважно курятини) на 42,5%. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

Так, у травні 2019 року Україна поставила на зовнішні ринки 177,7 тис. тонн продукту, тоді як у травні 2018 року цей показник становив 124,6 тис. тонн.

При цьому, імпорт м'яса птиці Україною у річному вимірі не змінився. У травні цього року Україна завезла 51,58 тис. тонн продукту, у травні 2018 року - 51,59 тис. тонн.

Також повідомляється, що Україна наростила відповідно й виробництво м'яса птиці. У травні 2019 року було вироблено 545,9 тис. тонн продукту, тоді як у травні 2018 року - 509,2 тис. тонн.

Джерело: УНН

Вчені зі Сполучених Штатів об’єднали зусилля з найпрестижнішими університетами Азії для розробки альтернатив антибіотикам у світовому тваринництві. Дослідники з університету Пердю (США) співпрацюють з Університетом ветеринарії (UVAS) і Університетом Пенджабу (Пакистан), щоб уповільнити розвиток бактерій, стійких до антибіотиків. Вони хочуть знайти нові, ефективні та доступні альтернативи використанню традиційних протимікробних препаратів. Досліди будуть проводити на базі птахофабрик у Пакистані.

Професор Пол Ебнер, з університету Пердю, сказав, що чим більше антибіотиків використовується в птахівництві, тим більше бактерій мутують і стають стійкими до антибіотиків.

Хоча існує багато причин для збільшення глобальної резистентності до антибіотиків, включаючи надмірне використання антибіотиків у ліках для людей, і Пакистан, і США обмежили застосування антибіотиків у тваринництві, щоб уповільнити розвиток стійкості бактерій.

Дослідники розроблятимуть неантибіотичні сполуки, які в поєднанні є настільки ж ефективними, як антибіотики у профілактиці та лікуванні захворювань або поліпшенні росту птахів.

Трирічний багатомільйонний проект отримав підтримку від Міністерства охорони здоров’я та соціального захисту Великобританії, Глобального фонду інновацій AMR та Міжнародного дослідницького центру з розвитку в Оттаві, Канада.

Стратегія полягає в тому, щоб примусити бактерії хворіти, за словами професора Ебнера, бактерії мають віруси, як і люди. Замість того, щоб знищувати бактерії антибіотиками, їх заражатимуть вірусами.

Meat-Inform

Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) збільшила прогноз щодо світового виробництва зернових у 2022 р. на 7 млн т — до 2 792 млн т, що на 0,6% нижче за показник 2021 р.

Про це йдеться у липневій доповіді організації.

Підвищення прогнозу у порівнянні з попереднім місяцем в основному зумовлене збільшенням на 6,4 млн т прогнозу щодо фуражного зерна, виробництво якого, як очікується, становитиме у 2022 р. 1 501 млн т, що на 0,5% нижче за показник 2021 р.

Прогноз загальносвітового споживання зернових у сезоні-2022/23 також підвищено на 9,2 млн т — до 2 797 млн т, що все ж на 1,7 млн т (0,1%) нижче за рівень сезону-2021/22; обумовлено це насамперед очікуваним скороченням споживання кормів.

У порівнянні з прогнозом місячної давності поточний прогноз ФАО щодо світових запасів зерна на кінець сезону в 2023 р. був збільшений на 7,6 млн т і склав 854 млн т, що на 0,6% (5,0 млн т) нижче за показник попереднього року. За таких показників співвідношення запасів зерна до його споживання у світі знизиться з 30,7% у сезоні-2021/22 до 29,8% у сезоні 2022/23 рр.

Поточний прогноз ФАО щодо обсягу торгівлі зерном у світі в сезоні 2022/23 рр. становить 468 млн т, що на 4,8 млн т перевищує оцінку місячної давності; однак це найнижчий показник за три роки, що на 11,4 млн т (2,4%) нижче за рівень сезону 2021/22 рр.

«Якщо говорити про загальне скорочення обсягів у сезоні-2022/23 (липень-червень), очікується, що щодо рівня сезону-2021/22 торгівля фуражним зерном скоротиться на 4,1% (9,5 млн т), що здебільшого обумовлено перебоями у постачанні ячменю та кукурудзи в умовах війни в Україні», — зазначають у ФАО.

agroportal.ua

Не дивлячись на те, що генно- модифіковані культури в Україні начебто не використовують, в останні роки почала надходити інформація, що агровиробники все ж вирощують ГМО — сою, ріпак, кукурудзу, які стійкі до гербіцидів та дають вищі врожаї.

Про це заявив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду під час засідання круглого столу, де обговорювали дану проблему.

«Це неприємний сигнал, враховуючи той факт, що Україна посідає провідні позиції у світі як виробник та експортер зернових. Наш потенціал розвитку та виробництва продуктів харчування колосальний. А тому ніяких тіньових історій. Все має бути зрозуміло, прозоро, згідно закону», — зазначив Гайду.

Система обігу ГМО давно унормована у цивілізованих країнах. Планують оновити законодавство і в Україні.

«Вже скоро наш комітет розгляне законопроект, який оновлює норми щодо вирощування та використання ГМО. Це потрібно виробникам, аграріям та споживачам. ГМО має бути не в тіні, а під контролем», — зазначив Олександр Гайду.

milkua.info