Як за місяць змінилися ціни на м’ясо в Україні?

У період з 8 по 14 квітня 2017-го країни повідомили у Всесвітню організацію охорони здоров'я тварин про 96 осередках хвороб тварин.
Африканська чума свиней була виявлена ​​в Польщі (13), Литві (12), Росії (2) і в Україні (2). Вогнища ящура зареєстровані в Алжирі (3) і в Монголії (12).
Ветеринарні служби 12 країн повідомили в МЕБ про спалахи високопатогенного грипу птахів: Бангладеш (1), Угорщина (2), В'єтнам (1), Німеччина (2), Гонконг (1), Італія (2), Литва (1), Нігер ( 1), Нігерія (2), Румунія (4), Тайвань (18), Фінляндія (1).
Вогнища віспи овець і кіз зареєстровані в Ізраїлі (1) і в Монголії (10). На території Ботсвани (1) виявлено нове вогнище блютангу. Республіка Суринам (2) повідомила про випадки захворювання коней східним енцефаломієлітом у вересні 2016 року.
Також за минулий тиждень в МЕБ повідомлено про реєстрацію в Ізраїлі (1) геморагічної септицемії, а у Франції (1) - сибірської виразки.

Прес-служба ФГБУ «ВНИИЗЖ»

Українські виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавлені у підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки до Тернопільської області, в рамках якої він взяв участь у відкритті проекту з виробництва молока найвищої якості на одному з українських молокопереробних підприємств.

«Для того щоб нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, в залежності від вимог країни призначення», - зазначив Володимир Лапа.

Голова Держпродспоживслужби також додав, що до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу, тому що воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

На сьогодні 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті. Однак, перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка. Право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств, зокрема, молоко та молокопродукти українського виробництва постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію.

За словами Володимира Лапи, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно. Такий процес переходу вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, але й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.

Протягом січня-червня 2020 року Україна експортувала 12 тис. тонн м’яса ВРХ на суму $41,8 млн.

Про це  свідчать дані Державної митної служби.

Зокрема, 10,9 тис. тонн у загальних поставках вітчизняного м’яса ВРХ за кордон склала морожена яловичина. На ній Україна заробила $ 38,3 млн.

Головні імпортери мороженого українського м’яса ВРХ у І півріччі:

Азербайджан (24,2%),

Китай (23%),

Казахстан (18,8%).

Ще 1,2 тис. тонн у структурі експорту м’яса ВРХ становить свіже чи охолоджене м’ясо на суму $ 3,5 млн.

Основними його покупцями протягом І півріччя 2020 року були:

Білорусь (93,5%),

Азербайджан (4,2%),

Туреччина (1,8%).

Водночас імпорт свіжої, охолодженої та мороженої яловичини за січень-червень 2020 року склав лише 751 тонну. У грошовому еквіваленті — $ 3,2 млн.

agrotimes.ua