Як покращити вентиляцію на птахофабриках і свинофермах

Міністерство економіки України оприлюднило для обговорення проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока».

Про свідчать дані на сайті Мінекономіки.

«Метою прийняття наказу є запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока», — йдеться в документі.

Затвердження проєкту наказу обумовлено:

• створенням юридичної колізії в частині одночасного дотримання дрібнотоварними виробниками неактуальних і надмірно деталізованих вимог до виробництва та обігу молока та гармонізованого рамкового законодавства, окремі норми яких суперечать між собою;
• зменшенням обсягу виробництва молока вищого та екстра ґатунків, як наслідок, зниження конкурентоспроможності молочних продуктів та спотворення конкурентного середовища на ринку молока;
• необхідністю виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції.

Проєктом наказу пропонується затвердити гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, якими передбачено:

• визначення вимог до виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока, ведення та зберігання записів, а також затвердження актуалізованих типових форм журналів;
• створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та добросовісної конкуренції на ринку молока;
• адаптація вимог національного законодавства до вимог Європейського Союзу шляхом урахування вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 квітня 2004 року № 853/2004 «Про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження»;
• визнання такими, що втратили чинність: наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока» та наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах».

agroportal.ua

Чи здивує вас той факт, що молоко на 87% складається з води? Навіть стартерний корм має вологість 10%. Таким чином, телята отримують воду з різними харчовими продуктами, які вони споживають щодня. Але цієї кількості води недостатньо. Телята повинні мати вільний доступ до чистої води, щоб їхня травна система розвивалась належним чином.

З чого в організм теляти потрапляє вода?

Усе, що теля споживає, потрапляє в стравохід. Але не все, що в нього потрапляє, з нього виходить.

Разом із реакцією на запах, смак та поведінкові особливості, пов’язані зі щоденним споживанням молока, телята мають рефлекторну реакцію. Ця м'язова реакція в рубцево-ретикулярній області формує те, що ми називаємо «стравохідним жолобом». Таким чином, за допомогою цієї м'язової структури у рубці, більша частина молока перенаправляється з рубця безпосередньо в четвертий відділ шлунка, який називається сичугом і нагадує шлунок людини.

І навпаки, проста вода, так само як сухий корм потрапляють безпосередньо в рубець. Там вони змішуються і піддаються дії бактерій (ферментація). Для оптимальної ферментації води має потрапляти в 4 рази більше, ніж сухого корму.

Рентабельність розвитку рубця залежать від кількості води

Розщеплення вуглеводів (здебільшого із зернової групи) в рубці сприяє росту папіл на стінках рубця. Яким чином папіли впливають на прибутковість? В ідеалі, ми прагнемо перевести телят з молока на твердий корм, щоб зменшити витрати на годівлю та оплату праці. Однак, теля може всмоктувати поживні речовини лише з поверхні рубця. Поверхня значним чином залежить від росту папіл: більші і довші папіли — більша поверхня рубця.

Вчені Великобританії порівняли споживання концентратів та показник приростів серед двох груп телят — тих, які під час відлучення споживали води вдосталь та тих, яких обмежували в її кількості. Телята, які мали вільний доступ до води споживали у 2,5 рази більше корму, порівняно з телятами, яких обмежували у споживанні води. Відповідно, телята, які споживали більше концентратів, мали більші прирости. Тому, більше води — більші прирости при відлученні.

Поради, як збільшити споживання води:

Телята споживають лиш ту воду, до якої мають доступ! Забезпечте телят, яких утримують в індивідуальних клітках чи будиночках, вільним доступом до питної води. Якщо телят утримують в групах, щоденно перевіряйте поїлки на наявність в них води.

Телята не можуть пити лід! У холодну пору року після випоювання молоком, давайте телятам зерно. Поки теля його споживатиме, наповніть відра водою, яка має температуру тіла. Якщо молодняк утримують в групах, щоденно перевіряйте, щоб в поїлках не замерзала вода.

Телята люблять пити чисту воду. При груповому утриманні мийте поїлки якомога частіше. В індивідуальних будиночках рекомендується мити відра принаймні двічі на тиждень, а в жарку погоду частіше.

Менші телята надають перевагу воді з температурою 39^оС (нормальна температура води 10^оС).

milkUa.info за матеріалами dairyherd

Парадоксальна ситуація склалася на ринку м'яса птиці: при зростанні обсягів виробництва, які вже перевищують внутрішній попит, ціни на м'ясо птиці зростають.

Про це заявила провідний науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру »Інститут аграрної економіки« к.е.н. Наталія Копитець, йдеться у повідомленні закладу.

За її словами, оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) на початку вересня 2021 р. становила 48,00-74,50 грн/кг. За рік — з початку вересня минулого року до початку вересня 2021 року — середня оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) в країні зросла на 29% та становила 58,81 грн/кг.

При цьому, за останніми даними Держстату, у липні 2021 року найбільших змін зазнали споживчі ціни на м«ясо птиці (тушку курячу) та філе куряче. Споживчі ціни на тушку курячу збільшилися проти липня 2020 року більш ніж на третину (+34,59%) і склали 69,34 грн/кг, а філе куряче подорожчало на 29,30% — до 109,70 грн/кг.

За результатами досліджень науковців, таке стрімке зростання споживчих цін на м'ясо птиці спричинене кількома чинниками.

По-перше, за період з січня по липень 2020 р. споживчі ціни на тушки курячі знизилися на 17%, а на філе — на 22,3%, нагадала Наталія Копитець. Це було обумовлено карантинними заходами, пов'язаними з Covid 19, які передбачали закриття кордонів. Отже, з одного боку експорт був призупинений, а з іншого — внутрішнє споживання було обмежене низькою платоспроможністю населення.

Тому зростання цін у січні-липні 2021 року обумовлене відновленням їх до рівня 2019 року. Адже у липні того року споживчі ціни на м'ясо птиці (тушку курячу) становили відповідно 61,78 грн/кг, а за 1 кг курячого філе слід було заплатити 109,19 грн/кг, зауважила вчена.

Крім того, важливим фактором зростання споживчих цін у січні-липні 2021 року стало скорочення на 3,5% поголів'я птиці, спричинене зростанням собівартості внаслідок здорожчання зернових культур та комбікормів.

Подальшу цінову ситуацію на м'ясо птиці визначатимуть ціни на вхідні ресурси та платоспроможність населення. За прогнозними оцінками науковців, до кінця 2021 року можливе подорожчання всіх видів м«яса птиці на 3-7% підсумувала Наталія Копитець.

AgroPortal.ua

У 2015 році середнє споживання молока становило 111,5 кг. на душу населення. У 2016 році цей показник впав до 111,1 кг. При населенні Землі 7,4 млрд. жителів загальний обсяг падіння становив 2,96 млн. тонн.