Як переживе ринок свинини другий карантин? — АСУ

10-лист-2020

У відповідь на другу хвилю коронавірусу країни починають повторно вводити повний карантин. Якщо такі самі заходи чекають на Україну, як це може вплинути на ринок м’яса? — аналізували аналітики Асоціації «Свинарі України».

  1. Закриття продовольчих ринків змусить споживача переорієнтуватися на торгівельні мережі та спеціалізовані м’ясні магазини. Тож проблем з реалізацією живця на бійні, які постачають м’ясо у такі заклади роздрібної торгівлі, не очікується. Скрутнішою, як і минулого разу, буде ситуація для тих операторів, чия продукція знаходить споживача на прилавках ринків, оскільки роботу останніх можуть знову обмежити.
  2. Попит на свинину з боку закладів громадського харчування дещо зменшиться. Проте не так сильно, як навесні, оскільки більша їх частка вже змогла переорієнтуватися на роботу з доставкою та /чи на винос.
  3. Буму споживчої активності через панічні настрої, найвірогідніше, вже не буде. По-перше, населення країни вже не так «шоково» сприйме черговий форс-мажор, спираючись на досвід весняного карантину. По-друге, осінь — сезон традиційного послаблення попиту, зокрема через «непікнікову» погоду та реструктуризацію сімейних бюджетів з початком опалювального сезону. Тож сплеск споживчої активності до середини грудня, коли громадяни будуть поступово готуватися до зимових свят, малоймовірний. До того часу попит залишатиметься відносно стабільним.
  4. Ураховуючи зростання числа хворих на СOVID-19, не виключаємо посилення проблем з кадрами для підприємств м’ясної галузі, порівняно з весною. Проте, враховуючи більшу готовність сектору до таких викликів та посилення контролю за станом здоров’я персоналу на підприємствах, на загальну ситуацію з забоєм та переробкою свинини це, найвірогідніше, не вплине.

«Наразі про повторне введення карантину не йдеться, тож ключовими факторами впливу на ситуацію на ринку свинини є сезонні споживчі тренди, а також співвідношення попиту м’ясопереробних підприємств на свинину із її пропозицією, як внутрішньою, так і зовнішньою,» — додають в АСУ.

pigua.info

Більше новин
У Польщі через АЧС посилюють правила обігу м'ясної худоби
23-серп-2018

Африканська чума свиней ускладнює життя не тільки свинарям, але і власникам великої м'ясної худоби в Польщі. Нормативний акт Мазовецького воєводства забороняє на території зараження АЧС ввозити або вивозити з господарств тварин, відмінних від свиней, без згоди ветлікаря.

Африканська чума свиней опосередковано могла вплинути на ринок великої рогатої худоби, тому що багато виробників свинини з зон АЧС шукають альтернативну галузь виробництва і вибирають м'ясне скотарство, що впливає на збільшення пропозиції на ринку ВРХ. Однак до цих пір ніхто не забороняв продаж худоби в зв'язку з АЧС.

Підставою для обмеження обороту худоби на території зони зараження є розпорядження мазовецького воєводи від 3 серпня 2018 року. На перший погляд отримання дозволу не здається великою проблемою, проте на практиці все інакше. Умовою згоди ветлікаря на продаж худоби є вивезення безпосередньо на бійню. Не можна продавати на інші ферми і користуватися послугами посередників. Водій, що виїжджає з ферми, зобов'язаний продезінфікувати машину.

Для фермерів такі обмеження стали неприємним сюрпризом. Всі звикли до перевірок виключно свинарських господарств у зв'язку з епідемією АЧС. Власники великої рогатої худоби скаржаться насамперед на неможливість продажу живця сусіднім господарствам, сумніваючись в ефективності боротьби з АЧС шляхом ускладнення життя фермерів.

Тим часом поширення АЧС по Польщі продовжує набирати обертів. Тільки за минулий тиждень стало відомо про дев'ять нових спалахів серед домашніх свиней, які вразили в цілому майже 1500 тварин.

pigua.info

Детальніше
В Україні достатньо запасів агропродукції — Висоцький
14-квіт-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства заявляє про достатність запасів агропродукції та не бачить причин для обмеження експорту.

Про це розповів Тарас Висоцький, заступник міністра агрополітики, передає ukranews.com.

«В Україні величезний запас кормових культур, таких як кукурудза (її вистачить на понад 2 роки), тому регулювати її експорт нема потреби. Те саме стосується і олії, запасу якої є на 6 років», — коментує Висоцький.

Додамо, стосовно продовольчої безпеки, то щодо пшениці, м'яса птиці, яєць, гречки, сорго, вівса працює механізм експортного ліцензування.

«Там, де запаси багаторічні і вони не мають стратегічної мети — вони експортуються без обмежень. Якщо ми побачимо, що запаси знизилися, то можемо не видавати ліцензії. Але зараз такої потреби немає, у нас за всіма позиціями є річні обсяги запасів. Не варто хвилюватися, ми стежимо за цифрами щодня», — наголосив заступник міністра агрополітики.

Детальніше
Агросектор може отримати $200 млн від Світового Банку
21-січ-2019

У рамках програми «Платимо за результат» для сільськогосподарської сфери аграрний сектор України має шанс отримати $200 млн від Світового Банку.

Про це йшла мова в ході зустрічі представників Мінагрополітики України та Світового Банку напередодні відкриття в Берліні найбільшої сільськогосподарської виставки «Green Week 2019», повідомляє Укрінформ.

Мова йде про кредит, який буде надано безпосередньо Мінфіну. Розподілений він буде на основні сфери сільського господарства: земельні відносини, продовольча безпека, лісове господарство.

Перше, авансове фінансування, за прогнозами Світового Банку, очікується вже в липні цього року. Поки обговорюється сума в 20% від загального фонду проекту, але ситуація може бути скоректована після засідання Ради директорів Світового Банку, яке відбудеться вже у лютому.

Вся програма розрахована на три роки. Для України це буде перша подібна програма в рамках співпраці з Світовим Банком. Сама ж структура має подібний досвід в інших країнах: середньому вісім країн щорічно беруть участь в подібних програмах.

milkua.info

Детальніше
Україна експортує яловичини більше, ніж імпортує
28-жовт-2021

Яловичина, як один із популярних світових видів м«яса стає дедалі недоступнішим у раціоні споживання українців через довготривалу тенденцію до зниження поголів'я великої рогатої худоби та цінову політику.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

За даними Державної служби статистики України, станом на 1 жовтня в країні налічується 3,1 млн голів (у тому числі 1,6 млн корів), що на 6,7% менше ніж торік.

«Чисельність поголів'я ВРХ в Україні демонструє скорочення протягом багатьох років, що ставить під питання функціонування галузі в майбутньому. Так, за роки незалежності України поголів'я великої рогатої худоби скоротилося в загальному на 88%», — констатують експерти.

Загалом середньостатистичний українець споживає за рік 53,8 кг м'яса, 15% з якого є яловичина, але з стрімким підвищенням цін цей відсоток буде зменшуватись. Зокрема з початку 2021 року середні ціни на вироби з яловичини продемонстрували наступне зростання (ціни станом на 25 жовтня):

  • гуляш із яловичини подорожчав на 40% до 230,28 грн/кг;
  • ребра — на 44% до 140,48 грн/кг;
  • вирізка із яловичини — на 28% до 255 грн/кг.

«Якщо брати до уваги щомісячні індекси ФАО, то в вересні 2021 року на світовому ринку спостерігається зростання цін на м'ясо на 26% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Щодо яловичини, то збільшення світової ціни додатково стимулювалося скороченням чисельності поголів'я в Океанії та Південній Америці.

Загалом варто відмітити, що зовнішній попит на українську яловичину залишається доволі високим. За 9 місяців 2021 р. Україна експортувала 11,15 тис. т. в такі країни як: Китай (7,96 тис. т), Білорусь (3,2 тис. т), Казахстан (2,48 тис. т). Імпорт даного продукту за аналогічний період сягає 10,7 тис. т, — переважно з Австрії (964,2 т), США (142 т) та Литви (291 т)», — розповідає аналітик УКАБ Максим Гопка.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок