У Польщі через АЧС посилюють правила обігу м'ясної худоби

Якщо ризики інвесторів, викликані війною, суттєво зменшаться або й зникнуть повністю, інвестиційні процеси в сільському господарстві швидко активізуються. Адже додаткові вигоди агровиробників від зростання цін на продукцію перевищуватимуть впливи негативних чинників, що прискорюватиме окупність інвестицій.

Таку думку висловив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Кисіль.

Про це повідомляє прес-служба інституту, відмічаючи, що, за попереднім прогнозом, обсяг залучення капітальних інвестицій у сільське господарство у 2022 р. за реалістичним варіантом сценарію мав би скласти 72 млрд грн. Втім, додаткові ризики для інвесторів, що виникли після розв’язання росією війни проти України, змушують орієнтуватися на песимістичні варіанти прогнозу капітальних інвестицій у сільське господарство.

«Хоча порівняно з харчовою промисловістю воно буде зберігати свою інвестиційну пріоритетність. В умовах особливо високого для національних агроінвесторів рівня ризиків слід очікувати, що у 2022 р. вони на підконтрольних Україні територіях будуть спрямовувати свої інвестиційні ресурси переважно на просте відтворення основного капіталу, збереження наявних потужностей і вкладення у приріст оборотного капіталу», — зазначив Микола Кисіль.

agroportal.ua

В Україні спостерігається справжній бум навколо амаранту. Бізнес-ідея вирощування і переробки цієї нішевой культури захоплює все ширші кола вітчизняних аграріїв.

Про це повідомляють аналітики компанії Pro-Consalting.

«У 2017 році площа посівів амаранту в Україні становила 250 га, в 2018 році  ̶  800 га, в цьому році  ̶  вже близько 4 тис. га, а в наступному прогнозується її зростання до 20 тис. га»,  ̶  відзначають аналітики.

Причиною такого інтересу до амаранту став швидко зростаючий світовий ринок цієї культури, на якому перші отримають максимальні доходи. Тільки амарантової олії в світі продається на $0,5 млрд, а попит на нього зростає приблизно на 12% в рік. 

«Головна перевага амаранту полягає у високому вмісті лінолевої кислоти - найважливішого речовини для життєдіяльності нашого організму, яке бере активну участь в синтезі білків»,  ̶  відмічають експерти.

Фахівці наголошують, що крім того, виробники олії зазвичай заздалегідь викуповують у аграріїв весь майбутній урожай амаранту. Якщо ж поєднати в одному бізнесі вирощування амаранту і віджимання масла, то економічний ефект вийде ще більше.

В Україні активно працюють над можливістю експорту червоного м’яса на китайський ринок. Про це йшлося під час зустрічі Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи та представників місії Китайської Народної Республіки.

Участь у зустрічі також взяли фахівці відповідних структурних підрозділів Держпродспоживслужби, Перший заступник директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Юлія Новожицька та представники Посольства КНР в Україні.

Під час зустрічі Володимир Лапа наголосив, що торгово-економічні відносини між Україною та КНР динамічно розвиваються. Зараз Україна інтенсивно працює над тим, щоб привести свою систему державного контролю (нагляду) безпечності та якості харчових продуктів до вимог більшості країн світу, у тому числі й Китаю. Тільки за останні роки Україна отримала можливість експорту своєї молочної продукції до країн ЄС, КНР.

Також Голова Держпродспоживслужби зазначив, що в Україні динамічно розвивається структура експорту м’яса птиці в ЄС, країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та ведеться робота над розширенням ринків збуту яловичини.

«Переконаний, що експертний потенціал України буде лише зростати. І ми вдячні всім нашим міжнародним партнерам, з якими ми маємо можливість співпрацювати. Адже таким чином ми отримуємо підтвердження та високу оцінку нашої системи державного контролю безпечності харчових продуктів», - підкреслив Володимир Лапа.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Коли ціна на молоко й маржа хороші, багато хто «розслаблюється» в плані балансування поживних речовин і не приділяє належної уваги виробництву мікробного протеїну. Коли ж ціни на молоко демонструють круте піке, а на протеїнові корми злітають угору, в нас не залишається іншого шляху, як пітніти над раціонами, щоб поліпшити виробництво рубцевих мікробів.

Чому це потрібно робити? Досягаючи хорошої контрольованої ферментації в рубці (підтримання належного рівня рН чи кислотності), ми вбиваємо одразу два зайці. По-перше, збільшуємо виробництво енергії з клітковини, крохмалю та інших вуглеводів, спожитих твариною. По-друге, оптимізуємо потік мікробного протеїну з рубця. У результаті цього виробляється більше «ідеального» протеїну і знижується потреба в дорогих кормових компонентах, що є джерелом енергії та амінокислот для корів.

Значно складніше задовольнити потреби рубцевої мікробіоти, ніж самої корови. Якщо це робити неправильно, ріст окремих мікробів уповільнюється і змінюється їх ферментаційна поведінка, як наслідок — виробляються небажані ферментаційні кислоти, наприклад, молочна, яка знижує рубцевий рН.

Одна з найбільш необхідних поживних речовин — перетравний у рубці протеїн, який розщеплюється на аміак (NH₃) та амінокислоти. При правильному поєднанні джерел азоту поліпшується перетравність клітковини, що веде до контрольованішої кислотності в рубці. Крім того, при такій ферментації більше виробляється ацетату й бутирату, внаслідок чого поліпшується вироблення коровою молочного жиру. Метою має бути підтримувати такий рівень рубцевого аміаку, який оптимізує мікробну активність і допомагає уникнути ситуації, коли аміак у надлишку або в дефіциті.

Справжнім викликом для фермерів та консультантів із годівлі є те, що клітковина перетравлюється повільніше, ніж крохмаль та інші вуглеводи. Така неоднаковість у рівні перетравності різних вуглеводів стала ще більшим каменем спотикання недавно, бо було зроблено крок у бік зменшення кількості протеїну, який згодовується коровам. Ця зміна, в свою чергу, породила ще одну проблему — необхідність забезпечення аміаку й амінокислот для бактерій, що перетравлюють клітковину.

Додаючи сиру сечовину, ми надто спрощуємо ситуацію з балансуванням раціонів і розщепленням протеїну фуражу. Потрібно контролювати вивільнення аміаку в рубці, щоб задовольнити потреби повільноростучих бактерій, які перетравлюють клітковину. Цього можна досягти завдяки стабільному постачанню в рубець аміаку впродовж дня, уникаючи сплесків і падінь його концентрації, які можуть траплятись при нестабільному споживанні корму (графік 1).

Графік 1. Рівень рубцевого аміаку залежно від різних схем годівлі, змодельованих за допомогою програми cncpsv7

Джерело: Mike Van Amburg, Cornell University.

Це той випадок, коли відносно нова технологія використання продуктів з контрольованим вивільненням небілкового азоту може задовольнити потреби целюлозолітичних бактерій (бактерії, що перетравлюють клітковину). Дослідження показали, що з використанням цієї технології можна поліпшити перетравність клітковини, краще контролювати рубцевий рН і збільшити виробництво мікробного протеїну, таким чином покращивши забезпеченість корів амінокислотами.

Продукт NitroShure™ — це джерело небілкового азоту з контрольованим вивільненням. Якщо правильно ввести продукт в раціон на рівні до 180 г/день/корову, то можна отримати такі переваги:

більше виробництво мікробного протеїну;

краща перетравність клітковини;

краща молочна продуктивність, вихід молочного жиру і протеїну (таблиця 1);

вивільнення місця в раціоні (100 г продукту можуть замінити 600 г 44-процентного соєвого або 700 г ріпакового шроту), яке дасть додаткову гнучкість у його балансуванні;

можливе незначне заощадження на вартості кормодня (раціону) залежно від ціни кормових білків і стратегій балансування;

можливе зниження готівкових витрат на корми і збільшення використання кормів власного виробництва.

Таблиця 1. Вплив згодовування Nitroshure™ і сечовини на молочну продуктивність дійних корів

Джерело: Highstreet et al. (2010), Livestock Science 129:179−185