Як COVID-19 впливає на глобальний ринок свинини?

14-квіт-2020

Криза, спричинена поширенням COVID-19, вплинула і на галузь свинарства у світі. Компанії, які працюють в секторі зазнають великих змін у своїй діяльності. Ціни на свинину знижуються через зменшення попиту з боку м’ясопереробних компаній, які «страждають» через дефіцит робочої сили та проблеми з доступом до зовнішніх ринків. Незважаючи на активний попит на експорт до третіх країн, ці нові фактори поки що стримують ріст цін на свинину.

Корми для тварин: «стрибки» ціни на сировину

Після спалаху коронавірусу в Китаї спостерігається мінливість цін на зерно, олійні та шроти. Поширення епідемії на райони основного товарного виробництва та експорту (США, Південна Америка, Чорне море) посилило коливання цін.

Карантинні заходи у різних країнах спричинили різке зростання споживчого попиту на продукти на основі пшениці (борошно, макарони, хліб). Основні імпортери (Алжир) розміщували нові замовлення для забезпечення своїх стратегічних запасів. В результаті ціни різко відновилися: +12% упродовж середини-кінця березня (Euronext).

Крім того, ситуація змінюється з кожним днем, і багато країн поступово вживають заходів для обмеження інфляції щодо продуктів першої необхідності. Наприклад, Росія, найбільший у світі експортер пшениці, ввела квоти на експорт зерна до наступного врожаю. Збільшення таких політичних рішень у світі призведе до зростання волатильності ринку в найближчі тижні та місяці.

Щодо цін на кукурудзу, то тут тенденції протилежні ціновій ситуації на ринку пшениці. У Сполучених Штатах більше третини ринку кукурудзи припадає на сектор виробництва етанолу. Падіння цін на нафту разом із зниженням внутрішнього попиту на паливо призвело до падіння активності американських заводів, завдяки чому збільшилися обсяги експорту та виробництва кормів для тварин.

На додаток до зернових, коронавірус вплинув на глобальну логістику для сої та соєвого шроту. На обсяги експорту з Бразилії та Аргентини вплинули логістичні обмеження, спричинені карантинними заходами. У зв’язку з цими труднощами, ціни на соєвий шріт на французькому ринку зросли (+ 11,3% за два тижні на ринку Montoir).

У той же час падіння попиту на рослинну олію з боку виробників біодизелю може призвести до зниження активності переробних підприємств Франції та Європи, а отже, до скорочення пропозиції ріпакового та соняшникового шроту. Поки що на ціни на цю сировину ніякого впливу немає.

Так само, як люди «запасалися» предметами та продуктами першої необхідності, серед європейських тваринників також спостерігали різке пожвавлення попиту на корми для тварин. Водночас, незважаючи на деякі проблеми з логістикою, перебоїв поставок кормів там поки не спостерігають. Однак наявність соєвого шроту на ринку залежатиме від подальшої політики країн Південної Америки.

Ринок свинини: ріст цін призупинився, компанії стикаються з обмеженнями

У той час, коли пропозиція в Європі стабілізується, а попит з боку країн Азії зростає, ключові змінні ринку свинини сприяють високим цінам. Однак, логістичні труднощі щодо доступу до закордонних ринків та дефіцит робочої сили у м’ясопереробних компаній гальмують попит.

Після значного зростання упродовж січня-лютого, у березні ціни на свинину у країнах-членах ЄС різко впали, особливо в Німеччині та Нідерландах. Німецькі та голландські ціни втратили 19 та 15 центів/кг відповідно між першим та останнім тижнем березня.

Європейські бійні та м’ясопереробники намагаються не припиняти роботу. Однак організувати робочі зміни стає все складніше. Через нестачу персоналу та деякі обмеження руху, компаніям не вистачає робочої сили. Німеччина та Нідерланди особливо страждають від цього дефіциту, оскільки багато заробітчан ще не повернутися на свої робочі місця після введення обмежень. Це також сприяло падінню цін на свинину.

З іншого боку Атлантики, криза, спричинена COVID-19, також серйозно вплинула на ринок свиней. Американські бійні починають стикатися з тими ж проблемами з персоналом, що і в Європі, але кращі умови доступу до китайського ринку разом із достатньою пропозицією спонукають США до подальшого нарощення виробництва. Однак компанії все ще залежні від робочої сили з Мексики, яка може бути «під питанням» через скасування віз.

Епідемія COVID-19 також вплинула на торгівлю м'ясом та живими тваринами в Європі. Відсутність водіїв вантажівок збільшує логістичні витрати. Крім того, терміни очікування на кордонах задовгі через необхідність додаткових перевірок.

На експортному ринку після частих перебоїв на початку року, портова активність поступово «набирає обертів» як в Європі, так і в Азії. Головною проблемою залишається брак контейнерів та значне збільшення вантажних витрат. Крім того, великі світові експортери, США та Бразилія, активізували відвантаження до Китаю в очікуванні потенційного припинення діяльності через коронавірус.

Тимчасові перерви з тривалими наслідками?

У найближчі місяці на ринок свинини впливатимуть, з одного боку, пропозиція та попит на глобальному ринку, а з іншого – пандемія COVID-19, яка все ще доволі непередбачувано порушує звичну поведінку споживачів, доступ до зовнішніх ринків та міжнародну конкуренцію.

У першій половині 2020 року європейська пропозиція свинини залишатиметься стабільною або навіть трохи більшою через збільшення забійної ваги. У той же час звички, набуті європейцями під час карантину, можуть виявитися вигідними для підтримки споживання свинини, оскільки страви зі свинини міцно закріпилися у «домашньому меню».

Що стосується експорту, то в найближчі тижні очікують перебої, пов'язані з COVID-19, але Китай поступово відновлює активність, тож надалі попит тільки збільшуватиметься. Таким чином, Китай збільшуватиме обсяги імпорту, однак зростання конкуренції між ЄС, США та Бразилією стримуватиме ціни.

Проблемою на шляху нарощення обсягів експорту свинини з країн ЄС до Китаю може стати поширення африканської чуми свиней (АЧС) на заході Польщі. Кількість зареєстрованих там упродовж березня випадків сягнула 209, що майже на 50% більше порівняно з лютим. 23-го березня підтвердили перший спалах на промисловій фермі, де утримували майже 24 тис. свиней. Окрім того, вперше випадок АЧС зафіксували так близько до кордону з Німеччиною (10 км).

У довгостроковій перспективі, криза може призвести до деяких змін у споживчих звичках.

З одного боку, нові звички, поступово набуті споживачами упродовж карантину, можуть стати постійними (покупки в Інтернеті, доставка їжі додому). Це вплине на методи збуту за рахунок торгових точок та продажу готових страв та перероблених продуктів на відміну від свіжого м'яса.

З іншого боку, економічна криза вплине на купівельну спроможність споживачів. У цьому разі ключову роль у закупівлях відіграватиме ціна, зокрема зниження цін у фірмових магазинах та торгових мережах.

За матеріалами pig333.com

Більше новин

Rabobank прогнозує зниження виробництва свинини у ЄС і Великобританії

02-лист-2020

Згідно з прогнозами Rabobank, у 2021 році виробництво свинини в 27 країнах ЄС та Великобританії незначно знизиться.

Темпи зниження багато в чому залежатимуть від розвитку ситуації щодо заборони імпортування німецької свинини в найближчі місяці. Якщо Китай не погодиться з політикою регіоналізації ЄС в цьому році, це означатиме тривалий період стійкого зниження цін, що прискорить закриття ферм у Німеччині.

Наразі середня ціна на поросят на 27% нижче рівня, що існував до появи АЧС. Це свідчить про небажання збільшувати поголів’я свиней у фермерських господарствах.

Навіть якщо Китай погодиться з німецькою регіоналізацією, очікувати, що ціни на свиней в ЄС повернуться до максимумів 2019 року не варто. Відповідно до звіту Rabobank, імпортний попит у Китаї поступово знижуватиметься, що також обмежить потенційне зростання виробництва у країнах співдружності.

pigua.info

Детальніше

Україна та Туреччина обговорили питання експорту української яловичини та ВРХ

23-бер-2017

У рамках засідання Комітету з питань санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ) 22 березня делегація України провела двосторонню зустріч із делегацією Туреччини щодо можливості експорту до Туреччини яловичини та великої рогатої худоби для забою.

Враховуючи занепокоєння турецьких колег, Українська сторона наголосила, що на території України не реєструвалися випадки губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ), а також поінформувала про заходи контролю та моніторингу хвороби на території нашої держави.

За даними делегації Туреччини, відповідно до національного законодавства треті країни, які мають намір експорту до Туреччини яловичини та ВРХ, повинні мати офіційний статус країни згідно з категоріями Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин (МЕБ) (контрольований або незначний). На сьогодні Україна має статус країни з невизначеними статусом з ГЕ ВРХ.

Українська сторона поінформувала, що наразі Компетентним органом України здійснюється відповідна робота щодо здійснення моніторингу ГЕ ВРХ на території України відповідно до критеріїв МЕБ. Сторони домовилися працювати в подальшому.

Наразі Держпродспоживслужба розробляє зазначену програму відповідно до Інструкції щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби, яка затверджена наказом Державного комітету ветеринарної медицини України №180 від 04.09.2008.

Джерело: Держпродспоживслужба

Детальніше

Економіка України зростає завдяки сільському господарству

20-бер-2019

З боку виробництва зростання економіки в Україні найбільше підтримано збільшенням обсягів роздрібної торгівлі, будівництва та сільського господарства.

Про це йдеться у Макроекономічному огляді та прогнозі Міністерства фінансів (березень 2019 року). Повідомляє AgroPolit.

Темпи приросту реального ВВП України, за оперативною оцінкою Держстату, у IV кварталі 2018 р. становили 3,4%, за весь минулий рік ВВП, за оцінкою МЕРТ, зріс на 3,2%.

Як зазначається в доповіді, внутрішній попит залишався основною рушійною силою зростання економіки:

зростання споживання домогосподарств через підвищення наявного доходу домогосподарств (зростання заробітної плати на фоні жорстких умов на ринку праці, зокрема через трудову міграцію);

приріст інвестицій передусім за рахунок власного фінансування компаній та капітальних видатків держави внаслідок потреби в модернізації основних фондів та інвестицій в інфраструктурні об'єкти;

внесок реального чистого експорту до ВВП у 2018 р. залишився від'ємним.

Детальніше

З 2022 року в Україні запровадять електронну ідентифікацію овець та кіз

25-лип-2019

Починаючи з 2022 року в Україні буде запроваджено електронну ідентифікацію овець та кіз.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Повідомляється, що до цього часу планується організувати забезпечення власників тварин електронними бирками належної якості, внести до інформаційної бази даних Єдиного державного реєстру тварин (далі - Реєстр тварин) зміни, що дозволять фіксувати код електронного ідентифікатора та налагодять обмін даних між програмами управління тваринницькими підприємствами та Реєстром тварин.

Так, 05 липня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 травня 2019 року № 263 «Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2019 року за № 601/33 572 (далі - Зміни), після його офіційного опублікування у виданні «Офіційний вісник України» № 51.

Електронні бирки мають бути запроваджені лише на поголів'ї приплоду овець та кіз, народженого у 2022 році. Заміна уже встановлених на тварин звичайних пластикових бирок на бирки із радіочастотним ідентифікатором не передбачається.

У відомстві зазначають, що успішне ведення та розвиток галузі можливе лише за умови чіткого обліку та контролю наявного поголів'я тварин.

«В Україні на ринку програмних продуктів з управління тваринницькими підприємствами поступово набувають поширення електронні системи управління господарствами з розведення овець та кіз. Установлення електронних систем управління у господарстві та обробка даних щодо кожної тварини можливі лише за наявності електронного ідентифікатора на тварині, що передає сигнал безпосередньо до системи управління. Такі системи управління дозволяють власнику господарства істотно підвищити економічну ефективність виробництва продукції шляхом чіткого індивідуального контролю продуктивності та потреб (раціон, вакцинації, календар обробок та запліднень тощо) кожної окремої тварини, а також — в залежності від можливостей системи управління — дозволяє взаємодіяти з центральною базою даних ідентифікованих тварин в країні, базами даних щодо осіменіння тварин, лабораторіями з проведення досліджень якості продукції тварин та кормів та інше», — йдеться в повідомленні.

Інтерпретація досвіду інших країн в українські реалії має на меті покращений облік та управління стадом, оптимізацію процедури епізоотичного контролю, підтвердження експортних можливостей для галузі України.

Також наголошується, що згідно законодавства ЄС з ідентифікації та реєстрації тварин всі коні в країнах Європейського Співтовариства наразі уже повинні бути ідентифіковані мікрочипом, з липня 2019 року запроваджується обов’язкова електронна ідентифікація та реєстрація для великої рогатої худоби.

Ручні та стаціонарні сканери для зчитування електронних бирок є універсальними засобами для розпізнавання будь-якого електронного ідентифікатора для тварин.

Детальніше