З 2022 року в Україні запровадять електронну ідентифікацію овець та кіз

25-лип-2019

Починаючи з 2022 року в Україні буде запроваджено електронну ідентифікацію овець та кіз.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Повідомляється, що до цього часу планується організувати забезпечення власників тварин електронними бирками належної якості, внести до інформаційної бази даних Єдиного державного реєстру тварин (далі - Реєстр тварин) зміни, що дозволять фіксувати код електронного ідентифікатора та налагодять обмін даних між програмами управління тваринницькими підприємствами та Реєстром тварин.

Так, 05 липня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 травня 2019 року № 263 «Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2019 року за № 601/33 572 (далі - Зміни), після його офіційного опублікування у виданні «Офіційний вісник України» № 51.

Електронні бирки мають бути запроваджені лише на поголів'ї приплоду овець та кіз, народженого у 2022 році. Заміна уже встановлених на тварин звичайних пластикових бирок на бирки із радіочастотним ідентифікатором не передбачається.

У відомстві зазначають, що успішне ведення та розвиток галузі можливе лише за умови чіткого обліку та контролю наявного поголів'я тварин.

«В Україні на ринку програмних продуктів з управління тваринницькими підприємствами поступово набувають поширення електронні системи управління господарствами з розведення овець та кіз. Установлення електронних систем управління у господарстві та обробка даних щодо кожної тварини можливі лише за наявності електронного ідентифікатора на тварині, що передає сигнал безпосередньо до системи управління. Такі системи управління дозволяють власнику господарства істотно підвищити економічну ефективність виробництва продукції шляхом чіткого індивідуального контролю продуктивності та потреб (раціон, вакцинації, календар обробок та запліднень тощо) кожної окремої тварини, а також — в залежності від можливостей системи управління — дозволяє взаємодіяти з центральною базою даних ідентифікованих тварин в країні, базами даних щодо осіменіння тварин, лабораторіями з проведення досліджень якості продукції тварин та кормів та інше», — йдеться в повідомленні.

Інтерпретація досвіду інших країн в українські реалії має на меті покращений облік та управління стадом, оптимізацію процедури епізоотичного контролю, підтвердження експортних можливостей для галузі України.

Також наголошується, що згідно законодавства ЄС з ідентифікації та реєстрації тварин всі коні в країнах Європейського Співтовариства наразі уже повинні бути ідентифіковані мікрочипом, з липня 2019 року запроваджується обов’язкова електронна ідентифікація та реєстрація для великої рогатої худоби.

Ручні та стаціонарні сканери для зчитування електронних бирок є універсальними засобами для розпізнавання будь-якого електронного ідентифікатора для тварин.

Більше новин
У парламенті пропонують розмежовувати справжні молочні продукти та їх імітацію — законопроект
02-груд-2020

Парламенту пропонують прийняти законопроект 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти», який регулюватиме продаж якісної молочки та продуктів, які її імітують.

Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, автор законопроекту Олег Тарасов.

Законопроект стосується харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти, яким, зокрема, встановлюється жорстка фінансова відповідальність за порушення вимог щодо маркування, реалізації молочних та імітаційних продуктів на рівні закону.

Олег Тарасов повідомив, що потреба у захисті інтересів споживачів молочних продуктів назріла вже давно, ще з того часу, як з’явилися технологій виробництва молочних харчових продуктів з використанням рослинних (пальмових) жирів, білків, замінників лактози тощо.

Проблема масштабної фальсифікації молочної продукції призвела до того, що протягом останніх років в Україні спостерігається значне зменшення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку, яке не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. Громадяни просто не мають можливості відрізнити якісний продукт на полицях продуктових магазинів від замаскованих під них підробок, — зазначив нардеп.

Згаданим законопроектом встановлюються вимоги щодо належного інформування покупця, щоб на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг розміщувався текст: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». При цьому подібний підхід практикується і в державах ЄС. Наприклад, у Польщі такі продукти називають аналогами — «аналог сиру», «аналог фети» тощо.

Імітаційні продукти мають супроводжуватися вичерпною й доступною для споживача інформацією, щоб він міг зробити свідомий вибір. Окрім цього, в інтересах та для зручності покупців вводиться вимога щодо розміщення молочних продуктів окремо від імітаційних.

За порушення вимог до маркування пропонується накладати штраф у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції. Порушення ж вимог до реалізації окремо молочних та імітаційних продуктів штрафуватиметься у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат (для прикладу, за розміром МЗП в цьому році — від 23 615 грн до 37 784 грн), — вважає Олег Тарасов.

Детальніше
Рейтинг країн-імпортерів української пшениці
24-квіт-2017

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

Географічна структура експорту пшениці з України

2015/16 (липень-березень)

2016/17 (липень-березень)

Імпортер

Частка в структурі експорту

Імпортер

Частка в структурі експорту

1

Таїланд

15,8%

1

Індія

20,0%

2

Єгипет

12,0%

2

Єгипет

11,1%

3

Індонезія

8,4%

3

Таїланд

10,2%

4

Південна Корея

8,1%

4

Індонезія

9,6%

5

Іспанія

7,7%

5

Бангладеш

8,9%

6

Бангладеш

7,2%

6

Південна Корея

7,3%

7

Філіппіни

4,1%

7

Марокко

5,2%

8

Туніс

4,0%

8

Філіппіни

4,7%

9

Марокко

3,8%

9

Ізраїль

3,3%

10

Італія

3,5%

10

Туніс

3,0%

11

Ізраїль

3,3%

11

Іспанія

2,7%

12

Джибуті

3,1%

12

Італія

2,1%

13

Сірія

2,6%

13

Ліван

1,9%

14

Мексика

2,0%

14

Лівія

1,4%

15

Ефіопія

1,6%

15

Алжир

1,1%

Інші

12,8%

Інші

7,7%

Детальніше
IFCN: світовий молочний ринок «одужає» від наслідків пандемії ще до завершення року
22-трав-2020

Новини на щотижневих вебінарах IFCN останнім часом дають дедалі більше надій на швидке відновлення світової молочної галузі. Так, на останній веб-зустрічі, яка відбулася 19.05.2020, експерти аналітичної платформи IFCN констатували позитивні настрої учасників ринку та ознаки відновлення світової молочної галузі.

Відтак, експертами було змінено прогноз щодо термінів відновлення цін на глобальних молочних ринках: на думку фахівців, за такої динаміки терміни «одужання» прискоряться. Особливо активно ці процеси будуть відбуватися у другій половині року, а спричинена пандемією COVID-19 криза у молочній галузі закінчиться в кінці поточного (за ранішими прогнозами, повне відновлення прогнозували не раніше середини 2021 року).

Також було переглянуто прогноз глобальної ціни на молоко: індикативну ціну на сировину від IFCN підняли на 1-2 дол. (раніше прогнозована ціна молока на кінець року ― 32 дол./100 кг). Найбільше змінилася прогнозована ціна на американському ринку ― +2,8 дол., до 32,2 дол./100 кг. Для європейських виробників прогноз ціни підвищили на 1,8 дол., до 31,7 дол./100 кг, а для Нової Зеландії на 1,3 дол. ― 34,3 дол./100 кг.

Основними драйверами зміни прогнозів цін у бік зростання є послаблення світового локдауну у ЄС та США. Разом з тим, питання перегляду прогнозів у разі появи другої хвилі COVID-19 залишається відкритим.

Ще одним драйвером на шляху до відновлення і зростання цін розглядають уповільнення поставок молока у ЄС та США,  збереження високого попиту на молочні продукти та незначний вплив фактору доходів. За таких умов на ринку не виключається підвищення волатильності.

Аналітичний відділ АВМ за результатами участі у вебінарі IFCN 19.05.2020

Детальніше
Держави-члени ЄС прийняли рішення про заборону формальдегіду в кормі для птиці
23-січ-2018

 Країни Європейського союзу на цьому тижні підтримали пропозицію Європейської Комісії про скасування дозволу на використання формальдегіду в якості кормової добавки, завершуючи таким чином епопею, що тривала більше двох років.

Шляхом голосування під час засідання Постійного комітету з питань рослин, тварин, продовольства та кормів (SCOPAFF) країни ЄС підтримали рішення Комісії не допускати використання формальдегіду в якості консерванту і підсилювача агента гігієнічного стану.

26 країн проголосували за заборону

Незважаючи на те що це рішення не було одноголосним, Комісія заявила, що 26 країн проголосували за пропозицію про скасування, при цьому одна країна утрималася і ще одна проголосувала проти рішення Комісії.

Рішення, яке свого часу буде опубліковано в офіційному віснику, підводить до кінця складну історію крутих поворотів і нерішучості. Спочатку, Комісія рекомендувала повторне затвердження хімічної речовини, проте держави-члени не змогли прийти до угоди протягом двох років.

 У вересні Комісія взяла справу у свої руки і внесла пропозицію про скасування повторного затвердження формальдегіду.

Іспанія і Польща вже припинили використання формальдегіду в кормах для птиці

У минулому році Польща і Іспанія припинили використання речовини в кормах для птиці, на тлі побоювань з приводу його канцерогенного потенціалу та безпеки для працівників, навіть незважаючи на те, що Європейське управління з безпеки харчових продуктів (EFSA) заявило, що з'єднання не викликає рак і допускається в якості кормової добавки з урахуванням дотримання заходів по захисту працівників.

Компанію «Anitotx» обурило таке рішення

Таке рішення обурило виробника формальдегіду - компанію «Anitox», представник якої повідомив ресурсу Feed Navigator.com, що наука більше не є ключовим критерієм в Європі.

«Комісія ЄС і держави-члени пішли проти наукової думки, EFSA, і переважної думки зацікавлених сторін, висловленого в ході громадських обговорень».

Комісія закликала схвалити формальдегід для контролю сальмонели

Це рішення було прийнято через тиждень після того, як Європейський центр з контролю над хворобами заявив в своїй доповіді, що після багатьох років спаду випадки сальмонели у птиці почастішали. Американська асоціація виробників кормів настійно закликала Комісію у відповідь на консультацію «надати дозвіл на використання формальдегіду для контролю сальмонели в кормах для свиней і птиці».

www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок