Кабмін схвалив проект угоди для отримання €25 млн для підтримки фермерів

Вирубка тропічних лісів в Бразилії завдає значної шкоди екосистемі усього світу, за рахунок збільшення середньої температури повітря, встановили вчені. Парадоксально, але збезлісення завдає шкоди посівам сої, через які відбувається. Підраховано, що в середньому через зростання температури повітря виробники сої втрачають 3.5 млрд доларів на рік.

Відзначається, що за останні 20 років врожайність сої в Бразилії зросла з 1.7 до 3.2 тонни з гектара. При цьому врожайність зросла б ще більше, якби не зміна клімату. На думку вчених, галузі сьогодні необхідно знайти певний баланс з природою, інакше вона може опинитися під загрозою втрати конкурентоспроможності на тлі більш серйозних кліматичних змін.

За матеріалами Feed Navigator

З січня 2021-го року кастрація кнурців без наркозу в Німеччині буде заборонена. В якості альтернативи доступні 3 процедури: вирощування без втручання, кастрація після повної анестезії газом та відмова від кастрації за допомогою так званої вакцинації препаратом Improvac.

Раніше великі виробники вбачали значні витрати в останньому способі через вирахування певної суми з вартості тварин, вакцинованих препаратом. Однак кілька днів тому м’ясопереробне підприємство Tönnies Group оголосило про участь у проекті «100 000 Improvac Boar», через що оброблених препаратом свиней будуть приймати без обмежень та за звичними, а не заниженими цінами.

Ініціатором проекту вважається віце-президент федерації фермерів Шлезвіг-Гольштейну Дітріх Прічау. З початку 2019-го року він поставив близько 1000 тварин, оброблених препаратом до таких забійних підприємств, як Heinz Tummel GmbH & Co KG. Попередня оцінка даних дала позитивні результати. Не було жодних «відмов», а якість цієї свинини була на рівні з м’ясом кастрованих тварин.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

У боротьбі з африканською чумою свиней румунський уряд вживає крайні заходи. У зв'язку зі складною ситуацією румунський міністр сільського господарства попросив допомоги у Брюсселя.

За даними румунського Національного бюро з ветеринарії та безпеки продовольства (ANSVA), на початку серпня в 98-ми населених пунктах Румунії зареєстрували понад 587 спалахів АЧС. Найчастіше вони відбуваються на фермах поблизу Дунаю. Найбільше постраждав регіон Тулча, розташований в східній частині країни — тільки в червні тут знищили понад 48 тис. свиней. Компенсації за убитих тварин становлять еквівалент 1,32 євро за кілограм.

Міністерство сільського господарства країни вимагає від фермерів спалити або іншим способом ізолювати свої посіви в зонах АЧС. Це стосується, наприклад, кукурудзи. Глава аграрного відомства в зв'язку з різким скороченням свинарства внаслідок АЧС також попросив допомоги у Брюсселя.

За даними голови Асоціації виробників свинини, в Румунії склалися передумови для розвитку серйозної кризи на ринку свинини. Наразі торгівля продуктами свинарства в більшій чи меншій мірі припинена по всій країні. Професійні асоціації передбачають, що жителі Румунії до півроку будуть змушені жити без свинини.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

«Якщо за основу взяти господарства в Україні, які мають мінімум, наприклад, 1 га землі, то таких господарств набереться більше 1 млн, і їм потрібно надати статус фермерів, перевести на єдиний податок, який вони, власне, і так платять (податок на землю)», — вважає президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.

Глава НААН переконаний, що це питання в державі потрібно врегулювати. Адже у сусідній Польщі вже 2,2 млн фермерів. Тобто, обробляючи землі, в цій країні фермери користуються всіма законодавчо врегульованими пільгами і нормативними документами як для розвитку господарства, так і для пенсійного забезпечення. На відміну від українських фермерів.

«У фермерів повинен з’явитися інтерес до створення кооперації, формуванні кооперативів для обліку та реалізації власної продукції. Вони повинні мати можливість отримання різного виду підтримок, дотацій від держави на розвиток рослинництва, і на тваринництво. Адже 70% поголів'я великої рогатої худоби у нас міститься в приватному секторі, а реальної підтримки на його розвиток фермери практично не мають. Такі державні дотації, наприклад, на корову або теля, сприяли б і кардинальних змін в питанні захисту ґрунту. Адже на сьогодні ця проблема стоїть дуже гостро», — вважає Гадзало.

аgronews.ua