АЧС залишить румунів без свинини

29-серп-2018

У боротьбі з африканською чумою свиней румунський уряд вживає крайні заходи. У зв'язку зі складною ситуацією румунський міністр сільського господарства попросив допомоги у Брюсселя.

За даними румунського Національного бюро з ветеринарії та безпеки продовольства (ANSVA), на початку серпня в 98-ми населених пунктах Румунії зареєстрували понад 587 спалахів АЧС. Найчастіше вони відбуваються на фермах поблизу Дунаю. Найбільше постраждав регіон Тулча, розташований в східній частині країни — тільки в червні тут знищили понад 48 тис. свиней. Компенсації за убитих тварин становлять еквівалент 1,32 євро за кілограм.

Міністерство сільського господарства країни вимагає від фермерів спалити або іншим способом ізолювати свої посіви в зонах АЧС. Це стосується, наприклад, кукурудзи. Глава аграрного відомства в зв'язку з різким скороченням свинарства внаслідок АЧС також попросив допомоги у Брюсселя.

За даними голови Асоціації виробників свинини, в Румунії склалися передумови для розвитку серйозної кризи на ринку свинини. Наразі торгівля продуктами свинарства в більшій чи меншій мірі припинена по всій країні. Професійні асоціації передбачають, що жителі Румунії до півроку будуть змушені жити без свинини.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Більше новин
EMB: Коронавірусна криза зачіпає і молочний сектор — необхідні узгоджені спільні дії
23-бер-2020

European Milk Board вважає, що ЄС вже зараз повинен мати антикризовий інструмент для зменшення негативних наслідків.

Всі ключові індикатори молочного сектора мають низхідний спіральний тренд. Наприклад, на цьому тижні індекс Global Dairy Trade впав на 3,9% після стійкого зниження протягом останніх тижнів. Подальше значне зниження цін також спостерігається на італійському ринку спотового молока. Вартість молока на вторинному ринку зменшилася майже на 7% в порівнянні з лютим. Ф’ючерси на молочні продукти на Європейській енергетичній біржі (EEX) також значно знизилися. Контракти за травень знизилися на 5,7% в середньому по всім товарам.

У ці важкі часи окремі учасники молочного ринку вже вживають заходів щодо обмеження наслідків кризи, викликаної коронавірусом. Наприклад, Mila, молочний завод в Південному Тіролі, недавно попросив своїх постачальників добровільно скоротити обсяги виробництва, щоб адаптувати поставки молока до цієї кризової ситуації.

За останні кілька днів стало ясно, що для ефективного вирішення виникаючих проблем все повинні діяти узгоджено. Недостатньо реакції окремих регіонів або здійснення заходів, що сильно відрізняються один від одного, які приймають різні установи. Ці заходи повинні бути спрямовані на всіх і користуватися широкою підтримкою — це єдиний спосіб поставити під контроль коронавірусну кризу. В Європі зв’язки вже настільки тісно переплетені, що окремі дії не можуть привести до значних результатів. Завдяки цим тісним зв’язкам — і це добре — є всеосяжні інститути ЄС, які в змозі реально здійснити антикризові дії в молочному секторі.

СПІЛЬНІ антикризові заходи в молочній галузі

Ситуація: У багатьох регіонах кількість молока, виробленого на фермах, занадто велика для існуючої переробки та ємності ринку. Поширення коронавірусу призводить до серйозних труднощів в закупівлях і логістиці в переробній промисловості. Це посилюється нестачею персоналу, а також падінням попиту на певні продукти.

Ефективний спосіб принести реальне полегшення: активно знижувати тиск, викликаний надмірними обсягами молока в ЄС.

Для цього: Європейська комісія НЕГАЙНО повинна почати підготовку до запуску схеми добровільного скорочення обсягу виробництва, як це передбачено Програмою відповідального ринку. Оскільки ситуація продовжує погіршуватися, скорочення обсягів повинно бути активоване негайно.
Таким чином, фермери СПІЛЬНО скоротять виробництво на своїх фермах.

При таких узгоджених діях, скоординованих на рівні ЄС, можна потім адаптувати обсяги виробництва до поточних обставин. Це допоможе контролювати економічні наслідки.

І не робіть помилки: час діяти — зараз. Якщо сільськогосподарське виробництво не відреагує, існує дуже високий ризик того, що в усьому секторі настане глибока криза. Навіть після того, як наслідки коронавірусу на здоров’я людей почнуть зменшуватися, економічний негативний вплив продовжиться. В умовах масштабної молочної кризи 2016 року схема добровільного скорочення виробництва була запущена занадто пізно. Ця критична помилка не повинна повторитися в контексті нинішньої кризи. Тому що сільське господарство і його продукція необхідні для існування всіх громадян ЄС.

Створення необхідних інструментів на рівні ЄС

Програма відповідального ринку як інструмент для сільськогосподарського сектора повинна бути частиною політичного інструментарію ЄС для жорсткої боротьби з подіями, такими як пандемії або економічні і політичні ембарго (наприклад, російське ембарго), а також майбутні наслідки Brexit. Не завжди можливо заздалегідь передбачити такі події, але можна відповідним чином реагувати, як тільки вони стають реальністю.

Тому європейські молочні фермери настійно закликають політиків ЄС: поточна реформа Єдиної сільськогосподарської політики повинна використовуватися для оснащення екстреного реагування ЄС правильними інструментами — НЕ субсидіями, а антикризовим інструментом — Програмою відповідального ринку!

ІНФАГРО за матеріалом European Milk Board

Детальніше
Високі ціни на зерно триматимуться ще 3-5 років — Сольський
15-квіт-2022

Навіть у разі, якщо війна закінчиться у наступні дні і Україна звільнить свої землі, ціни на зернові утримуватимуться на високих рівнях ще від 3 до 5 років.

Про це розповів міністр агрополітики Микола Сольський в інтерв’ю на epravda.com.

За словами міністра, в умовах обмеженого українського експорту зернових через логістичні перешкоди, Україна експортує на свої традиційні ринки. У 2021 р. найбільшими імпортерами були Китай, Єгипет, Туреччина та Індонезія.

Внаслідок дефіциту на світовому ринку зернових ці країни витрачатимуть більше грошей і будуть переорієнтовуватися на пшеницю з інших країн. Що натомість буде дорожче, адже пропозиція значно впала. 

«Єгипет вже витрачає і буде витрачати більше. Також ця ситуація підштовхне їх до того, що, крім поточних закупівель, вони, як і інші країни, я думаю, захочуть сформувати більші резерви на подібні випадки. Це теж розжене ціни», — пояснив Микола Сольський.

Він зазначив, що, «навіть якби ця історія закінчилася чарівним чином завтра, хвиля високих цін буде ще 3-5 років, поки не вирівняються настрої, і не буде балансу».

kurkul.com

Детальніше
Аграріям дозволили не повертати державі дотації за знищені елеватори і тварин
31-серп-2022

Сільгоспвиробники можуть не повертати державі кошти, отримані за програмами підтримки тваринництва та будівництва елеваторів, якщо ці активи були знищені внаслідок нападу росії.

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України (№960), оприлюдненій на Урядовому порталі.

Відповідно до рішення уряду, підприємство або сільськогосподарський товаровиробник не повертають бюджетні кошти, які вони отримали в межах державної допомоги, за біологічні активи та зерносховища, знищені внаслідок воєнних дій.

А саме у випадку:

  • зменшення поголів’я закуплених племінних тварин, кіз, овець чи прирощеного поголів’я корів власного відтворення, за які було отримано бюджетні кошти;
  • вибуття зі стада окремих тварин, за які було отримано бюджетні кошти, з причин набуття хвороби, що унеможливлює отримання від неї основного виду продукції;
  • неможливості використання за цільовим призначенням об’єктів зберігання та переробки зерна, вартість яких була частково відшкодована, у зв’язку із втратою, знищенням або пошкодженням такого об’єкта.

Для цього аграрії повинні мати документи з обліку довгострокових та поточних біологічних активів у сільгосппідприємствах або складений в установленому порядку документ про обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії росії.

agroportal.ua

Детальніше
Агропорт і FAO обговорили проблеми клімату
21-бер-2017

20 березня 2017 року за ініціативою організаторів Всеукраїнського форуму з розвитку фермерства в Україні АГРОПОРТ 2017, за участю Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства природи України та Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації відбувся круглий стіл: «Змінюється клімат – змінюється сільське господарство: орієнтація на Цілі сталого розвитку».

 В ході активної дискусії з представниками науки, агрохолдингів, бізнесу, громадськості, міжнародних організацій та представників ЗМІ, обговорювалися наступні теми:

  • Реальні загрози зміни клімату в Україні та шляхи їх вирішення
  • Залучення експертизи та технічної допомоги FAO в український АПК
  • Державна підтримка, соціальна відповідальність і приватно-державне партнерство в нових умовах
  • Агропорт 2017 - підтримка фермерів та їх інформаційне забезпечення в умовах зміни клімату

 Спікерами круглого столу стали:

  • Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції
  • Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України
  • Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO)
  • Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації
  • Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine
  • Джон Шморгун, президент AgroGeneration
  • Олена Березовська, президент ГО «Органічна Україна»
  • Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна
  • Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок».

Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO):

«Зміна клімату позначається на всіх аспектах сільськогосподарської діяльності і безпосередньо впливає на продовольчу безпеку кожної країни, і Україна не є винятком. На прохання Міністерства АПК і в тісній кооперації з Мінприроди та іншими зацікавленими організаціями FAO сприятиме в розробці національної стратегії з адаптації до змін клімату. Більш того, через цілий ряд діючих і запланованих проектів будемо просувати концепцію Climate Smart Agriculture - сільського господарства, стійкого до змін клімату. Це включає в себе синергію економічних чинників з адаптаційними і пом'якшуючими заходами і зменшенням емісій парникових газів».

 Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України:

«Проблема зміни клімату несе ризики для всіх без винятку життєво важливих умов, в яких знаходиться населення, в тому числі і для сільського господарства. Міністерством природи спільно з Міністерством АПК розроблено план реалізації Концепції та передбачені спеціальні дотації. Однак, в даному випадку важливо визначити роль кожного регіону України в цій роботі. Що повинні зробити самі регіони, з огляду на специфіку їх природно-географічних особливостей. Над цими питаннями працює також міжвідомча комісія з проблем зміни клімату. Варто відзначити, що важливим моментом є яка політика ведеться кожною державою по цій проблемі. У 2015 році всі країни ООН прийняли Паризьку угоду, яка передбачає збільшення спільних зусиль для попередження підвищення глобальної температури та інших показників зміни клімату на планеті. Історія не знає ще таких угод на такому рівні, які б настільки швидко вступили в силу і були підтримані всіма державами в найкоротші терміни. Україна була однією з перших, хто ратифікував цю угоду. Якщо тероризм вважається проблемою номер один у всьому світі, то проблема зміни клімату відразу за нею».

Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine:

«Carlsberg – соціально відповідальна компанія, яка в своїй діяльності є прикладом раціонального використання природних ресурсів на всіх світових ринках, де веде свою діяльність. Наприклад, проект, який зараз реалізований в Китаї, дозволить використовувати до 30% сонячної енергії, як альтернативу традиційним джерелам енергії та зменшити викиди CO2 в атмосферу. На наших виробництвах в Індії впроваджено комплексну систему очищення води, що дозволяє повторно використовувати даний ресурс в технічних цілях, оскільки Індія впритул зіткнулася з проблемою нестачі води. Ці напрацювання ми в майбутньому зможемо використовувати і в інших країнах. Також, на глобальному рівні ми розробляємо пляшку, що здатна біологічно руйнуватися та повністю складається з целюлози. В Україні Carlsberg Ukraine впроваджує безліч передових технологій з енергоефективності та очищення стічних вод, використовує біогаз, зворотну скляну тару і активно підтримує роздільний збір відходів. Все виробництво в нашій компанії сертифіковане і відповідає світовим стандартам якості, безпеки праці і захисту навколишнього середовища. Для нас, як для кінцевої ланки в ланцюжку переробки і доданої вартості, від пивоварного ячменю на полі до якісного продукту в келиху споживача, украй важлива якість сільськогосподарської сировини і води, які безпосередньо залежать від кліматичних умов і стану екосистеми».

 

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції:

«Спілкуючись безпосередньо з виробниками сільськогосподарської продукції, ми бачимо багато практичних аспектів, де можна вже зараз без реальних втрат вплинути на загальну картину і якщо не усунути її, то, принаймі, пом'якшити наслідки (не розумію речення можливо усунути їх (наслідки). Необхідний більш глобальний підхід до менеджменту, який буде відповідально підходити до кожного питання, що стосується прогнозів і тих заходів, які необхідні зараз в галузі. Проблема зміни клімату вже безпосередньо торкнулася і вітчизняних виробників меду, і рослинників, і тваринників. До систем обробки і зрошення ґрунтів зараз підвищена увага саме в силу цих проблем. Якщо ми ставимо собі за мету інтеграцію в європейський простір, то без вирішення цих викликів наш виробник далеко не піде».

Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації:

«Для нас, як для представників місцевої влади, важливо, щоб рішення, які приймаються на високому міжнародному рівні і на рівні нашого уряду, працювали в регіонах. У нас в області є багато прикладів того, як дбайливо і грамотно наші виробники вирішують проблеми, які ми сьогодні обговорюємо. В силу природно-географічної специфіки області, важливо розуміти зміни в кожному куточку нашого краю. У нас є невикористовуванні ділянки землі, які за певних умов можуть давати якісну продукцію. Це теж певний стимул, щоб впроваджувати нові технології і враховувати специфіку клімату. Підвищення середньої температури, зміна показників опадів і зміна посівного календаря - це те, з чим наш виробник сільській продукції стикається постійно. Якщо кілька років тому ще ніхто не думав у нас вирощувати соняшник або сою, то зараз обсяги вирощування цих культур ростуть з кожним роком. Не всі господарства можуть собі дозволити вести сучасні метеорологічні дослідження. У нас багато невеликих господарств, які практично вручну ведуть запис метеорологічних показників, щоб реагувати вчасно на зміни погоди і клімату. Своєчасне інформування і метеорологічна допомога – одні з найбільш актуальних проблем, які необхідно вирішувати спільно з агровиробниками».

 Олена Березовська, Президент ГО «Органічна Україна»:

«Органічне виробництво в Україні – це можливість сформувати в нашій державі адаптоване стале сільське господарство. Що стосується економіки, яка лежить в основі будь-якого господарювання, то можна сміливо стверджувати про те, що попит на нашу органічну продукцію сформований споживачем через свідоме рішення вживання здорового продукту і дозволяє Україні зайняти одну з лідируючих позицій в Європі по виробництву органіки. Я пропоную вирішувати проблеми в практичній площині, оскільки вплив клімату і адаптація виробництва продукції - це зрозумілі практичні речі, з якими кожен виробник стикається щодня. Органічне виробництво передбачає біорізноманіття, що дозволяє сформувати сильне господарство, яке саме по собі стає адаптивним. При повному збереженні природи і всіх ресурсів, органічне виробництво в Україні може давати високі врожаї, використовуючи високотехнологічні підходи».

Джон Шморгун, президент Agrogeneration:

«Ми всі: агровиробники і агрохолдинги зараз хвилюємося і про вологість грунту, і про ерозії, тому для нас зараз актуальним є проект, спільний з ФАО, який дозволяє зберігати лісосмуги. Він стартує в Харкові і ще в декількох регіонах. У зв'язку із зміною в клімату, ми також проводимо сівозміну. Якщо дотримуватися правильної сівозміни – вирощування соняшнику не завдає шкоди грунту, незважаючи на антирекламу, яка сьогодні так популярна. В Україні процеси зрошення вимагають серйозного інвестування. І залучення цих інвестицій безпосередньо залежить від договорів на оренду землі. Якщо договір оренди підписаний на 10-15 років - ці інвестиції не окупляться. Тому питання зняття мораторію на землю зараз актуальне як ніколи».

 Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна:

«Проведення подібних круглих столів і відкрите обговорення таких ключових питань, як вплив змін клімату на сільське господарство, для нас, як організаторів форуму, дає можливість ще і ще раз стимулювати і органи державної влади, і органи місцевого управління звернути увагу на нагальні проблеми фермерів. Рух від загального до конкретного, в даному випадку – виправдано. Ми тут зібралися не для того, щоб вимовляти гучні слова і обговорювати очевидні речі. Спілкуючись з дня в день з фермерами, ми розуміємо, що в наших силах підняти зараз ці питання і реально вплинути на прийняття тих чи інших рішень і в агрогалузі, і в законотворчості, яке стосується цих проблем.  За результатами зустрічі Міністерство АПК вже оцінює можливість створення внутрішньої робочої групи, а FAO підтвердило можливість участі в її роботі.

Ми ж, в свою чергу, маємо намір продовжити діалог в подібному форматі на місцях і наступна зустріч відбудеться у Львові 27-29 квітня, де зберуться в більш розширеному форматі експерти і безпосередньо виробники, і ми запрошуємо всіх до співпраці та сподіваємося отримати конкретні практичні поради, які дозволять мінімізувати вплив змін клімату.»

Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок»:

«Виклики, про які ми сьогодні говоримо: і продовольча безпека, і зміни клімату, за своєю суттю, такі ж, як і енергетична безпека, про яку ми вже не перший рік говоримо. За допомогою дизайну ми можемо, шляхом всім зрозумілою інфографіки, спілкуватися без мовного бар'єру з усім світом Хочемо ми - чи не хочемо, але просвітницька робота несе в собі основну мету: зміна свідомості людей, яка б перешкоджала самознищенню людства. З 1991 року ми піднімаємо проблему екологічних плакатів, і на сьогоднішній день Україна має найбільшу колекцію робіт цієї тематики в світі. Це якраз те, чим ми можемо впливати на свідомість людей, щоб кожен через емоцію задумався над майбутнім своїх поколінь».


Західно-українська сесія Climate Smart Agroforum відбудеться 28 квітня 2017 в рамках другого дня Міжнародного форуму AGROPORT West Lviv на території львівського аеропорту. Детальна інформація буде опублікована на сайті: www.agroport.ua

Координатор: Дарина Щербина daria@agroport.ua / (+38 050) 301-66-47, (+38 057) 766-55-43

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок