Німеччина: вакцинація замість кастрації кнурців набуває популярності

28-лист-2019

З січня 2021-го року кастрація кнурців без наркозу в Німеччині буде заборонена. В якості альтернативи доступні 3 процедури: вирощування без втручання, кастрація після повної анестезії газом та відмова від кастрації за допомогою так званої вакцинації препаратом Improvac.

Раніше великі виробники вбачали значні витрати в останньому способі через вирахування певної суми з вартості тварин, вакцинованих препаратом. Однак кілька днів тому м’ясопереробне підприємство Tönnies Group оголосило про участь у проекті «100 000 Improvac Boar», через що оброблених препаратом свиней будуть приймати без обмежень та за звичними, а не заниженими цінами.

Ініціатором проекту вважається віце-президент федерації фермерів Шлезвіг-Гольштейну Дітріх Прічау. З початку 2019-го року він поставив близько 1000 тварин, оброблених препаратом до таких забійних підприємств, як Heinz Tummel GmbH & Co KG. Попередня оцінка даних дала позитивні результати. Не було жодних «відмов», а якість цієї свинини була на рівні з м’ясом кастрованих тварин.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Більше новин
Провідні країни-імпортери української курятини
23-черв-2021

Україна в січні-травні 2021 р. відправила на експорт 177,37 тис. т м'яса і їстівних субпродуктів птиці, що майже на рівні показника за аналогічний період 2020 р. (175 тис. т).

Про це свідчать дані Державної митної служби України.

У грошовому еквіваленті експорт в звітному періоді досяг $ 255,3 млн проти $ 223,54 млн у січні-травні 2020 року.

Головними покупцями вітчизняного м'яса і їстівних субпродуктів птиці з початку 2021 року стали:

  • Саудівська Аравія - на $ 76,54 млн (29,9%);
  • Нідерланди - на $ 42,93 млн (16,8%);
  • ОАЕ - на $ 15,26 млн (6%);
  • Туреччина - на $ 10,39 млн (4,1%);
  • Киргизстан - на $ 9,51 млн (3,7%).

Latifundist

Детальніше
Вчені мають намір переробляти виноградні вичавки і шкірку картоплі в корми для худоби
16-серп-2021

Група вчених з Нової Зеландії планує використовувати певні мікроби для того, щоб переробляти відходи продовольчої галузі, зокрема виноградні вичавки і шкірку картоплі, в кормову сировину. Крім комерційної складової, дослідники мають намір розробити низькобілкові комбікорми, використання яких буде скорочувати обсяги вилуговування азоту в навколишнє середовище.

Допомогти в боротьбі з цією проблемою покликана не тільки низький вміст протеїну в комбікормах, а й висока концентрація біоактивних елементів, таких як таніни, в переробленому продовольстві.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
На Волині зареєстрували спалах АЧС
30-лип-2019

24 липня на території ТзОВ  «Павлівське мисливське господарство»  Іваничівського району Волинської області виявили 5 трупів диких кабанів (3 дорослих, 2 малих). Про це повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Згідно звіту Львівської регіональної державної лабораторії про результати дослідження патологічного матеріалу № 001149п.м./19 від 25.07.2019 року, ДНК вірусу АЧС виявили у трупах 3-х дорослих кабанів.

26 липня при Іваничівській райдержадміністрації провели позачергове засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії з метою локалізації та ліквідації спалахів АЧС.

Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району. Проводяться заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Детальніше
Роман Лещенко розповів про пріоритети держпідтримки за цілою низкою напрямів для с/г виробників
08-жовт-2021

На цей рік у державному бюджеті для с/г виробників передбачено 4,5 млрд грн підтримки. Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів про пріоритети цієї підтримки за цілою низкою напрямів в своєму блозі для видання «Обозреватель».

«Програма підтримки та розвиток сімейних фермерських господарств включає виплати при реєстрації сімейного фермерського господарства — 5 тис. грн за гектар, якщо тримають корів — 5 тис. грн за поголів'я щорічно. Також держава компенсує 36 тис. грн на дорадництво. Цього року, нарешті, виплачено, і це тепер буде регулярно, компенсацію ЄСВ. Тобто держава надає пільгові умови для сімейних фермерських господарств, працює спрощена форма звітності та підтримка на старті», — розпоповів Роман Лещенко.

На галузь садівництва держава виділила 450 млн грн. Це, за словами Міністра, має сприяти щорічному зростанню на декілька тисяч гектарів площі садових насаджень, а це нові робочі місця. Окрім цього, держава компенсує вартість саджанців, часткову вартість техніки для садівництва і вартість переробки. Виробникам плодів, ягід, винограду та хмелю, які займаються сільськогосподарською діяльністю, компенсують до 50% вартості будівництва та придбання необхідного обладнання.

Тваринництво держава підтримує у вигляді часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, стимулює осучаснення виробництва.

«Також цього року на часткову компенсацію передбачено 1 млрд грн сільгосптоваровиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва. Це дуже актуально для аграріїв, адже зношеність наявної в них техніки сягає понад 70%. Реалізація програми з часткової компенсації с/г техніки дозволила за останні два роки удвічі збільшити питому вагу вітчизняної техніки у формуванні ринку с/г техніки та обладнання. Понад 200 виробників взяли в ній участь», — зазначає Роман Лещенко.

Крім того, як підкреслює Міністр, навесні 2021 року Уряд спростив механізм надання фінансової підтримки фермерським господарствам, позбавивши їх цілої низки непотрібних бюрократичних тяганин. Також майже на 170% було збільшено розмір бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь тим фермерським господарствам, які щойно утворилися.

Він також вказує, що в липні Кабмін схвалив постанову, якою дозволив надавати кредити під держгарантії малим фермерам на придбання землі с/г призначення. Такі кредити сьогодні видає понад десяток банків.

Отримали допомогу, за словами Романа Лещенка, і виробники картоплі. Так, Уряд підвищив компенсацію до 50% на будівництво картоплесховищ, цехів, створення комфортних умов ринку для виробників. Тепер одне аграрне підприємство зможе отримати до чверті мільйона гривень підтримки від держави.

«Запущено і програму підтримку фермерам, які сіють гречку, тож наступного року очікуємо збільшення урожаю», — зазначає він.

«Наприкінці вересня також було ухвалено Закон України, завдяки якому молоді фермери до 35 років зможуть першочергово отримувати державну підтримку. Документ також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства, щоб останнє могло офіційно підтвердити використання цієї землі під фермерство. Це відкриває доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків», — акцентує Міністр.

За програмою «Доступні кредити 5−7-9%» аграрії цього року отримали майже половину від загальної суми програми — понад 26 млрд грн. Міністерство аграрної політики звернулося до Міністерства фінансів України з проханням продовжити програму на наступний рік.

«Очікуємо також на ухвалення важливого для гравців ринку землі законопроекту № 3205−2 про Фонд гарантування кредитів для фермерів. Такий Фонд дозволить надати підтримку малим та середнім фермерам у вигляді часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб'єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами», — додає Роман Лещенко.

Окремий напрям, за його словами, — активізація вітчизняного виробництва новітніх систем зрошення, а також інвестиції в галузь зрошення як таку. «Для нас важливо, щоб всі регіони України повноцінно розвивались. На Півдні хороший урожай можливий виключно з запровадженням зрошення, ми системно рухаємось в цьому напрямку. Ми ініціювали постанову щодо порядку підтримки фермерів під меліоровані землі — вона зараз на розгляді в Уряду», — вказує Міністр.

Суть цієї постанови, як розповів Роман Лещенко, полягає в тому, що держава бере на себе зобов’язання підвести воду до фермерського господарства, фермер інвестує в це поле, а держава компенсує частину витрат на дощування, крапельне зрошення та інше. Це відновлення овочівництва, садівництва, зокрема українського персика, створить сировину для консервації, заморозки, сушки відповідних фруктів та овочів.

«Земельна реформа - не лише про ринок землі. А й про підтримку тих, хто на цій землі працює, живе, ростить сім'ю. Завдання держави — зробити так, щоб фермер відчував її підтримку, мав гарантії захисту та можливості для довгострокового й глобального розвитку. Ми чуємо голос аграріїв і дослухаємося до нього, ми робимо все для того, щоб український фермер мав змогу працювати на своїй землі, долучатися до покращення життя своєї громади та виходити з конкурентною пропозицією на зовнішні ринки. Адже буде фермер — буде доглянута земля, буде розвиватися громада, буде перспектива в села», — резюмує Роман Лещенко.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок