До кінця року південні регіони можуть продемонструвати новий виток скорочення поголів’я ВРХ

Після вступу в силу Угоди про ЗВТ розпочнеться виробництво кошерного молока у великих масштабах.

Про це повідомляє The Page.

«Єврейська держава вже закуповує в України кошерне молоко в порошку. Реалізація Угоди про ЗВТ дозволить налагодити масштабне виробництво Хала-Ізраїль — кошерного молока», — відзначає Джоель Ліон, посол Ізраїлю в Україні.

У минулому році Ізраїль закупив в Україні молоко і молочні продукти, а також яйця і натуральний мед на суму понад $7 тис.

Україна та Ізраїль мають тісні бізнес-відносини. У 2018 році Україна експортувала до Ізраїлю товарів на загальну суму $ 580 млн. З Ізраїлю в Україну надійшло товарів на суму $ 212,6 млн. Найбільший обсяг експорту з України припадає на зернові культури та чорні метали. З Ізраїлю Україна в основному імпортує хімічну продукцію.

Ринок кошерної продукції в Україні перебуває на стадії формування. Виробники кошерного м’яса і молочки, а також інших товарів в Україні є, але їх потужностей недостатньо, щоб країна могла експортувати продукцію в промислових масштабах.

milkua.info

Збої в ланцюгу поставок через пандемію, посилені війною в Україні, викликали дефіцит мінеральних добрив у світі. Оскільки кінця війні не видно, а весняний посівний сезон у Північній півкулі у розпалі, фермери переходять на органічні добрива, пише Quarts.

Гною не вистачає, щоб задовольнити попит фермерів у США. Тиск відчувається у всьому світі, а фермери у Великобританії навіть розглядають такий варіант як очищений осад каналізаційних стічних вод.

У той час, як внутрішні поставки розкуповуються, гній також продається через кордони. Після пандемії обсяг торгівлі збільшився. Основними імпортерами є США, Франція та Нідерланди.

Зараз фермери «полюють» на калійні добрива. Їх використовують та імпортуються набагато частіше, ніж гній, і хоча гній не зможе замінити всі добрива, попит на нього зростає. Імпорт гною зростає, а імпорт калійних добрив знижується, особливо у Франції та Нідерландах.

Нідерланди є головним експортером цього органічного добрива у світі, за ними слідують Італія та Бельгія. Країни-покупці використовують його в органічному землеробстві. Однак гній містить велику кількість фосфору, який може забруднювати джерела води, якщо не контролювати його використання.

milkua.info

Кожен фермер бажає отримувати прибуток з надоїв одразу після отелення корови. Однак вчені Університету штату Мінесоти радять не бути дріб'язковими, коли мова йде про зменшення випадків проносів у телят.

Майже половина усіх антитіл, які корова продукує для свого потомства, виробляються на 2—3 день доїння.

Згодовування молозива є надзвичайно важливим, проте, якщо перевести теля на незбиране молоко чи його замінник на 2 день від народження, то втрачається половина захисних антитіл, які воно могло поглинути з молозива. Майже кожен другий новонароджений ссавець (ягнята, поросята та інші) отримує «перехідне молоко», тому телят також не варто позбавляти такої можливості.

Не можливо купити подібний захист у пляшці — лише материнське молоко містить антитіла, які допоможуть телятам боротись з проносами до тих пір, поки вони не набудуть власний імунітет. Проте, вакцинація також відіграє певну роль. Якщо корова не провакцинована проти ротавірусу, коронавірусу та інших патогенів, то вона не зможе виробити антитіла, необхідні для захисту кишечника теляти.

В США в Наказі про пастеризоване молоко зазначається, що молоко новотільної корови не можна реалізувати впродовж 72 годин, так як більшість антибіотиків мають таку ж каренцію.

Інші думки з приводу транзитного молока:

• Основний захист лишається в кишечнику. Якщо брати до уваги імунний захист новонародженого теляти, то лише 30% антитіл з молозива циркулюють в крові. Інші 70% залишаються в кишечнику, при чому більша частина з них залишається там до 5 днів після згодовування. Саме в кишечнику живуть організми, які спричиняють проноси, а антитіла «вбиватимуть» ці віруси.
• Відносьтесь до транзитного молока як до молозива. Очевидно, що транзитне молоко потрібно збирати, зберігати та згодовувати чистим.
• Заморожуйте додаткові дози. Якщо практично не можливо забезпечити теля транзитним молоком на другий, третій та четвертий день після народження, то подібний ефект матиме невелика порція молозива добавлена до незбираного молока чи замінника.
• Остерігайтесь криптоспоридій. Якщо, незважаючи на згодовування транзитного молока, проблема проносів все ще наявна, скоріш за все їх спричинює Cryptosporidium spp. Антитіла в транзитному молоці не можуть знищити криптоспоридії, але дезінфекція та прибирання фекальних залишків старших телят допоможе подолати проблему.

Вчені наголошують, що надприбутків від реалізації транзитного молока не буде, а от переваг від згодовування телятам буде багато, так як лікування проносів не дешеве.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com

З точки зору контролю поширення деяких захворювань свиней дика фауна відіграє ключову роль. Наприклад, коли йдеться про африканську чуму свиней (АЧС). Так, у 2014-го року спалахи АЧС фіксували виключно у дикій фауні. 

Через війну в Україні заборонено полювання, а значна частина мисливських угідь замінована. Це означає, що при обмежених заходах контролю збільшується популяція диких свиней, що може призвести до поширення і циркуляції різних захворювань.

Тому у фокусі  проекту Асоціації «Свинарі України» (АСУ) та Міністерства сільського господарства США (USDA) — оцінка ризиків поширення хвороб свиней у дикій фауні. Для цього буде проведено опитування в кожному регіоні України з мисливськими угіддями різних форм власності: державними і приватними.

«Ми, як організація, в основному опікуємося промисловим сектором, але розуміємо важливість дикої фауни в оцінці контролю хвороб свиней. Тому в партнерстві з експертами, компетентним органом та організаціями, які представляють мисливський сегмент,  будемо збирати інформацію для оцінки ролі дикої фауни в епізоотичній ситуації у  країні», — коментують у галузевій асоціації.

Асоціація «Свинарі України»