Транзитне молоко: продати чи згодувати

20-квіт-2018

Кожен фермер бажає отримувати прибуток з надоїв одразу після отелення корови. Однак вчені Університету штату Мінесоти радять не бути дріб'язковими, коли мова йде про зменшення випадків проносів у телят.

Майже половина усіх антитіл, які корова продукує для свого потомства, виробляються на 2—3 день доїння.

Згодовування молозива є надзвичайно важливим, проте, якщо перевести теля на незбиране молоко чи його замінник на 2 день від народження, то втрачається половина захисних антитіл, які воно могло поглинути з молозива. Майже кожен другий новонароджений ссавець (ягнята, поросята та інші) отримує «перехідне молоко», тому телят також не варто позбавляти такої можливості.

Не можливо купити подібний захист у пляшці — лише материнське молоко містить антитіла, які допоможуть телятам боротись з проносами до тих пір, поки вони не набудуть власний імунітет. Проте, вакцинація також відіграє певну роль. Якщо корова не провакцинована проти ротавірусу, коронавірусу та інших патогенів, то вона не зможе виробити антитіла, необхідні для захисту кишечника теляти.

В США в Наказі про пастеризоване молоко зазначається, що молоко новотільної корови не можна реалізувати впродовж 72 годин, так як більшість антибіотиків мають таку ж каренцію.

Інші думки з приводу транзитного молока:

  • Основний захист лишається в кишечнику. Якщо брати до уваги імунний захист новонародженого теляти, то лише 30% антитіл з молозива циркулюють в крові. Інші 70% залишаються в кишечнику, при чому більша частина з них залишається там до 5 днів після згодовування. Саме в кишечнику живуть організми, які спричиняють проноси, а антитіла «вбиватимуть» ці віруси.
  • Відносьтесь до транзитного молока як до молозива. Очевидно, що транзитне молоко потрібно збирати, зберігати та згодовувати чистим.
  • Заморожуйте додаткові дози. Якщо практично не можливо забезпечити теля транзитним молоком на другий, третій та четвертий день після народження, то подібний ефект матиме невелика порція молозива добавлена до незбираного молока чи замінника.
  • Остерігайтесь криптоспоридій. Якщо, незважаючи на згодовування транзитного молока, проблема проносів все ще наявна, скоріш за все їх спричинює Cryptosporidium spp. Антитіла в транзитному молоці не можуть знищити криптоспоридії, але дезінфекція та прибирання фекальних залишків старших телят допоможе подолати проблему.

Вчені наголошують, що надприбутків від реалізації транзитного молока не буде, а от переваг від згодовування телятам буде багато, так як лікування проносів не дешеве.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com

Більше новин
Війна не вплинула на виробництво комбікормів
31-трав-2022

Переорієнтація з українського ринку на європейський забезпечила безперебійну роботу підприємства з нідерландськими інвестиціями «Коудайс Україна» та задовільнила потреби клієнтів у повному обсязі.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів комерційний директор компанії Дмитро Бурбан.

За його словами, виробництво з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну не зупинялося, нестачі сировини також немає. Усе завдяки диверсифікації поставки компонентів, які входять до складу комбікорму. Йдеться не лише про зерно та білкову сировину, а й про інші мінерально-вітамінні добавки, ферменти. 

За словами комерційного директора, у зв’язку з нинішньою ситуацією був дещо змінений ланцюг поставок сировини. До цього її завозили через Одесу, нині ж переорієнтувались через польські та нідерландські порти.

«Складнощі, можливо, є на територіях, близьких до бойових дій, або де безпосередньо тривають бої. Наше підприємство знаходиться на заході України. Свою продукцію ми відправляємо на Миколаївщину, Запоріжчину, Дніпропетровщину, Полтавщину. Якщо хтось має проблеми, нехай звертаються до нас, ми радо допоможемо», - Дмитро Бурбан, комерційний директор компанії «Коудайс Україна»

При цьому він додає, що в «Коудайс Україна» готові запустити завод на повну потужність, все залежить від попиту продукції на ринку. 

«В цей час багато хто з наших клієнтів-фермерів зменшили поголів’я худоби, птиці, відповідно зменшилося споживання комбікорму. У травні спостерігаємо стабілізацію цін на м'ясо, тож чекаємо активності фермерів. Плануємо виходити на пік виробництва і в принципі будемо завантажені на 100%», — підсумував Дмитро Бурбан.

AgroPortal.ua

Детальніше
Україна знизить виробництво свинини на 5%, а імпорт - подвоїться
08-черв-2018

 Виробництво свинини в Україні за підсумками 2018 року зменшиться на 5,2% або на 33 тис. тонн, склавши 594 тис. тонн. А ось імпорт виросте в 2 рази в порівнянні з минулим роком. Такими прогнозами поділився Артур Лоза, керівник Асоціації свинарів України, передають «Українські новини».

Зокрема, імпорт м'яса складе 16 тис. тонн. Експорт з 6,2 тис. тонн скоротиться до 4 тис. тонн або майже на 36%.

При цьому очікується, що в сукупності з м'ясними продуктами обсяг виробництва свинини складе 710 тис. тонн. Це на 3% або 21 тис. тонн нижче, ніж в 2017-му.

Імпорт м'ясних продуктів і м'яса додасть 18%, склавши 110 тис. тонн, а експорт скоротиться на 55%, до 5 тис. тонн.

А асоціації акцентують, що за перші 4 місяці 2018 року Україна вже збільшила імпорт свинини в 4,6 рази, закупивши на зовнішніх ринках 3,3 тис. тонн м'яса на $ 1,53 млн. Субпродуктів було імпортовано ще більше - 10,6 тис. тонн на $ 5,9 млн. Понад 17 тис. тонн закуплено сала, іноземний делікатес обійшовся Україні в $ 10,87 млн.

А ось експорт свинини суттєво підупав - в 3 рази, до всього лише 810 тонн. За цей обсяг вітчизняні виробники виручили за кордоном $ 1,9 млн. Ще 390 тонн було експортовано свиней в живій вазі.

Джерело: ru.agroday.com.ua

Детальніше
Названо агропродукцію, яку Україна просуває на ринок Китаю
27-жовт-2021

Україна має активізувати всі проєкти з Китаєм на взаємовигідній основі, враховуючи національний інтерес.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька в інтерв«ю журналу «Україна-Китай».

«Сьогодні ми бачимо зацікавленість китайських партнерів у створенні відповідної транспортної інфраструктури; їх присутність у секторі вирощування, зберігання та транспортування зерна. Ну і, звичайно, інвестиції. Це зовсім не ті об»єми, які могли б бути, але прогрес існує. Думаю, що в найближчому майбутньому ми побачимо зрушення в цьому напрямку. І це буде відбуватися завдяки зближенню позицій держав на економічній основі. Це не тільки бажання щодо посилення співпраці з обох сторін, це логіка економічного розвитку взаємовідносин. Експорт з України до Китаю росте шаленими темпами і б»є усі історичні рекорди. Наступний логічний для обох сторін крок — це масштабні інвестиції», — зазначила Владислава Магалецька.

На сьогоднішній день Держпродспоживслужба разом із МЗС активно працює над відкриттям ринку Китаю для українських експортерів багатьох видів продукції харчування. Це продукція тваринництва (м«ясо птиці і яйця та яєчні продукти), продукція рослинництва (пшениця, ріпак, сорго, горох та квасоля). Також ведуться перемовини з відкриття ринку черешні, українського пшеничного борошна, шроту соєвого, яблук та лохини, риби та рибних продуктів.

«Крім того, зараз ведеться робота з отримання можливостей для експорту до Китаю українських кормів для домашніх тварин, комбікормів для сільськогосподарських тварин, птиці та ставкових риб. У зоні уваги доступ до китайського ринку заморожених напівфабрикатів, які містять продукти тваринного походження, рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження, а також яловичих колагенових оболонок», — підсумували у відомстві.

agroportal.ua

Детальніше
Владислава Магалецька призначена Головою Держпродспоживслужби — розпорядження Кабміну
03-вер-2021

Кабінет Міністрів України призначив Владиславу Магалецьку Головою Держпродспоживслужби. Відповідне розпорядження № 1028-р прийнято 1 вересня 2021 року.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби. 

«Я дуже вдячна Прем'єр-міністру Денису Шмигалю, Першому віце-прем'єр-міністру — Міністру економіки Олексію Любченку та всьому Кабінету Міністрів України за підтримку реформ, які ми розпочали впроваджувати в Держпродспоживслужбі. Попереду ще дуже багато роботи для того, щоб зробити Службу більш прозорою та ефективною», — розповіла Владислава Магалецька.

За словами Владислави Магалецької, реформування Держпродспоживслужби тільки розпочато і обов’язково буде продовжено. Серед пріоритетів — створення комфортних умов для роботи бізнесу, ефективний захист споживачів, автоматизація процесів, відкриття нових ринків для українських експортерів спільно з МЗС, протидія фальсифікату, контроль реформи шкільного харчування, реформування лабораторій та багато іншого.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок