З України експортували 30,6 млн т зерна

В Україні триває реалізація проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків протимікробної резистентності (АМР)». За підсумками дослідження вдасться оцінити реальну ситуацію щодо застосування антибіотиків у тваринництві та покращити систему контролю їх використання.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

«Наразі триває відбір зразків харчових продуктів тваринного походження та опитування респондентів щодо застосування протимікробних препаратів. Загалом, заплановано відбір 350 зразків та дослідження їх на вміст залишків антибіотиків. Також до дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України», — розповідає Олександр Рєвнівцев, координатор проєкту з проведення опитування.

Уже необхідні дані надали Головні управління Держпродспоживслужби з 12 областей України. Окрім того, до кінця року планується зібрати та опрацювати близько ста анкет від респондентів щодо застосування протимікробних засобів.

«Тож, вже „під ялинку“ можна буде робити перші висновки щодо обізнаності вітчизняних виробників та фахівців ветеринарної медицини щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю», — додав Рєвнівцев.

Підкреслимо, що у вересні в Україні стартувало наймасштабніше дослідження щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві. Окрім ФАО та Асоціації «Свинарі України», до виконання проєкту залучені представники Держпродспоживслужби, наукової спільноти, фермери, ветеринари та спеціалісти з питань кормовиробництва.

Таким чином, реалізація проєкту дозволить:

оцінити реальну ситуацію щодо використання антибіотиків у тваринництві;

дослідити рівень обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю;

покращити нормативно-правову базу та політику щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві;

покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;

дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Уряд ухвалив рішення про перерозподіл коштів на заходи зі створення Державного аграрного реєстру.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на своєму Telegtam-каналі.
«Це крок вперед у напрямку збільшення конкурентоспроможності галузі, адже реєстр дозволить вийти на новий рівень відносин між державою та сільгоспвиробником, що базується на принципах прозорості, зручності та доступності», — додав він.

Голова уряду вважає, що реалізація принципу «єдиного вікна» в межах аграрного реєстру відкриє доступ до зручних та прозорих сервісів, різноманітних державних програм та сприятиме отриманню банківського кредитування.

milkua.info

Проаналізувавши дані 430 молочних ферм, вчені Корнелльського університету (США) виявили, що у стадах з вищим рівнем коротколанцюгових жирних кислот у крові загальний уміст жиру та білка в молоці також був вищим. На виробництво молока це не впливало, але загальний уміст компонентів на 50 кг молока був також вищим. Відповідно, завдяки більшому загальному вмісту компонентів молока виробники мали змогу заробити 8500—15 600 дол. США за рік на кожних 100 корів.

Ці дані були зібрані за допомогою аналізатора молока таким чином, щоб вчені мали змогу побачити коротколанцюгові жирні кислоти у вимені, змішані та довголанцюгові жирні кислоти, довжину ланцюга, насиченість, рівень неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) крові та азот сечовини молока.

Результати досліджень свідчили, що на вміст жиру у молоці впливає стрес. Рівень коротколанцюгових жирних кислот був нижчим у стадах із надмірною густотою тварин на понад 10%, де на корову відводилось менше 45 см фронту годівлі. Інші фактори, які також впливали на вміст жиру в молоці, були якість корму, здоров’я корови, умови утримання та надої.

Високий рівень коротколанцюгових жирних кислот в молоці свідчить, що ферментація у рубці відбувається правильно, а всі леткі жирні кислоти (ЛЖК), які в ньому виробляються, знаходяться на належному рівні.

 MilkUA.info за матеріалами hoards

Одним з можливих варіантів, який допоможе аграріям збути минулорічне зерно, а також зберегти збіжжя 2022 р., є створення в Україні міжнародного резервного фонду агропродукції.

Про це заявив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, народний депутат Олександр Гайду під час зустрічі з фермерами Полтавської області, повідомила пресслужба ВР України.

«Йдеться про те, що наші партнери викуплять в українських аграріїв зерно, а держава зі свого боку гарантуватиме його збереження та вивезення після розблокування портів. У такому випадку дуже важливо зараз вирішити, де буде зберігатися це зерно. Адже восени ми можемо зіткнутися зі значним дефіцитом площ — орієнтовно не вистачатиме сховищ для 15 млн тонн продукції», — зазначив депутат.

За словами О. Гайду, аби уникнути цього, опрацьовуються кілька ініціатив: зареєстрований законопроєкт щодо скасування мит на імпорт рукавів, мішків для тимчасового зберігання та відповідного обладнання. Також розглядається варіант допомоги міжнародних партнерів у будівництві підлогових зерносховищ.

«Ми розуміємо, що темпи експорту через блокування портів поки удвічі менші, ніж були до війни. А це також впливає на роботу аграріїв, які хвилюються, що не матимуть чим платити зарплати працівникам, пайовикам та засіятися восени. Тому, не зважаючи на війну, шукатимемо всі можливі варіанти, аби підтримати аграріїв та забезпечити продовольчу безпеку України та світу», — підсумував голова комітету.

milkua.info