Голова аграрного комітету ВРУ ініціює створення міжнародного резерву українського зерна

Не у всіх виробників і переробників карантин асоціюється зі збитками та слабшим споживчим попитом. 

Наприклад, Британська інтегрована компанія Cranswick Plc, що має ферми (вирощує свиней та курей-блойлерів), власну переробку та поставляє готову продукцію в продуктові магазини, заявила про збільшення прибутку на 31% за 9 місяців 2020.

За цей період компанія заробила 62 млн фунтів стерлінгів (82,69 млн дол.) порівняно з 47,4 млн фунтів стерлінгів за аналогічний період минулоріч.

Упродовж карантину особливим попитом користувалися їхні готові до споживання продукти — сандвічі та сосиска в тісті, які можна було замовити з доставкою додому. Загалом рітейл у Великобританії впродовж останніх 4 місяців відзначає зростання попиту на м’ясну продукцію, що компенсує «просідання» під час вимушеного карантину через COVID-19. 

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Тарифи на різні види аграрної продукції при експорті в ЄС можуть зрости на 3% і більше. Це один з викликів для українського бізнесу в зв'язку з імплементацією ЄС Європейського зеленого курсу.

Про це розповів Дмитро Лось, голова правління «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (UBTA), передає Latifundist.com.

«Позиція українського бізнесу з приводу Європейського зеленого курсу повинна формулюватися не на рівні одного-двох агрохолдингів, а на рівні всієї галузі», — наголошує Дмитро Лось.

Звернемо увагу, що аграрний бізнес менше інших проінформований з приводу змін, які несе Європейський зелений курс.

«Багато компаній вважають, що їх це не торкнеться. Перечекати зміни, пов'язані з „зеленим курсом“, не вийде. Бізнесу необхідно об'єднувати зусилля, щоб, в тому числі, не втратити позиції на традиційних експортних ринках», — розповів Юрій Мельник, перший заступник голови правління, операційний директор МХП.

Так, зі свого боку компанія МХП не перший рік активно працює, використовуючи європейські екологічні стандарти в бізнесі. З 2013 року компанія розвиває проекти з переробки органічних відходів — виробництва біогазу.

Завдяки цим проектам компанія утилізує відходи, виробляє органічні добрива і розвиває альтернативну енергетику.

«Ми підписали 5-річну угоду з компанією Syngenta, на підставі якої домовилися про проведення досліджень в рослинництві по оцінці викидів парникових газів. Також в птахівництві МХП взяв курс на повну відмову від використання антибіотиків. Таким чином, наша компанія вже реалізувала багато цікавих проектів, пов'язаних із захистом навколишнього середовища. Але успіхів однієї компанії недостатньо, щоб зберегти рівні партнерські відносини з ЄС», — підсумував Мельник.

Україна продовжує опиратися російській агресії, і українська армія успішно протистоїть російській на всіх чотирьох фронтах. Західні країні також об’єдналися у підтримці України. Це призвело до зниження світових цін на зерно, які різко виросли у перший день нападу. Про це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade.

«Жорсткі санкції проти Росії із заморожуванням міжнародних резервів, відключенням від системи SWIFT різко скоротять російський експорт, що вже призвело до стрімкої девальвації рубля. Сьогодні з початку торгів курс рубля відносно долара впав на 27% до 107 руб/$ і найближчим часом опуститься до 150−200 руб/$», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що Росія запропонувала провести переговори з Україною після того, як за 4 доби спротиву українська армія знищила 29 російських літаків, 29 гвинтокрилів, 19 танк, понад 816 БТР та БМП, 74 гармати, 1 ЗРК БУК, 21 РСЗО, 21 комплекс Град, 3 БПЛА оперативно-тактичного рівня, 60 цистерн, 2 кораблі/катери, 291 автомобіль. Втрати військових вже перевищили 5300 осіб.

«Ціни на нафту та сировинні товари після зростання напередодні на 5−10% впали наприкінці тижня на 5−7%, оскільки світ розуміє, що найбільше від війни втратить Росія, якій заблокують резерви за завдані Україні збитки. А падіння економіки РФ призведе до збільшення поставок нафти», — пояснюють аналітики.

Таким чином, експорт пшениці з України зупинено через військові дії, а з Росії він буде мінімальним через неможливість оплат. Проте світові ринки мають достатні запаси, а європейські експортери зможуть активізувати експорт та вийти на прогнозні рівні. Березневі ф’ючерси на європейську пшеницю на паризькій Euronext після зростання на 29,5 €/т напередодні впали у п’ятницю на 26,5 €/т до 290 €/т або 323,3 $/т.

На біржах США березневі ф’ючерси також впали: на 10,9% або 30,5 $/т до 309,7 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго, на 9,4% або 28,02 $/т до 325,8 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті, на 8,9% або 28,57 $/т до 349,9 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі, на 3,5% або 11 $/т до 315,5 $/т на чорноморську пшеницю в Чикаго. Квітневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській ICE Futures протягом торгів сягали 106 $/барель, але потім знизилися до 102,5 $/барель.

«Санкції дозволять Росії постачати нафту на світові ринки, а після падіння економіки РФ буде змушена збільшити поставки газу та нафти, щоб отримати кошти для існування», — підсумовують експерти.

agravery.com

Станом на 16 грудня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 23,8 млн т зернових культур, що на 3,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці — 12,1 млн т;

ячменю — 3,7 млн т;

жита — 1,7 млн т;

кукурудзи — 7,2 млн т.

З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 73,8 тис. т, що на 98,4 тис. т менше, ніж за відповідний період минулого МР.

agravery.com