Використання антибіотиків у тваринництві ЄС значно скоротилося

01-лип-2021

У тваринництві Європейського Союзу (ЄС) тепер застосовується менше антибіотиків, ніж при лікуванні людей, наголошується в доповіді, підготовленій групою європейських організацій. Таке спостерігається вперше і є наслідком зусиль, що вживаються владою ряду країн по скороченню використання кормових антибіотиків протягом останніх кількох років.

Зокрема, аналітики відзначають, що використання класів антибіотиків під назвою поліміксини за останні пару років скоротилося в два рази. Це досягнення особливо важливо, тому що поліміксини сьогодні активно застосовуються в лікарнях при лікуванні інфекцій, стійких до інших класів антибіотиків. При цьому наголошується, що потенціал скорочення використання кормових антибіотиків ще повністю не вичерпаний.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Як уникнути штрафів у період дії воєнного стану?
27-вер-2022

29 вересня 2022 року о 15:00 запрошуємо на онлайн-зустріч із представниками ДПС та провідними фахівцями галузі.

Мета — роз’яснити власникам та бухгалтерам агропідприємств податкове законодавство задля зменшення випадків штрафних санкцій.

У порядку денному:
— основні нюанси тимчасового повернення всіх штрафних санкцій за невиконання податкових обов’язків;
— куди подавати заяву, які терміни, процедура розгляду та отримання рішення;
— можливості чи неможливості виконання платником податкових обов’язків: поради, помилки тощо;
— що з переліком територій, де ведуться (велися) бойові дії та тимчасово окупованими рф, який має бути визначений Кабміном? Та інші питання.

Модератор: Ольга Богданова — керуюча партнерка Crowe Erfolg Ukraine, радниця голови ВАР. Спікери — представники ДПС.

Участь безкоштовна. Тривалість — 3 години.

Детальніше: cutt.ly/HVOdGzH

Обов'язкова реєстрація за посиланням: cutt.ly/ZVOg4Xe

uacouncil.org

Детальніше
Чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?
11-лип-2018

До 2022 року Україна має повністю відмовитись від виробництва молока другого ґатунку. Наскільки можливо це зробити в сучасних економічних реаліях?

Першого липня селяни полегшено зітхнули: «молоко від населення» буде прийматись переробниками на будь-які цілі ще півтора роки. Новий ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку, фактично вступить в дію з 1 січня 2020 р. Однак і тоді жодної заборони на переробку низькоякісної сировини не буде. До 2022 року її планують використовувати на технічні цілі.

Нагадаємо, ще в травні 2017-го Мінагрополітики заявило про свої наміри відмовитись від другосортного молока. Новий стандарт, в якому містяться тільки класи, екстра, вищий та перший, мав вступити в дію 1 січня 2018-го. Однак цей процес відтермінували до липня.

За оцінкою Асоціації виробників молока, майже третину сировини для подальшої переробки постачають домашні господарства. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що заготівельник наразі закуповує в селян молоко другого ґатунку за ціною 4 грн./кг. Але перепродає його заводу на 1−2 грн. дорожче, оскільки витрачає кошти на збирання та охолодження. Зрештою це молоко з доставкою потрапляє на завод по ціні 7−8 грн./кг. Водночас той самий завод купує фермерське молоко кращої якості за ціною 8−9 грн./кг, тобто приблизно за ті самі кошти. Здавалось би, кінцевому переробнику вигідно взагалі відмовитись від другосортної сировини. Але, хоча вона низької якості, молока від ферм на всіх не вистачить, говорить заступник директора ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолій Дідур. За його словами, взимку, коли попит на молоко зростає, завод купуватиме його в усіх: агрохолдингів, ферм та населення. Адже переробник мусить виготовити той об'єм продукції, який вимагається контрактами. «З молока другого ґатунку ми виробляємо сухе молоко, масло та сухе молоко для тварин. Фасоване молоко, сметана, йогурти, які ми постачаємо супермаркетам, а також продукція на експорт виготовляються з сировини вищого класу, — розповідає Дідур і додає, що підприємство не зупиниться, якщо заборонять використовувати молоко другого ґатунку. Але при цьому зменшиться обсяг сировини, зросте собівартість продукції, внаслідок чого збільшиться її ціна»

Дві різні кооперації

За даними Держстату, протягом трьох останніх років чисельність поголів'я у господарствах населення скоротилась на 210 тис. голів, до 2364 тис. голів станом на 1 січня 2018 року. А обсяги виробленого молока з 2015 по 2017 рік — на 431,4 тис. т., до 7514,8 тис. тонн

По-перше, село урбанізується — численність мешканців скорочується, а ті, що залишилися, воліють працювати на агрокомпанії. По-друге, щоріч із зростанням цін на паливні матеріали та фураж утримання корів стає все більш затратним. Наприклад, мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розповідає, що, здаючи молоко по 4 грн./л, протягом місяця заробляє до 3000 грн, витрачаючи на утримання корови до 2000 грн. в місяць. Тож, якщо в господарстві 1−2 корови, працювати з ними невигідно.

Виправити ситуацію частково може кооперація власників ВРХ: домашні господарства складаються грошима і разом купують доїльну установку та охолоджувальний танк. Наприклад, Руслан Давіцкій із села Жидачів Львівської області тримає близько сотні корів і входить до кооперативу «Молочний дар». Останній об'єднує 18 господарств із семи районів Львівської області. В «найменшого» учасника — вісім корів. Руслан розповідає, що кожен з вісімнадцяти приватників має доїльне обладнання, яке дозволяє отримувати сировину високої якості. «Я можу в день продати 1 т молока, а кооператив — 10 т. Коли ми виходимо на ринок як один гравець з 10 т молока, з нами вже починає рахуватися завод» — пояснює Давіцкій. Щодня молоковоз Самбірського заводу заїжджає в кожен район і купує у членів «Молочного дару» молоко по 7,20 грн./л. За документами ця сировина постачається заводу від одного кооперативу. Усе це стало можливим в рамках канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Програма була націлена на підтримку дрібних та середніх виробників. А як бути тим, у кого дві-три корови? Руслан Давіцкій розповідає, що «молоко від населення» досі залишається низької якості. Можливий вихід для селянина — здати в оренду свою худобу більшому господарству й отримувати по 5 грн. за кожен літр молока, що дасть його корова. При цьому всі витрати на годівлю та догляд несе орендар.

Однак не завжди кооперація вирішує проблеми молочників. Якщо кооператив об'єднує невелику кількість учасників, кожен з яких тримає по дві-три корови, практично нічого не змінюється. В селі відкривається молокоприймальний пункт. Хтось один збирає у населення молоко, зливає його у пластикові бочки, вантажить їх на причеп та доставляє в неналежних умовах до приймального пункту. Потім завод купує в кооперативу цю сировину — так само як і в населення — за ціною другосортного молока. Зрозуміло, що такі «кооперативи на папері» жодним чином не сприяють розвитку і зростанню прибутковості молочного виробництва домашніми господарствами.

Зі свого боку уряд у 2018 році виділив мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації. Існує програма, яка дозволяє кооперативам відшкодувати 70% вартості обладнання для доїння і зберігання молока. До переліку вітчизняної техніки, вартість якої частково компенсує держава, входять декілька доїльних установок, танків охолоджувачів молока, установок для прибирання гною виробництва компанії «Брацлав». У Мінагрополітики обіцяють розширити цей перелік. А поки селяни не поспішають утворювати нові кооперативи, говорять експерти. Серед можливих причин — страх втратити субсидію при більших заробітках, брак досвіду й загальна пасивність населення.

Чого очікувати від перехідного періоду?

Чи вдасться за 3,5 роки покращити ситуацію? Протягом цього періоду частка молока другого ґатунку в переробці може значно скоротитись. Через високі затрати на утримання корів й низькі прибутки від продажу молока люди просто вирізатимуть худобу. До того ж кількість сільського населення в Україні щорічно скорочується і, відповідно, приватних господарств також стає все менше. «Я думаю, що реально відмовитись від другого сорту можна буде тоді, коли його частка не перевищуватиме 10%, такий обсяг вже не буде серйозно впливати на ринок, навіть якщо виникне ризик його неприймання» — зауважує аналітик молочного ринку Максим Фастєєв. Фактично це може означати, що низькоякісне молоко таки потраплятиме на переробку, але по документах воно буде проходити як молоко першого ґатунку.

З 1 січня 2020-го до 1 січня 2022-го року молоко другого ґатунку досі прийматимуть, але виключно на технічні цілі. Це продукція, яка не споживається як харчовий продукт, а підлягає подальшому переробленню, та використовується як технічна добавка, пояснює к.т.н., доцент НУБіП України Юлія Слива. Наприклад, такою продукцією може бути сухе молоко, казеїнат тощо. Виробництво сухого молока супроводжується процесами пастеризації за високих температур та сушіння, які пригнічують розвиток мікрофлори. В подальшому сухе молоко використовують як технологічну добавку в харчовій промисловості або під час виробництва кормів. Також із молочного білка казеїну отримують складну речовину — казеїнат. Він має широке застосування у виробництві водостійких фарб, лаків, пластмас, косметики тощо. З молока низької якості можна отримувати технічний жир і теж в подальшому його переробляти, але це дуже дорого, зауважує фахівець. Тобто з економічної точки зору набагато вигідніше привести молоко другого класу до першого шляхом дотримання гігієни, аніж витрачати ті самі ресурси на утримання корови й виробляти сировину низької якості. Попри це, молоко другого ґатунку не зникне повністю. Навіть коли буде заборонено його використання в харчових цілях, селяни продаватимуть його один одному та на стихійних ринках, говорить Олена Жупінас.

agravery

Детальніше
Аграрії придумали як зберегти врожайність в умовах посухи
19-лип-2018

Ефективним методом захисту культур від різного роду стресів, зокрема, під час посухи, є підживлення їх кремнієм.

Про це заявив аграрний експерт, доктор наук, професор Уманського національного університету садівництва Григорій Господаренко.

В повідомленні ідеться, що через зміни клімату, сільгоспкультури потребують спеціальних добрив-антистресантів. Ідеться про кремнієві добрива, здатні підвищити стресостійкість рослин та зміцнити їх загалом.

До складу препарату входять кремній та калій, гумінові і фульвокислоти, екстракти морських водоростей та хелатуючий агент (ЕДТА, етилендиамінтетраоцтова кислота), який покращує стабільність добрива в робочому розчині. Завдяки поєднанню легкодоступних елементів мінерального живлення та біологічно активних речовин добриво поліпшує стресо-, посухо- і солестійкість культур, підвищує їх імунітет, забезпечує краще проходження обмінних процесів, активізує процеси фотосинтезу, ріст і розвиток кореневої системи. Крім того, при застосуванні формується захисний біокремнієвий екран, який знижує температуру листкової поверхні на 4 — 5 °C, зменшує транспірацію і навіть запобігає ушкодженням спорами грибів та шкідниками, які мають сисний ротовий аппарат, — наголосив Господаренко.

За його словами, такі добрива показують високу біологічну та економічну ефективність як на зернових і зернобобових культурах, кукурудзі, ріпаку, картоплі, овочевих культурах, так і на плодових, ягідних культурах, винограді та навіть на декоративних деревах, кущах і газонних травах.

cherkassy.today

Детальніше
Українка зробила важливе для органічного виробництва відкриття
05-вер-2022

Українська вчена, доцентка кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Вікторія Оліферчук відкрила новий у світі рід ендофіту.

Про це повідомляє  «Бізнес Мережа Cільських Жінок України» у Facebook.
Як зазначається, новий для науки рід зможе відновити тисячі гектарів заповідних територій на сході та півдні України, знищені через війну, а також ґрунти, деградовані після видобування корисних копалин, та агроценози, де довгі роки використовувались інтенсивні технології обробітку землі.
«Ще у 2002 році я з чорного трюфеля виділила штам симбіотичного гриба-ендофіта, на основі якого згодом був вироблений препарат «Міковітал», — розповіла Вікторія Оліферчук.
Препарат застосовували по всій території України на полях, у садах, на різних культурах, і скрізь спостерігались чудові показники приросту рослин, їхньої продуктивності та врожайності, а також відновлення мікоризного симбіозу, покращення живлення рослин, збереження вологи, покращення загального імунітету рослин.
«Весь цей час думала, що це так проявляє себе штам трюфеля, задепонований мною в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України під назвою Tuber melanosporum VS1223. А нещодавно вдалося провести генетичний аналіз, секвенувати штам. Світовий GenBanc підтвердив, що це абсолютно новий для науки рід. Я його назвала Vitasergia svidasoma. В GenBanc йому присвоєно спеціальний номер, за яким його можна знайти, — PRJNA807518 (Vitasergia svidasoma PRJNA807518)», — уточнила Вікторія Оліферчук. 
Зараз вона працює над повним описом роду та виду, патентує його, і скоро люди не тільки в Україні, але й в усьому світі зможуть ним користуватися.
«В органічному виробництві треба працювати на основі науково обґрунтованої технології, дуже системно. Не можна в ґрунт вносити все підряд, адже це відбивається на ньому, на рослинах, і в кінцевому результаті — на людському здоров’ї. Треба грамотно підбирати організми, щоб вони працювали не сезон, а постійно, щоб створена Богом симбіотична система — мікориза — лише підсилювала свої корисні властивості у ґрунті», — вважає науковець.

Для довідки: мікоризні гриби є основою трофічних (харчових) взаємозв’язків в екосистемах та основою життя рослин на Землі. Вони є також основою регуляції обміну поживними речовинами та відповідальні за покращення властивостей ґрунту. Основним процесом, який забезпечує депонування (збереження) вуглецю в екосистемі є утворення мікоризи. Від складу мікоризних асоціацій у ґрунті  його видової, трофічної, просторової структури  залежить склад газів, що виділяється в атмосферу та їх співвідношення. Отже наявність мікоризи є основою для збереження клімату планети.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок