Як уникнути штрафів у період дії воєнного стану?

Світова торгівля свининою продовжуватиме рости, але вона стає все більш складним процесом з надзвичайно високою конкуренцією на головних ринках збуту. Про це повідомляють у своєму аналізі Rabobank.

Китай і деякі інші азіатські країни є основними ринками для найбільших експортерів: ЄС, США, Канади та Бразилії. «Світові торгові потоки свинини продовжують змінюватися, як для країн-експортерів, так і для країн-імпортерів. А продукти з свинини продовжують адаптуватися до змін попиту», — вважає Ян Петер ван Ферніж, старший аналітик Rabobank.

Проте, зниження споживання на деяких ринках і ризики, пов'язані з різними захворюваннями, такими як вірус епідеміологічної діареї свиней (ЕДС) або африканської чуми свиней, є найбільшими проблемами для виробників.

Китай — найбільший ринок збуту свинини, і буде залишатися таким, але, упродовж останніх 12 місяців, цей ринок зіткнувся зі збільшенням внутрішнього виробництва. Низькі ціни породили ліквідацію свиней, що призвело до збільшення виробництва свинини в першому кварталі поточного року.

Згідно з даними, опублікованими Міністерством сільського господарства Китаю, упродовж перших трьох місяців 2018 року забій свиней збільшився на 1,9% в річному обчисленні, приблизно до 200 млн голів худоби, а виробництво свинини збільшилось на 2,1% — до 15,4 млн тонн.

Тенденція зберігається, так як китайські свинарі скоротили поголів'я свиней в травні цього року на 1,9% в порівнянні з попереднім місяцем. Крім того, число свиноматок знизилося на 2,5%. У порівнянні з травнем 2017 року, свинопоголів'я в Китаї знизилося на 3,9%.

Споживання свинини на цьому ринку буде залишатися незмінним упродовж наступних 4-х років, на рівні 58 млн тонн, відповідно до довгострокового прогнозу Rabobank. Невелике збільшення слід очікувати лише в 2023 році, вважають аналітики.

Виробники ЄС відвантажують близько 60% свинини на китайський ринок, а Німеччина і Іспанія є провідними постачальниками, з часткою в загальному обсязі поставок європейської свинини в Китай на рівні 15% і 13% відповідно. У найближчі роки, імпорт може коливатися в залежності від розвитку попиту.

Опинившись у «торговельній війні» з Китаєм, свинарство США може втратити частину ринку, але на даний момент Китай, здається, не потребує іншого постачальника. «Можливо, ЄС просто не пощастило: Європа отримала конкурентну перевагу перед американською свининою в Китаї саме в той момент, коли китайський попит на імпортну свинину сповільнюється», — зазначає д-р Джон Старк.

У такій ситуації європейські свинарі можуть тільки сподіватися, що знайдуться інші ринки збуту продуктів зі свинини.

Японія могла б стати альтернативним ринком для постачальників свинини, оскільки місцеве населення змінює свій раціон, а національне виробництво повільно знижується. Крім того, Південна Корея, Тайвань і Філіппіни збільшили попит на імпортну свинину, але можливості на цих ринках залежать від виду свинячих продуктів, запитуваних споживачами.

«В минулому році світова торгівля свининою склала 8,3 млн тонн на суму понад 20 млрд дол. США. Обсяг становить 7,5% від світового виробництва і 91% експортується чотирма провідними виробниками: ЄС, США, Бразилією і Канадою. Заморожені продукти є основними елементами, присутніми в світовій торгівлі свининою.

У період між 2010-м і 2018-м роками світова торгівля продукцією свинарства збільшилася більш ніж на 37%, незважаючи на невелике зниження в минулому році через зниження попиту на імпорт з Китаю, відзначають експерти Rabobank.

ЄС експортував 2,9 млн тонн свинини і субпродуктів в 2017 році і 75% від цього обсягу було поставлено в Азію. Проте, ризики біозахисту, пов'язані з поширенням африканської чуми свиней (АЧС) в Східній і Центральній Європі можуть обвалити всю галузь, якщо вірус досягне, наприклад, Німеччини.

До теперішнього часу Румунія, Болгарія, Угорщина, Польща та Чехія зареєстрували випадки АЧС серед популяції диких кабанів і на свинофермах. Комп'ютерне моделювання показало, що вірус може дістатися і до Німеччини. Насправді, група дослідників з Польщі вважає, що це може стати реальністю упродовж 4-х років.

Якщо АЧС все ж добереться до Німеччини, і один з найбільших виробників і експортерів свинини в ЄС буде змушений обмежити експорт свинини, то це може мати значний вплив на світову торгівлю свининою, з наслідками для всієї галузі в регіоні, оскільки конкуренція на світовому ринку свинини буде рости в найближчі кілька років.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

У червні ціна охолодженої свинини в мережах роздрібної торгівлі зросла на 5,8% проти попереднього місяця. Ціни кінцевої реалізації надолужують «відтерміноване» здороження, вважають аналітики Асоціації «Свинарі України».

За перший місяць літа середня роздрібна ціна кілограму охолодженої свинини піднялася до 140,2 грн, що на 5,8% чи 7,7 грн/кг вище за показник попереднього місяця. Так, за даними моніторингу національних мереж супермаркетів, який проводить Асоціація «Свинарі України», червневі ціни на охолоджені свинячі напівфабрикати були на 4,8-13 грн/кг вищими ніж у травні: 

«Так, з 1-го червня по 1-ше липня зміна роздрібних цінників коливалася в межах 4,3-11 грн/кг залежно від напіфабриката. Зокрема, найпомітніше подорожчали тазостегнова частина (+11 грн/кг), ошийок та вирізка (+10 грн/кг), а найпомірніше — лопатка та грудинка (+4,3 та 6,3 грн/кг, відповідно). Тож хоча загальні обставини в країні не заохочують до проведення пікніків, основне здороження «прийняли» найпопулярніші «шашличні» позиції. Здороження свинини в роздрібі відобразило аналогічну динаміку закупівельних цін. Так, у червні їх середній рівень зріс на 5,9%».

Аналітики Асоціації «Свинарі України» відзначають, що порівняно з червнем 2021-го середня роздрібна ціна на свинину зросла на 7,8%. 

«Проти інших видів м’яса здороження свинини за рік найменше: яловичина додала 27,7%, курятина — 16,6%, а індичатина — 11,3% проти минулого червня. Ціни на свинину в роздрібі транслюють як здороження свинини в закупівлі, так і загальноекономічні тенденції. За даними ДССУ, зміна споживчих цін на продукти харчування за підсумками травня проти аналогічного періоду минулого року склала 24,1%, в тому числі 13,8% на м’ясо і м’ясні продукти», — коментують в галузевому об’єднанні.

Асоціація «Свинарі України» 

Кабінет міністрів України до 15 вересня внесе до Верховної Ради законопроект про Державний бюджет на 2022 рік. 

Про це в ефірі одного з телеканалів заявив народний депутат від «Слуги народу», голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Кабмін готує та погоджує бюджет, я думаю, що вони до 15 вересня внесуть законопроект до Верховної Ради», — заявив Гетманцев.

Він додав, що наразі не бачив попереднього законопроекту.

У Міністерстві фінансів зазначили, що наразі триває активна фаза формування проекту Держбюджету на 2022 рік. Зокрема, Міністерство фінансів проводить погоджувальні наради із головними розпорядниками коштів (ГРК) щодо показників бюджету на наступний рік.

agropolit.com

Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство у І півріччі 2018 року склали 26 869,8 млн грн, що на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це поінформував провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державного комітету статистики України.

Він зауважив, що водночас у сільському господарстві капітальні інвестиції за І півріччя зросли лише на 9,2%, тоді як торік темп приросту капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних з ними послуг, до відповідного періоду попереднього року, становив 42,1%, а у 2016 році - 73,8%.

Помітного приросту капітальних інвестицій досягнуто у лісовому господарстві та лісозаготівлі - на 66,4%. У рибному ж господарстві вони, навпаки, зменшилися — на 18,6%.

За розмірами капітальних інвестицій, які за фактом поки що не перевищують 110 дол. США на 1 га угідь, Україна помітно поступається розвинутим країнам світу. Там цей показник становить не менше 150 дол. США на 1 га.

У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів інвестиційні процеси в І півріччі 2018 року дещо оживилися, хоча вони поки що залишаються недостатньо активними, а саме виробництво цієї продукції є інвестиційно непривабливим. Загальний обсяг капітальних інвестицій на його розвиток у січні-червні цього року порівняно з відповідним періодом 2017 року збільшився на 27,4% і становив 9371,8 млн грн. Тобто на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припадало лише 39 коп. на 1 грн вкладень у сільське господарство, пояснив науковець. У 2010 році цей показник становив 1 грн, а у 2000 році - 2,16 грн.

«З огляду на результати І півріччя, існує достатньо висока вірогідність того, що тенденція уповільнення темпів нарощування капітальних інвестицій у сільське господарство збережеться до кінця року», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info