АЧС виявили у Миколаївській області та на свинофермі у Львівській області

Більшість промислових свиногосподарств України працюють у штатному режимі.

Про це свідчать результати опитування асоціації «Свинарі України» настроїв та очікувань 100 найактивніших операторів промислового свинарства (загальне поголів’я на початок року становило близько 2,5 млн гол., або 70% промислового свинарства, а маточне — близько 200 тис. гол., або 90% відповідно).

«8 з 10 промислових свиногосподарств (80 підприємств, що утримують близько 1,7 млн свиней) продовжують роботу в штатному режимі. Зокрема, 5 вагомих операторів ринку, які на початку 2022-го утримували близько 3% промислового свинопоголів’я (орієнтовно 100 тис. гол.), намагаються підтримувати роботу в умовах окупації», — говориться у повідомленні.

20% респондентів (понад 0,5 млн гол. сукупно, в т.ч. близько 50 тис. свиноматок) розглядають та/чи втілюють плани розвитку:

• 4 підприємства (6% поголів’я вибірки, або близько 160 тис. гол.) завершують будівництво/реконструкцію виробничих приміщень;
• 4 оператори планують репопуляцію та/чи «перезапуск» виробництва після «кризового» скорочення до початку війни;
• решта (близько 400 тис. гол. загального поголів’я) планують нарощувати виробництво: половина — за рахунок власної відгодівлі, інша — завдяки збільшенню маточного поголів’я», — коментують в АСУ.

«Щодо перепон, більшість операторів (70 із сотні опитаних підприємств, які утримують близько 1,3 млн свиней) відзначають, що упродовж серпня нових бар’єрів для ведення стабільної роботи не з’явилося. Окрім індивідуальної проблематики, яку відзначають близько 20% респондентів (близько 650 тис. загального поголів’я), нагальними перешкодами для ведення сталої роботи у кінці серпня – на початку вересня були невизначеність, пов’язана із продовженням бронювання працівників, а також ускладнення заготівлі кормів через стримування рослинниками реалізації зернових нового врожаю в очікуванні вищих цін», — підсумували в асоціації.

agroportal.ua

На початку серпня ціни на свинину продовжили висхідний рух, зазначають аналітики Асоціації «Свинарі України».

За результатами торгів на 31-й тиждень ціни закупівлі консолідувалися в межах коридору 59-61 грн/кг. Так, у Центральних областях ціни тяжіють до 59-60 грн/кг, на Заході та Сході дещо вищі — 60-61 грн/кг. Середньоринкова позначка зупинилася на рівні 59,8 грн/кг.

Виробники відзначають сезонно повільніший приріст тварин, тож товарні партії мають меншу масу. Так, представники м’ясопереробки констатують підвищену конкуренцію за товарні партії: наявні об’єми «розписують» на початку торгів, тож не усі заготівельники мають змогу закупити бажані обсяги. Щодо торгівельної активності, то оператори відзначають відносно стабільний перебіг кінцевої реалізації протягом останніх кількох тижнів, а відсутність конкуренції з боку імпортної продукції підтримує попит на вітчизняну м’ясну сировину з боку глибокої м’ясопереробки.

Асоціація «Свинарі України»

Сьогодні власники тварин (фізичні та юридичні особи) самостійно сплачують за послуги їх реєстрації та ідентифікації. Утім, у разі ухвалення законопроекту №9022 («Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин»), держава компенсуватиме витрати деяким групам власників.

«У статті 10 проекту Закону передбачається спрощення механізму відшкодування коштів з Державного бюджету України за проведену ідентифікацію тварин для власників тварин – фізичних осіб. Державна підтримка у сфері ідентифікації та реєстрації тварин здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, коней, свиней, овець та кіз, що утримуються та розводяться фізичними особами. У разі схвалення документу, засоби ідентифікації тварин та засоби для їх кріплення, бланки ідентифікаційних та реєстраційних документів, ведення та підтримка Єдиного державного реєстру тварин будуть фінансуватися коштом бюджету», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

У разі ухвалення вищезгаданого закону, усі власники свійських та диких тварин будуть зобов’язані реєструвати їх з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру тварин, який ще мають створити.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Виникнення стійкості до протимікробних препаратів (СПП) призводить до економічних втрат, зниження обсягів виробництва продукції тваринництва, злиднів, голоду та неповноцінного харчування, особливо у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Про це заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) Цюй Дун'юй, представляючи новий п'ятирічний план ФАО, покликаний допомогти впоратися з цією проблемою.

Він зазначив, що внаслідок постійного впливу антибіотиків та інших протимікробних препаратів бактерії, грибки та інші мікроби можуть стати та стають стійкими до впливу лікарських препаратів, покликаних знищувати або пригнічувати їх, що робить ліки неефективними та призводить до загрози появи неконтрольованих «супербактерій». Щорічно близько 700 тис. осіб гине з пов'язаних з СПП причин, і якщо не будуть вжиті заходи зниження ризику, то до 2050 року їх кількість може зрости до 10 мільйонів.

«СПП особливо сильно загрожує сільському господарству, оскільки сектор тваринництва є основним споживачем протимікробних препаратів, а їхнє неправильне чи надмірне використання викликає резистентність, внаслідок якої гине поголів'я худоби, а люди позбавляються відповідних джерел коштів для існування. Протимікробні препарати використовуються також при вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема рису та помідорів, а також в аквакультурі для запобігання втратам продукції», — уточнив Дун'юй.

ФАО розробила план боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на 2021−2025 рр. н. Серед ключових принципів плану виділяються необхідність застосування науково обґрунтованого підходу до виявлення ризиків СПП та управління ними до того, як вони призведуть до великомасштабних надзвичайних ситуацій, доцільність епіднагляду та навчання у всьому світі, важливість стимулювання зацікавлених сторін та розширення їх можливостей для того, щоб від поінформованості про ризики СПП перейти до дій.

«Головною метою дій по боротьбі з СПП в даний час є не відмова від використання протимікробних препаратів, а збереження їх благотворного ефекту, тим більше що в найближчі 30 років обсяг вироблених для потреб людей продуктів харчування буде таким же, як за останні 10 тис. років разом узяті. У плані йдеться: «Нам необхідно, щоб протимікробні препарати діяли якомога довше, щоб виграти час для винаходу нових ліків».

У плані дій описуються різні можливі способи покращення методів ведення сільського господарства для більш якісної боротьби з СПП, включаючи, серед іншого, правильне харчування людей та тварин, вакцинацію, гігієну, санітарію та генетику.

«Ще одним ключовим напрямком роботи є поводження з відходами, оскільки компоненти протимікробних препаратів, що виділяються людьми та тваринами, а також утворюються в результаті діяльності лікарень та скотобоєн, можуть потрапляти у навколишнє середовище та прискорювати появу та поширення стійких штамів та генів. У плані міститься заклик до розширення досліджень СПП та забезпечення більш якісного нагляду в секторах рослинництва, аквакультури та охорони навколишнього середовища», — підсумували у ФАО.