Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів

22-черв-2022

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

Більше новин
40% усіх ветеринарних препаратів в Україні — антибіотики
26-лист-2019

Про це повідомив Головний ветеринарний лікар України Борис Кобаль під час прес-конференції «СТОП Антибіотикорезистентності», що відбулася 22 листопада 2019-го року з нагоди Всесвітнього тижня поінформованості про антибіотики.

Також пан Кобаль додав, що через такий високий відсоток треба аналізувати доцільність використання антибіотиків. При цьому він зауважив, що законодавство європейських країн спрямоване на обмеження, а то й взагалі заборону використання певних препаратів.  На переконання посадовця, в Україні теж є потреба у напрацюванні таких законодавчих рамок.

 Загалом, зазначив він, у питанні боротьби з антибіотикорезистентністю Україна рухається правильним шляхом, а реалізація визначених Урядом завдань допоможе досягти позитивних результатів.

У свою чергу національний координатор проекту ФАО Віталій Башинський, додав, що основними інструментами боротьби із використанням антимікробних засобів є біобезпека, особиста гігієна людей і тварин, вакцинація, державний нагляд та галузеві стандарти серед промислових виробників продукції тваринництва. Використання та впровадження цих механізмів та активна робота зі споживачами продукції дозволить відмовитися від використання антибіотиків, переконаний він.

consumer.gov.ua

Детальніше
В ЄС знову висловили побоювання щодо імпорту курятини з України
22-трав-2019

Скорочення імпортних мит зменшить конкурентоспроможність сектора м'яса птиці в ЄС і призведе до збільшення обсягів імпорту з третіх країн, повідомляється в звіті Wageningen, опублікованому на цьому тижні.

Хоча ціна курячого м'яса з Бразилії і України в 2017 році майже дорівнювала середній ціні в ЄС, незважаючи на поточний імпортний збір, дослідження показало, що за умови зниження імпортних мит європейські виробники опиняться в невигідному становищі.

Було встановлено, що всі досліджувані країни (Бразилія, Україна, Таїланд, США, Аргентина і Росія), як наслідок, мають більш низьку ціну пропозиції філе в порівнянні з сектором ЄС. З урахуванням витрат на виробництво, транспорт і новий податок, ціна на філе складе 3,25 євро за кілограм, а ціна бразильського, тайського і українського філе буде нижче 3 євро.

Варто відзначити, що європейські виробники мають значно більші витрати в сфері забезпечення охорони навколишнього середовища і благополуччя тварин. Саме це робить собівартість виробництва курятини в ЄС більше.

У дослідженні зазначено, що "захистити" ринок ЄС від експансії виробників дешевого м'яса птиці можуть тільки імпортні мита.

ptichki.net

Детальніше
ФАО надасть корми для с.-г. тварин господарствам на сході України
24-січ-2018

В рамках програми ФАО з реагування у надзвичайних ситуаціях і відновлення постраждалих від конфлікту територій у східній Україні 5 тис. домогосподарств отримають корми для сільськогосподарських тварин.

Про це повідомила прес-служба ФАО.

У 32 населених пунктах Донецької області та 17 селах Луганської області 5 тис. малих ФГ отримають допомогу від ФАО у формі кормових наборів для сільськогосподарських тварин. Населені пункти, обрані для допомоги, розташовані в межах 5−10 км від лінії розмежування.

Кожне домогосподарство-одержувач отримає набір (125 кг) концентрованого корму для забезпечення збалансованого харчування своєї домашньої худоби. Зокрема, кожне домашнє господарство отримає 50 кг подрібненої кукурудзи, 50 кг пшениці та 25 кг соєвого шроту. Такий набір підійде для підтримки достатнього рівня відгодівлі ВРХ, свиней та свійської птиці.

«В результаті триваючого конфлікту і труднощів з доступом до кормів поголів'я худоби значно скоротилося. З одного боку, конфлікт підриває стійкість сільського господарства. З іншого — він є причиною зростання цін на продовольство і відсутності продовольчої безпеки», — сказав координатор надзвичайної програми ФАО в Україні Фаррух Тоїров.

Проте, дослідження ФАО свідчать про зростання інтересу до ведення тваринництва, пов'язаного з прагненням сільських жителів з низьким доходом забезпечити себе продовольством.

Всі сільськогосподарські ресурси, що розподіляються в рамках проектів ФАО в Україні, закуповуються на території України і проходять процедуру відкритих тендерів.

ФАО планує продовжити надання сільськогосподарських ресурсів у 2018 р. Крім того, організація буде продовжувати надавати обладнання сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам для спільного використання фермерськими господарствами на сході України.

Поточний розподіл кормових наборів для тварин вже розпочато і буде тривати до середини лютого.

milkua.info

Детальніше
Кількість злиттів-поглинань у світовій молочній галузі знову почала зростати
29-жовт-2021

За даними Rabobank, у перший рік пандемії кількість угод зі злиття та поглинання у світі суттєво скоротилася – на 25% щодо попереднього року.

Роланд Соссна, редактор міжнародного журналу для переробників молока, International Dairy Magazine, аналізуючи реакцію молочної галузі на обмеження, пов’язані з пандемією, зазначає, що оскільки локдауни сильно вплинули на умови продажів (зменшилися в HoReCa та виросли в ритейлі), головне, чим були стурбовані молочні компанії в цей час, було запровадження відповідних змін у процеси – виробництво, упаковку, доставку. Вони просто не мали часу на збори з обговорення злиття-поглинання, та й самі збори були небезпечні у зв’язку з епідемією.

Як тільки в 2021 році ситуація дещо стабілізувалася, кількість угод M&A у галузі почала швидко зростати і майже повернулася на рівень року, що передував початку пандемії. За 6 місяців цього року у світі зареєстровано принаймні 50 таких угод.

Роланд Соссна вважає, що активність угод M&A може бути прямим індикатором того, в якому стані знаходиться економіка, і тепер можна спостерігати, як ситуація розвиватиметься – чи подолала вже молочна галузь негативні наслідки пандемії, чи вірус і далі продовжуватиме впливати на бізнес тим чи іншим способом. Зараз ще рано робити висновки, вважає Роланд Сосна.

Інфагро

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок