Індекс прибутковості виробництва молока «УМІ» знизився на 6%

За останні два роки Україна наростила імпорт свинини у 10 разів, у ваговому вираженні. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, у 2018 році Україна імпортувала 28,5 тис. тонн свинини, тоді як у 2016 році - 2,8 тис. тонн.

У грошовому вираженні імпорт свинини за два роки зріс у 12 разів - до 51,9 млн дол.

При цьому, експорт свинини Україною скоротився. У 2018 році Україна поставила на зовнішні ринки 1,7 тис. тонн продукту, тоді як у 2016 році - 3,1 тис. тонн.

Джерело: УНН

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

Міністерство аграрної політики і продовольства України 5 липня підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо граничних обсягів експорту зерна в сезоні-2021/22.

Про це повідомила прес-служба Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

«Даний меморандум вже одинадцятий рік поспіль є одним з головних чинників збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України. Документ покликаний забезпечити передбачуваність і гнучкість ринку в питаннях експорту зернових культур, що є важливими факторами успішної експортної діяльності», - підкреслили в ЄБА.

Граничні обсяги експорту зернових культур визначається додатком до Меморандуму, яке зазвичай узгоджується до середини серпня.

Для довідки: Згідно з даними Мінагрополітики, станом на 2 липня в Україні зібрано 65 млн тонн і експортовано майже 45 млн тонн зерна. Зараз Мінагрополітики прогнозує на 2021/2022 маркетинговий рік виробництво зерна на рівні 75,8 млн тонн, а експорт приблизно 56 млн тонн.

agroportal.ua

Регламент Єврокомісії № 726/2004 забороняє застосування антибіотиків у тваринництві для стимулювання росту. Утім, існують природні кормові добавки, які підвищують продуктивність та прискорюють темпи росту птиці. Такими властивостями володіє, наприклад, насіння коноплі та розторопші, довели чеські учені з Університету Менделя.

Дослідники зазначили, що додавання розторопші в раціон птахів позитивно позначилося на здоров’ї курей, особливо на стані печінки. При цьому змін в біохімічних показниках крові у птахів виявлено не було. Додавання в раціон курей насіння конопель також позитивно відбилося на стані печінки птиці. Крім цього, покращилася продуктивність, якість м’яса та кісток. Насіння конопель також сприяє набору ваги, оскільки апетит птиці зростає.

Під час експерименту дослідники поступово збільшували вміст рослинної добавки в кормовій суміші від 5 до 30%. Коли частка насіння конопель в раціоні курей досягла 30%, вчені звернули увагу на падіння продуктивності – птахи стали споживати менше корму. Тому наразі визначається оптимальне дозування насіння.

Meat-Inform