Україна — остання в Європі за рівнем продовольчої безпеки

21-лист-2022

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

Більше новин
Максимальне скорочення експортних квот буде основною допомогою ЄС для українського агросектору
21-квіт-2022

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року становили 10,6% ВВП. Про це розповів Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, передає прес-служба міністерства.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — коментує міністр.

За його словами, багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — підкреслив Сольський.

Разом з тим, цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні — 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці. «Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — зазначив очільник міністерства. Крім того, слід звернути увагу на суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні. Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС.

«Ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі. Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — підсумував Микола Сольський.

 agravery.com

Детальніше
Уряд схвалив Розподіл коштів для підтримки тваринництва
29-бер-2019

27 березня Кабінет Міністрів України прийняв проект розпорядження «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2 801 540 „Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)“ на 2019 рік».

Метою розпорядження є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів'я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема, зерна.

Зокрема, кошти планується спрямувати за такими напрямами:

— часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (рибництво) — 50,0 млн гривень;

— часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів — 100,0 млн гривень;

— спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м'ясного та м’ясного напряму продуктивності - 700,0 млн гривень;

— спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби — 700,0 млн гривень;

— часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме: телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м'ясного і м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок та сперми бугаїв і ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність — 250,0 млн гривень;

— часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції - 850,0 млн гривень;

— часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна — 850,0 млн гривень.

Нагадаємо, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою 2 801 540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» передбачені видатки загального фонду у розмірі 3 500,0 млн грн.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розподіл коштів за бюджетною програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» (код 2 801 540) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України та має бути погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

minagro

Детальніше
За час війни 5 молочних підприємств отримали право експорту до ЄС
22-черв-2022

Сьогодні 33 українських потужності мають право експортувати молочну продукцію до Євросоюзу.

Про це повідомила заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

Зокрема, 5 із них були акредитовані з початку війни, уточнила вона.

«Я особисто здивована швидкістю, з якою ЄС включає наші потужності, — поділилася Ольга Шевченко. — Так, по „Галичині“ подання було, здається, 2 червня, а 3 червня вона вже отримала публікацію в реєстрі».

Нагадаємо, що протягом останнього місяця акредитацію на експорт до ЄС отримали 2 вітчизняних виробника молокопродуктів. Причому балканські країни — у черзі на скасування мит на український експорт.

ukragroconsult.com

Детальніше
Запаси зерна в Держрезерві — критично низькі
21-вер-2021

Запаси зерна у Державному агентстві резерву України наразі перебувають на критично низькому рівні через відсутність фінансування.

Про це заявили у Державному агентстві резерву України, пише «Укрінформ».

«Через відсутність фінансування на поповнення запасів матеріальних цінностей державного резерву із загального фонду державного бюджету протягом останніх 10 років, на сьогоднішній день запаси зерна знаходяться на критичному рівні. Асигнування загального фонду бюджету на поповнення запасів державного резерву, у тому числі зерна нового врожаю, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачені», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що сьогодні на підприємствах Держрезерву зберігається зерно врожаїв 1999-2018 років, що значно перевищує затверджені терміни зберігання — 2 роки. У відомстві звернули увагу, що у 2021 році єдиним джерелом асигнувань залишаються надходження спеціального фонду державного бюджету від реалізації матеріальних цінностей Держрезерву.

«Станом на 1 вересня 2021 року фактичні надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву становили 215,5 млн грн, з яких асигнування на накопичення — 193,9 млн грн. Навіть для виконання в повному обсязі плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2021 рік Держрезерву необхідні додаткові асигнування загального фонду бюджету в сумі 565,7 млн грн», — наголошується у коментарі.

В Агентстві також наголосили, що кожного року направляють звернення до Міністерства економіки України щодо виділення коштів для поновлення та освіження матеріальних цінностей державного резерву.

«Такий стан справ з державним матеріальним резервом України може призвести до того, що в разі виникнення надзвичайних ситуацій, уряд не буде мати джерел для надання допомоги економіці України, що є потенційною загрозою національній безпеці держави», — попередили у відомстві.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок