ФАО: підсумки нових тенденцій у світовому виробництві та торгівлі свининою

Для України нині важливо наростити обсяги м’ясного напряму тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби та дрібного скотарства: кіз, овець.

Таку думку висловив засновник ПФ «Богдан і К» Богдан Тимофійчук у коментарі «Голосу України». 

Він зазначив, що блокада портів ускладнює реалізацію зерна, а в Західній Україні немає таких потужностей для зберігання сільгосппродукції, як в інших областях. 

На думку фермера, можна переробляти кукурудзу на біоетанол на спиртових заводах, яких на заході України досить багато. Крім того, варто розвивати тваринництво. 

Богдан Тимофійчук повідомив, що його підприємство торік придбало 300 вівцематок. Окотилися успішно, отара майже подвоїлася. У господарстві будують для них тимчасові польові ферми.

«Нарощування поголів’я овець та кіз важливе ще й тим, що частина вирощеного зерна в нинішніх умовах може бути фуражним, тобто не для експорту, і піде на корм тваринам, — акцентує він. — Як резервний варіант — потрібно відроджувати тваринництво, яке за минулі десятиліття майже знищили. А це ще й органіка, замінник складних мінеральних комплексних добрив, які нині мають фантастичну ціну».

Звісно, з ВРХ складніше, тут важлива вагома державна підтримка. А от розведення свійської птиці цілком доступне дрібним фермерам та, звісно, в одноосібних господарствах, вважає Богдан Тимофійчук.

agroportal.ua

Середня вартість 1 га сільськогосподарських земель на старті земельної реформи в Україні може скласти 50−60 тис. грн. Уряд готує ряд державних програм підтримки при покупці земель.

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький, передає «Інтерфакс-Україна».

«У нас закон говорить, що не можна продавати землю нижче нормативно-грошової оцінки (НДО), яка в середньому по Україні — 28 тис. грн на га. Ми розуміємо, що ціна буде вище», — сказав Висоцький.

За його словами, розрахунки Мінекономіки показують, що в середньому вартість сільгоспземель з запуском в Україні ринку буде 50−60 тис. грн за га, тоді як продавати землю (як показують опитування) готові не більше 5−7% її власників.

«Зараз діє програма підтримки фермерства. Держава компенсує 1,5 облікової ставки НБУ — 9% за кредитами, залученими під операційну діяльність. Коли будуть залучатися кредити під покупку землі, буде діяти аналогічна програма — 9% буде компенсуватиметься фермерам. Механізм зрозумілий: оформляєте кредит, платите відсотки, подаєте заявку в банк і в наступному місяці отримуєте кошти», — зазначив Висоцький.

Заступник міністра додав, що в цьому році за держпрограмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів в 2020 році» аграріям компенсовано майже 1,05 млрд грн з 1,2 млрд грн, запланованих на цей рік.

«У наступному році будемо закладати на старті 1,2 млрд грн і потім, при необхідності, будемо збільшувати фінансування», — додав Висоцький.

Він звернув увагу, що для фермерських господарств, які отримали землю в постійне користування (в середньому по 50 га, в різних регіонах по-різному), буде передбачений ще один механізм кредитування — вони отримають можливість брати земельні ділянки в кредит на 10 років під 0% .

«Для цього їм після 1 липня 2021 року необхідно буде подати заяву в місцеву громаду і укласти договір — або відразу викупити земельну ділянку по НДО, або з розстрочкою на 10 років безпроцентно», — пояснив Висоцький.

Також, за словами заступника міністра, разом із запуском ринку землі з 1 липня 2021 року запроваджено земельний моніторинг (за даний напрямок відповідає Госгеокадастр), який в розрізі громад буде показувати, скільки продається землі щотижня і за якою середньою ціною.

«Ми готові до запуску ринку землі з 1 липня 2021 року», — підкреслив заступник міністра.

Відмова від приймання молока другого ґатунку за браку сировини перетвориться на окозамилювання. Так вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише agrotimes.ua. 

«Так само, як і в 2020 році обсяг молока першого ґатунку несподівано зріс у 800 разів», — пояснив він.

На думку Вадима Чагаровського, для того, щоб боротися з низькою якістю молочної сировини, яка надходить від особистих селянських господарств, по-перше, треба відбудувати зовсім іншу логістичну систему заготівлі молока.

«А по друге, необхідно дійсно створити умови переходу одноосібних селянських господарств у сімейні молочні ферми, — наголосив він. — У нас утримується 1,68 млн корів, це приблизно 1 млн господарств. Необхідно, щоб за кілька років відбулися зміни, і одне господарство утримувало б щонайменше 25 корів. Фактично 1 млн одноосібних селянських господарств перетворити на 40 тис. сімейних молочних ферм».

Це — завдання держави, яка повинна створити умови, підтримати проєкт сімейних молочних ферм, додав Вадим Чагаровський.

Нагадаємо, з 1 січня 2020 року в Україні розпочався перехідний період із наближення до європейських вимог шляхом поетапного підвищення граничних значень для критеріїв до сирого молока. З 1 січня 2023 року припиняється приймання молока другого ґатунку на харчові цілі.

Україна у 2021/22 МР має намір експортувати понад 60 млн тонн зерна. Серйозним викликом в цьому питанні є забезпечення пропускної здатності морських портів.

Таку думку висловив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка в рамках заходів Глобальної зернової конференції — 2021 у Женеві (Швейцарія), говориться у повідомленні Мінекономіки.

«Ще 10 років тому питання пропускної здатності українських морпортів викликало жваві дискусії, однак, останні п'ять років їх потужність збільшилася — з 49,3 млн т у 2016 р. до 81,5 млн тонн у 2021 р. Сектор морських перевезень діє без затримок, в той час як ми спостерігаємо волатильність цін на залізничні перевезення. В цьому контексті стратегія українського уряду направлена на розвиток інфраструктури, щоб зацікавити інвесторів цією галуззю», — зазначив Тарас Качка.

Він додав, що зростання світового попиту на тлі послаблення карантинних обмежень підняло ставки на вантажні перевезення до багаторічних максимумів і збільшило доходи галузі. Це створює можливості для додаткових інвестицій у новітні технології, цифровізацію, автоматизацію тощо. Впровадження нових технологій сприятиме стійкості ланцюгів постачання і логістики, підвищенню прозорості та доступності даних, оптимізації витрат на експлуатацію та обслуговування, відповідності вимогам з декарбонізації.

Тарас Качка також зазначив, що в контексті ефективного використання нових можливостей Україна здійснює низку заходів в рамках угоди з СОТ про спрощення процедур торгівлі. Йдеться про запровадження механізму «Єдиного вікна» для міжнародної торгівлі, інституту АЕО — Авторизованого економічного оператору, режиму спільного транзиту.

«Завершення процесу імплементації угоди забезпечить спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, шляхом переведення взаємодії бізнесу з митними та контролюючими органами в новий формат. Це дозволить забезпечити входження України до переліку топ країн з найбільш безпечними та комфортними умовами ведення бізнесу», — зазначають у міністерстві.