Висоцький розповів, які дотації зможуть отримати аграрії при покупці землі

Одна з провідних мясопереробних компаній Польщі Gobarto SA планує запровадити в країні нову бізнес-модель у галузі свинарства.

Представники компанії пояснюють, що програма ґрунтується на інтеграції: індивідуальні фермери вирощуватимуть свиней на забій на основі кормів та поросят, що надаються компанією, а потім збуватимуть їх Gobarto SA.

Згідно з програмою, по всій країні побудують 500 ферм. 90% інвестицій (1,8 млн злотих або 530 тис. дол. США) забезпечить компанія, решту — 10% (200 000 злотих або майже 60 тис. дол.) — вкладуть фермери. Кредит повертатимуть за місячними ставками впродовж періоду контракту.

Наразі компанія шукає зацікавлених партнерів.

«Ми шукаємо людей. У березні ми познайомилися з фермерами в Богухвалі в Підкарпатті, у зустрічі взяли участь 110 чоловік. Нам здається, що ця програма починає формуватися, і ми вважаємо, що вже в 2018 році ми зможемо говорити про перші інвестиції для Gobarto 500», — заявили представники компанії.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Протягом другої половини червня ціни на вітчизняному ринку свинини демонструють досить хаотичний рух. Так, попереднього тижня закупівельні ціни продовжили висхідний рух, а середньоринкова ціна сягнула 48,1 грн/кг. Цього тижня цей показник мав незначне негативне відхилення: середня ціна на свинину живою вагою зупинилася на рівні 47,5 грн/кг. Відповідну динаміку на ринку живця відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України».

Упродовж останніх двох тижнів закупівельні ціни на живець коливають в незвчино широкому діапазоні — 45−50 грн/кг. Не звачаючи на відносну стійкість максимальної та мінімальної цін заготівлі, у другій половині місяця окремі оператори реалізували живець на 0,5−2 грн/кг дешевше ніж тижнем раніше. Опитування представників м'ясопереробних підприємств показало, що більшість товарних партій закуповували по 46−48 грн/кг.

Негативне коливання цін закупівлі переробники пояснюють досить по-літньому млявою реалізацією та достатністю наявної пропозиції живця. Так, оператори зазначають, що спекотна погода та розпал сезону ягід та молодої городини «відволікають» споживача від свинини. З іншого боку, закупівельники відзначають, що високі температури відзначаються на темпах приросту живої маси тварин: так, частина операторів зазначила, що середня забійна вага товарних свиней знизилася в середньому на 5 кг.

Тривалі святкові вихідні для більшості переробників пройшли практично непомітно: активізацію попиту в період зелених свят зауважуважили епізодично. Відповідно, представники м'ясопереробної галузі гадають, що наступний триденний вікенд, найвірогідніше, також не відзначиться сплеском споживчої активності. Тож передумов для висхідного руху цін вони наразі не бачать.

Більшість переробників очікує на звуження цінового діапазону наступного тижня у наслідок «просідання» його верхньої межі. Так, учасники Асоціації «М'ясної галузі» прогнозують, що більшість товарних партій живця наступного тижня закуповуватимуть по 47−47,5 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018−2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

 Здоров’я телят, яких вирощують у групах, значно відрізняється залежно від ферми та підходу самого фермера. Такого висновку дійшли вчені Університету штату Міннесота (США), досліджуючи здоров’я телят в умовах групового утримання на 26 молочних фермах.

За результатами досліду, показник смертності телят коливався від 0,24 до 13,4%. Середній показник — 2,6%. У 13% господарств рівень смертності перевищив 7%, а в 57% ферм він залишився на рівні нижче 3%.

Ферми, де новонародженим телятам дезінфікували пуповини, мали нижчий показник смертності порівняно з тими, які ігнорували це правило прийому новонароджених. Розмір ферми також впливає на рівень смертності молодняка. Примітно, що на більших фермах він був нижчим.

Стосовно віку телят, то чим ширшим був віковий діапазон телят, тим вищим був рівень їх смертності. Він також спостерігався й на господарствах, де вміст загального білка в сироватці крові телят був меншим після випоювання молозива.

milkUa.Info за матеріалами Hoard’s

Перші понад 3 тис. осіб, які вже подали документи для отримання дотації на вирощування молодняка ВРХ, отримають гроші вже зовсім скоро. Така фінансова підтримка власників підсобних господарств стала результатом плідної роботи Асоціації тваринників України разом із Мінагрополітики та Урядом.

Саме Асоціація тваринників України ще минулоріч обґрунтувала важливість держпідтримки селян у свої програмі «Реформа українського села через розвиток кооперативного руху в Україні на базі сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів», яку було презентовано на розгляд Уряду. Таким чином, перший крок у реалізації програми, розробленої фахівцями АТУ, втілено в життя. 

Так, у Міністерстві аграрної політики і продовольства України зазначили, що для вирощування молодняку великої рогатої худоби вже перераховано 6,7 млн грн до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Так, дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят, зазначають у Мінагрополітики. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

– до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

– до 9-місячного віку – 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

– до 13-місячного віку – 3 317,5 тис. грн за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

«Асоціація тваринників України дуже активно любіювала держпідтримку на відгодівлю молодняку ВРХ. Ми розробили програму, де пояснили необхідність та важливість такої допомоги, і представляли її на розгляд на засіданнях Мінагрополітики, в Уряді, - зазначила голова АТУ Ірина Паламар. - І ми можемо говорити про чергову нашу важливу перемогу: адже основний зміст представленої нами програми був врахований та відображений в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» від 07 лютого 2018 р. № 107. Адже сьогодні питання відгодівлі молодняку ВРХ стоїть вкрай гостро. Селяни здають телят на забій зовсім маленькими, бо не мають коштів на їх відгодівлю. Саме тому в країні виникає дефіцит яловичини, яка є дуже бажаним продуктом для експорту до країн Близького Сходу, Туреччини. Тваринникам просто ніде брати молодняк для вирощування, оскільки його забивають у зовсім молодому віці. А між тим, саме завдяки нарощенню експорту ВРХ ми могли б дати поштовх до потужного розвитку галузі та зміцнити економіку країни, адже це живі валютні надходження.

Тому дуже хочеться вірити, що ці кошти стимулюватимуть селян утримувати молодняк ВРХ, і загальне поголів’я ВРХ нарешті почне зростати, а не падати, як це ми спостерігаємо протягом останніх років.

Але це лише перший крок із нашої програми, який було реалізовано за нашою ініціативою. Залишається ще багато не втілених у життя важливих аспектів. Так, окрім дотації на відгодівлі ВРХ, нашою програмою було передбачено і такі питання як: дотації на розбудову інфраструктури (будівництво забійних цехів, відгодівельних ферм; на кредитування придбання корови членам с/г кооперативів; на вирощування нетеля та подальшу передачу його за програмою «Корова в кредит»; на оплату банківських відсотків за програмою «Корова в кредит» або (продаж кооперативного нетеля члену кооперативу за рахунок кредитних коштів Ощадбанку, з оплатою відсотків по його обслуговуванню за рахунок бюджетних коштів) та низка інших питань. Якби всі наші пропозиції були враховані та втілені в життя, то за підрахунками фахівців АТУ, держава б отримала 270 млн  грн. експортного мита.

Також залишається невирішеним питання із субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг. Люди бояться реєструвати тварин, оскільки не хочуть, аби дохід від тварин позбавив їх права отримувати субсидії. А на не зареєстрованих тварин отримати держдотацію неможливо. Тому ми вже неодноразово зверталися до уряду із проханням, аби на законодавчому рівні дохід селян від утримання підсобного господарства не враховувався до їх загального сукупного доходу. Бо чому, наприклад, дохід від депозитів не входить до загального доходу, а від виробництва сільськогосподарської продукції – враховується? Невже отримання коштів від депозитних вкладів – це більш «благородний» дохід, ніж гроші, виручені за власноруч вироблену продукцію? Ми й надалі апелюватимемо до уряду, аби це питання зрушилося з місця, і до податкового законодавства були внесені необхідні зміни.

Отож я впевнена, що наша чергова перемога не буде останньою, і Уряд у своїх наступних законодавчих ініціативах враховуватиме і втілюватиме в життя й інші наші пропозиції, які є вкрай важливими для розвитку тваринництва в державі і підтримки села».

Асоціація тваринників України