Епізоотична ситуація щодо хвороб тварин у світі (30.12.17-12.01.18)

Показники експорту молочних продуктів у серпні показали незначне зростання в порівняні з липнем. Цьому слугувала «відлига» експортних цін. Сумарний експорт склав 23,4 млн дол, що на 2,04% більше, ніж у липні, але практично на 23% менше, ніж у серпні минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Експорт молока та вершків у серпні склав 2 тис. т (+37,2%) на загальну вартість 1,4 млн дол. (+12,7%). Основними ринками збуту були: Молдова, Лівія та Польща, які сумарно забезпечили 70% всіх поставок. В той же час, імпорт даної групи росте ще активніше і за підсумками серпня показав подвійний приріст в порівнянні із липнем та склав 187 т на суму 227 тис. дол. Найбільше до нас завозили продукту з Німеччини.

Найбільше просідання продажів у серпні було по молоку та вершках згущених — мінус 13,72% в натуральному виразі — 4,3 тис. т та мінус 12,2% в грошовому виразі — 6,9 млн дол. Найбільше продукції було поставлено до: Бангладеш (1,2 млн дол.) та Казахстану (1 млн дол.).

Продаж кисломолочної продукції на зовнішні ринки також скоротився на 10,9% та склав 481 т, на загальну вартість 838 тис. дол. (+2,57%). Продавали її найбільше до Молдови (176 тис. дол.) та Грузії (107 тис. дол.).

Просідання у 6,8% відмічають також по сироватці — 2,23 тис. т на суму 1,6 тис. дол. (-2,7%). Продавали найбільше, як і раніше, до Китаю — 742 тис. дол.

Продажі масла зросли на 8,29% в натуральному виразі — 2,2 тис. т. Загальна вартість експорту склала 9,6 млн дол. (+8,41%). Практично всі відвантаження у серпні ішли до Нідерландів — 2,1 млн дол.

Відчутно на статистці відобразилося налагодження продажів сиру. Його експорт у серпні зріс на 21,8% в натуральному виразі (833 т.), а в грошовому — на 22,4% (3 млн дол.). Основними імпортерами були: Казахстан (1,3 млн дол.), Молдова (817 тис. дол.) та Єгипет (488 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2018 рр., млн дол.

Джерело: АВМ за даними ДФСУ

Китайська Народна Республіка ухвалила перелік українських потужностей-виробників ріпакового шроту для експорту на китайський ринок. Наразі до зазначеного переліку внесені чотири потужності з виробництва ріпакового шроту.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Це рішення стало результатом плідної співпраці обох сторін, в тому числі інспекційної місії Компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у вересні 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом ріпакового шроту. Крім того, 27 листопада 2019 року був підписаний Протокол ветеринарно-санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту шроту ріпакового з України до Китайської Народної Республіки між Держпродспоживслужбою та Головним митним управлінням КНР. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для українського ріпакового шроту.

Слід зауважити, що розширення ринків збуту та створення потужного експортного потенціалу є одним з найголовніших аспектів зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема на виконання Експортної стратегії України.

У 2022 році через російську військову агресію вітчизняний агропродовольчий експорт опинився в найскладніших за часів незалежності України умовах. 

Про це повідомив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, блокада морських портів та активні бойові дії у багатьох регіонах перешкоджають реалізувати не лише наявний потенціал зовнішніх продажів, а й унеможливлюють роботу чи заважають повноцінно працювати багатьом галузевим підприємствам.

«Наслідком цих негативних процесів стало більш ніж трикратне скорочення нашого аграрного експорту у березні-квітні 2022 року порівняно з відповідними його показниками за січень-лютий поточного року. Тому підсумковий результат агропродовольчого експорту України за 2022 рік перебуватиме в умовах невизначеності і високих ризиків», — підсумував Богдан Духницький.

аgravery.com

Найменший врожай у 2022 році українські фермери отримають з пшениці, соняшнику та ячменю, оскільки значна частина виробництва цих культур знаходиться безпосередньо у регіонах, що страждають від активних бойових дій та окупації.

Про це повідомила аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час вебінару «War in Ukraine. Grain & Oilseed Crop Forecast-2022». 

За прогнозами «УкрАгроКонсалт», найменше від війни постраждають соя та кукурудза. 

Марина Маринич, аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт»

Попри складні умови фермери вдало провели посівну кампанію. Прогноз урожаю зернових на 2022 р. становить 50-55 млн т (2021 р. — 86 млн т), а олійних культур — 16 млн т (2021 р. — 23 млн т).

Для довідки: за прогнозами УЗА, Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

AgroPortal.ua