Цей рік став найскладнішим для вітчизняного агроекспорту за всю історію України

Рада Європейського Союзу 7 грудня 2021 року досягла політичної домовленості щодо прийняття директиви, спрямованої на модернізацію та гармонізацію правил застосування знижених ставок ПДВ.

Положення проекту директиви, запропонованої Європейською комісією у 2018 році, були суттєво змінені, і, таким чином, з Європейським парламентом будуть знову проведені консультації щодо остаточного тексту перед його прийняттям, ймовірно, навесні 2022 року.

Зараз держави-члени ЄС можуть застосовувати до двох знижених ставок ПДВ, які в принципі не можуть бути нижчими за 5%, до категорій товарів і послуг за своїм вибором серед тих, які перераховані в Додатку III до Директиви про ПДВ 2006/112/EC.

На додаток до цього загального правила, держави-члени можуть застосовувати кілька виключень з цих правил, що стосуються:

• знижених ставок з 5%-ним порогом на певні товари чи послуги, які не включені до загального переліку в Додатку III;
• та/або ставок, нижчих за 5% поріг або навіть так звану «нульову ставку»;
• а також, для деяких держав-членів, можуть встановлюватися знижені ставки вищі за 12% (тобто ставка нижча за стандартну ставку, яка не може бути нижчою за 12%) для товарів і послуг, які не підлягають зниженим ставкам.

Згідно з проектом директиви, погодженим державами-членами, товари та послуги, на які поширюються ці податкові послаблення, будуть включені до переліку категорій товарів і послуг, які підлягають зниженню ставки ПДВ, і будуть доступними всім країнам, щоб забезпечити рівний режим і уникнути викривлень конкуренції.

Крім того, відтепер усім державам-членам буде дозволено застосовувати, на додаток &до двох знижених ставок вище 5%, одну або дві ставки нижче 5% або нульову ставку до деяких категорій товарів і послуг, перерахованих у Додатку III (товари  і послуги, які призначені для задоволення основних потреб, таких як продукти харчування, вода, ліки та засоби гігієни чи здоров’я, транспорт, а також книги, газети та періодичні видання тощо).

З іншого боку, держави-члени мають обмежити застосування різних знижених ставок:

• 24 категоріями, зазначеними у Додатку III, у разі зниження ставок до більш ніж 5%;
• 7 категоріями, у разі зниження ставок на менш ніж 5% (держави-члени ЄС, які наразі застосовують зменшені ставки для більш ніж 7 категорій, матимуть привести список у відповідність з встановленими вимогами до 1 січня 2032 року).

Крім того, перелік категорій товарів або послуг, які мають право на знижену ставку, буде оновлено, щоб включити до нього продукти, які захищають здоров’я населення, є корисними для навколишнього середовища та підтримують цифровізацію.  У той же час можливість держав-членів застосовувати знижені ставки та звільнення від ставок до товарів і послуг, які вважаються шкідливими для навколишнього середовища та цілей ЄС щодо зміни клімату, буде вилучено до 2030 року.

Більшість із цих заходів набудуть чинності через 20 днів після опублікування Директиви.

infagro.com.ua

Одним з трендів сучасної торгівлі, реакцією на запит споживачів, є персоналізація. Ця тенденція стосується і харчових продуктів, зокрема м’яса. Утім, сьогодні тільки виробники свіжих продуктів мають можливість швидко переорієнтуватися під тренд, вважають фахівці Rabobank.

Новий запит споживачів нелегко буде задовольнити компаніям, які займаються переробкою харчових продуктів, стверджує Маарте ван ден Берг, старший аналітик Rabobank з питань продовольчого споживання.

«В даний час розробка індивідуальних рішень у сфері харчування в основному сприяє споживанню свіжої їжі та інгредієнтів. Для компаній, що спрямовані на переробку та виробництво готової продукції чи товарів, що довго зберігаються, індивідуалізація під споживача означає, що їм необхідно дослідити всі стратегічні варіанти», — говорить пані ван ден Берг.

Експерт вважає, що персоналізація харчування стане фактором, який спровокує зміну гри в харчовій промисловості.

“Підприємства з переробки харчових продуктів повинні знайти шляхи приєднання до боротьби за споживача — наприклад, адаптуючи свій бренд, стаючи більш гнучкими, коли йдеться про їх вибір, інвестуючи в індивідуальне харчування, співпрацюючи з персоналізованими продовольчими гравцями по ланцюжку створення вартості, або зробити виробництво більш гнучким», — рекомендує аналітик.

 meat-inform.com

Випадок сказу великої рогатої худоби зафіксовано у Луцькому районі Волинської області.

Про це говориться у повідомленні ГУ Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Волинській області.

Як зазначається, 21 грудня 2022 року було проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії  при Луцькій райдержадміністрації в зв’язку зі встановленням випадку сказу ВРХ (Звіт про результати досліджень патологічного матеріалу Волинської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №003440 п.м./22 від 20.12.2022 р.).

«На засіданні комісії прийняли рішення про оголошення с. Оздів, с. Ратнів та СГПП «Рать» (ферма 1,2) Луцького району неблагополучними щодо сказу ВРХ. Затверджено План заходів щодо ліквідації сказу серед тварин», — зазначили у відомстві.

У неблагополучних пунктах проводяться заходи згідно діючої  інструкції.

Європейська Бізнес Асоціація стурбована ситуацією, що склалася в Україні у зв'язку зі скасуванням з 1 січня 2022 р. нормативних документів – стандартів групи ГОСТ у сфері зерна і зернопродуктів. Таку заяву 18 січня розповсюдила пресс-служба ЕБА.

Як уточнюється, мова йде про ГОСТ 10846-91 "Зерно і продукти його переробки. Метод визначення білка", ГОСТ 10847-74 "Зерно. Методи визначення зольності", ГОСТ 10940-64 " Зерно. Методи визначення типового складу", ГОСТ 10967-90 "Зерно. Методи визначення запаху і кольору", ГОСТ 10987-76 "Зерно. Методи визначення склоподібності " та ін. (всього 11 державних стандартів).

Дія скасованих стандартів була припинена з 9 грудня 2014 р., проте пізніше наказами ДП "УкрНІУЦ" їх дію було подовжено до 1 січня 2022 р.

"Більшість стандартів у даній сфері має важливе значення і застосовується для визначення порядку та методики здійснення контролю якості у сфері заготівлі, зберігання, переробки, транспортування та експорту зерна. За методиками цих стандартів визначаються основні та класоутворюючі показники якості зерна, яке виробляється в Україні", - підкреслюється в повідомленні.

У той же час, серед діючих в Україні державних стандартів, гармонізованих з міжнародними стандартами і стандартами ЄС, відсутні будь-які методики, які можна застосувати в якості заміни зазначених стандартів. У зв'язку з цим підприємства, що здійснюють зберігання зерна, повинні знати та узгодити з власниками зерна, за якими нормативними документами визначатимуться показники якості зерна при його прийманні, зберіганні та відвантаженні, починаючи з 1 січня п.р.

АПК-Інформ