Українські виробники експортери ріпакового шроту схвалені для експорту в КНР

01-лип-2020

Китайська Народна Республіка ухвалила перелік українських потужностей-виробників ріпакового шроту для експорту на китайський ринок. Наразі до зазначеного переліку внесені чотири потужності з виробництва ріпакового шроту.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Це рішення стало результатом плідної співпраці обох сторін, в тому числі інспекційної місії Компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у вересні 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом ріпакового шроту. Крім того, 27 листопада 2019 року був підписаний Протокол ветеринарно-санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту шроту ріпакового з України до Китайської Народної Республіки між Держпродспоживслужбою та Головним митним управлінням КНР. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для українського ріпакового шроту.

Слід зауважити, що розширення ринків збуту та створення потужного експортного потенціалу є одним з найголовніших аспектів зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема на виконання Експортної стратегії України.

Більше новин
Птахівники почнуть нарощувати потужності після припинення відключення електроенергії
08-груд-2022

За нормалізації ситуації на енергетичному ринку України й припинення відключення електроенергії виробники курячих яєць почнуть потроху нарощувати потужності виробництва.

Про це повідомив директор філії «Броварська» ПНВК «Інтербізнес» Володимир Пономаренко, пише журнал «Наше птахівництво».

Він зазначає, що останні декілька років виробники курячого яйця працювали з мінімальною маржинальністю, на межі рентабельності, і не мали змоги суттєво розширятися з власних обігових коштів. Виняток — компанії, що брали кошти з суміжних бізнесів, наприклад, рослинництва, або залучали зовнішні інвестиції. Нині ситуація ще погіршилася, і можливості залучати кошти з рослинництва теж немає.

Володимир Пономаренко додає, що на події в Україні відреагував світовий ринок курячого яйця.

«Мабуть, ніхто до кінця не усвідомлював, яка насправді велика роль України на світовому аграрному ринку. Низка країн недоотримали значної частини наших недорогих зернових культур. Відповідно там також зросла вартість курячого яйця», — розповідає експерт.

За його словами, експорту курячого яйця зараз дуже мало — основна логістика була вибудувана через порти. Нині, коли немає такої можливості, доставляти яйце за кордон наземним транспортом дорого й невигідно.

«Та треба розуміти, що після закінчення війни, коли у рослинницьких компаній буде змога експортувати зернову сировину через порти, вартість комбікормів для птиці на внутрішньому ринку також зросте», — підкреслив Володимир Пономаренко.

Поки ситуація на ринку така, що ціна на куряче яйце в Україні має стабілізуватись і зупинитися на рівні 45-60 грн за десяток, резюмував він.

agroportal.ua

Детальніше
Результати збору урожаю зернових та зернобобових культур
22-груд-2022

Станом на минулий тиждень, збирання зернових та зернобобових культур було проведено на площі 9,8 млн. га (88%) при врожайності 45,6 ц/га, намолочено 44,9 млн. тонн зерна в т.ч.:

  • пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн т;
  • ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн т;
  • гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. т;
  • кукурудзи на зерно обмолочено 2,9 млн. га (70%), при врожайності 62,7 ц/га намолочено 18,4 млн т;
  • гречки обмолочено 115 тис. га (98%), при врожайності 13,7 ц/га намолочено 157 тис. т;
  • проса обмолочено 43,2 тис. га (98%), при врожайності 23,0 ц/га намолочено 99,5 тис. т.
  • крім того, збирання соняшника проведено на площі 4,6 млн. га (98%) намолочено 10,1 млн. т насіння при врожайності 21,8 ц/га;
  • сої проведено на площі 1,5 млн га, (99%) намолочено 3,7 млн т при врожайності 24,2 ц/га;
  • ріпаку проведено на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн. тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га;
  • цукрових буряків викопано на площі 179,4 тис. га, (100%) накопано 9 млн. тонн солодких коренів при врожайності 500 ц/га.

 t.me/getmantsevdanil/3962

Детальніше
Озвучено розподіл коштів за 7 програмами держпідтримки на 2021 рік
05-жовт-2020

Днями на засіданні підкомітету (аграрного комітету) з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі ми вирішили звернутися до колег із бюджетного комітету та спільно ініціювати збільшення держпідтримки АПК до 8,4 млрд грн. Про це заявив депутат «Слуги народу», голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець в інтерв'ю AgroPolit.com.

«Ми запропонували розділити цю суму видатків на такі напрями:

  • фінансова підтримка заходів в АПК (страхування та кредитування) — 2,25 млрд грн,
  • підтримка виробництва нішевих культур, таких, як гречка, просо, овес, жито — 295 млн грн,
  • підтримка фермерства — 727 млн грн,
  • розвиток садівництва, виноградарства, хмелярства — 414 млн грн,
  • виробництво картоплі — 160 млн грн,
  • підтримка тваринництва — 3,63 млрд грн,
  • компенсація вартості сільськогосподарської техніки — 957 млн грн.

Виділення видатків та їхнє збільшення за напрямками держпідтримки аграріїв пропонуємо здійснити за рахунок надходжень від приватизації підприємств агропромислового комплексу, зокрема за рахунок приватизації підприємств спиртової галузі та інших кроків», — пояснив Богданець.

Детальніше
Визначено основні напрями співпраці України й Туреччини в агросекторі
06-груд-2018

На українсько-турецькому Агробізнес-форумі очільник Міністерства сільського та лісового господарства Турецької Республіки Бекір Пакдемірлі та перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк обговорили основні напрями співпраці в галузі на 2019 рік. Україна має значні перспективи в експорті в Туреччину продукції тваринництва, зернових, борошна, меду маргаринової продукції, цукру та кондитерських виробів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«І Туреччина, й Україна — розвинені аграрні країни. Іноді ми виступаємо конкурентами, але набагато частіше — партнерами. Ми бачимо великі можливості для поглиблення співпраці в АПК, а угода про Зону вільної торгівлі, основні параметри якої перебувають на фінальному узгодженні, допоможе перевести торговельні відносини на якісно новий рівень», — відзначив Максим Мартинюк.

Серед пріоритетів співпраці - збільшення обсягів та диверсифікація товарної структури двосторонньої торгівлі. Найвищий потенціал для нарощування поставок до Туреччини має українська продукція тваринництва, зернові, борошно, мед, маргаринова продукція, цукор та кондитерська продукція.

Також сторони обговорили питання посилення взаємодії між компетентними органами обох країн, відповідальними за санітарні та фітосанітарні заходи та контроль, спрямованої, зокрема, на погодження сертифікатів на експорт/імпорт агропродовольчої продукції та удосконалення транспортних та митних процедур.

Туреччина надає системну підтримку Україні в питаннях розвитку лісового господарства, зокрема, основними напрямами співпраці є боротьба з лісовими пожежами, шкідниками та хворобами лісу, а також відтворення лісів.

У свою чергу, пан Пакдемірлі зазначив, що Туреччина досягла значних успіхів у галузі рибного господарства та аквакультури. Цей досвід може бути застосований в рамках реалізації спільних інвестиційних проектів. Зокрема, співпраця з ТР допоможе відновити потенціал рибної галузі, який було частково втрачено внаслідок анексії Криму.

Також під час Форуму був підписаний Протокол за результатами Четвертого засідання українсько-турецької Робочої групи з питань сільського господарства, яке відбулось напередодні. Документ підписали співголови Робочої групи від української та турецької сторін, відповідно — заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та генеральний директор з питань Європейського Союзу та міжнародних відносин Айлін Чаглаян-Озджан. Протокол відображає домовленості сторін та спільно визначені пріоритети співпраці на наступний період.

«Наразі Туреччина займає третю позицію серед 20 найбільш перспективних ринків для експорту української продукції відповідно до Національної експортної стратегії України. Окрім того, наші країни мають значний потенціал нарощування обсягів інвестиційної співпраці в АПК, а підписання Угоди про ЗВТ відкриє додаткові можливості для обох сторін. Також сьогодні вже є успішні приклади спільних проектів турецького та українського бізнесу в АПК», — наголосила заступник міністра Ольга Трофімцева.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок