Уряд оновив механізм державної програми здешевлення сільгосптехніки

18-бер-2021

17 березня на засіданні Уряду прийнято постанову, яка вносить зміни у Порядок використання коштів за програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

«Прийняті зміни сприятимуть збільшенню кількості сільгоспвиробників, які можуть скористатися підтримкою, оновити техніку та обладнання на пільгових умовах. Серед прогнозованих результатів реалізації програми підтримки — зростання кількості машинобудівних підприємств та розширення номенклатури техніки, створення понад 500 нових робочих місць та 1 800 млн грн сплачених податків», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

На 2021 рік на цю програму передбачено 1 млрд грн.

Скориставшись програмою підтримки, один сільгоспвиробник може розраховувати на фінансову підтримку до 60 млн грн.

Отримати 25% компенсації вартості за придбану с/г техніку можуть юридичні особи та фізичні особи — підприємці - сільгоспвиробники.

Детальніше про програму за посиланням

Довідково: За період грудень 2019 року та січень — листопад 2020 року за програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» сплачено 892,6 млрд грн компенсації. Загалом, було придбано 14 946 одиниць сільгосптехніки.

Більше новин
Україна повинна слідувати ЄС у ставленні до використання пестицидів, харчових добавок та добрив
13-січ-2022

Європейський Союз провадить політику більш пильного відношення до використання пестицидів, харчових добавок, добрив. Україна має не відставати від ЄС у цьому питанні.

Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, передає liga.net.

«У світі змінюється філософія економічного розвитку, яка тепер тісно пов’язана із екологічністю. Що вчора було звичним, сьогодні змінюється до невпізнанності. Це тому, що відбувається новий технологічний стрибок. Зміни, в тому числі, включають в себе відмову від багатьох звичних хімічних сполук й переходу до здорового харчування», — розповідає очільниця служби.

Наразі Держпродспоживслужба активно проводить роботу по введенню європейських норм в секторі якості води, використання пестицидів, харчових добавок, наведення порядку з БАДами та іншими речовинами на ринку України. Цього року Україна зробила два дуже важливих кроки в питаннях створення нових стандартів здорового життя за європейськими нормами, зокрема:

Перший — це нові стандарти щодо вмісту у продуктах хімікату хлорпірифосу.

Другий — обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах.

«Ці два рішення позитивно впливатимуть як на ситуацію із якістю води, так і на здоров’я українців загалом. Очевидно, що цей тренд продовжиться і в 2022 році. На черзі встановлення нових стандартів якості води, формування переліку пестицидів та харчових добавок виключно за принципом відповідності європейським нормам, приведення інших нормативів до стандартів Євросоюзу», — підсумувала Магалецька.

Детальніше
БЮЛЕТЕНЬ ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
19-черв-2017

  1. Повідомлення про захворювання

Період: 01–15.06.2017 року

Название заболевания

Страна (вспышек)

Грип птахів (H5N1)

Нігерія(2)

Грип птахів (H5N2)

Тайвань(3)

Грип птахів (H5N5)

Нідерланди(1)

Грип птахів (H5N8)

Зімбабве(1), Бельгія(1), Тайвань(4), Великобританія(1), Болгарія(4), Півд. Корея(5), Росія(1), Люксембург(4)

Грип птахів (Н7)

Франція(1), Лівія(1)

Грип птахів (H7N9)

Китай(4)

Африканська чума свиней

Литва(27), Польща(33), Україна(2), Росія(1)

Ящур (серотип О)

Ізраїль(1)

Ящур (серотип не встановлено)

Палестина(2)

Синцитіальний гепатит теляпії

Ізраїль(15)

Чума дрібних жуйних

Ізраїль(1)

Віспа овець і кіз

Ізраїль(1)

Сказ

Єгипет(1)

Американський гнилець бджіл

Нідерланди(2)

Нодулярний дерматит

Росія(1)

Геморагічна септицемія

Казахстан(1)

  1. Узагальнення та найбільш значимі події
  • Польща: у поточному році зафіксовано 194 спалахи АЧС.
  • Росія: виявлено 14 неблагополучних пунктів по бруцельозу, а також нодулярний дерматит в Саратовській області.
  1. Ступінь ризику:

по АЧС – значний.

  1. Прогноз:

 

по АЧС – несприятливий.

vetlabresearch.gov.ua

Детальніше
Експерт розповіла, яким буде 2020 рік для агровиробників
14-січ-2020

Рік 2020-й буде вдалим для вітчизняного агропромислового комплексу: експорт зернових - збільшиться, а виробництво м'яса зросте. Про це у коментарі УНН розповіла аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Валентина Кропивко.

Прогнозуючи розвиток галузі рослинництва, Кропивко нагадала, що минулого року в Україні було намолочено понад 75 млн тонн зерна: 28,9 млн тонн пшениці, понад 35 млн тонн кукурудзи та 9,1 млн тонн ячменю. На початок 2020 року понад половину врожаю пшениці, третину ячменю та кукурудзи вже було експортовано, інформує експерт.

"Зважаючи на стабільний зовнішній попит, особливо країн Азії та Африки, тренд до зростання експортного потенціалу галузі попередніх років продовжиться.

Позитивним маркером є те, що площі озимини під урожай 2020 року відносно сталі порівняно з попереднім роком. Зважаючи на позитивну кон'юнктуру зовнішнього ринку, очікується подальше збільшення площ маржинальних кукурудзи та соняшнику", - каже аналітик.

Галузь тваринництва розвиватиметься неоднозначно, каже Кропивко. Сегмент молочного скотарства буде скорочуватися.

"Переважно за рахунок населення, через зміни вимог до якості молока (відміну молока другого ґатунку), що приймається переробними підприємствами з 01.01.2020 року", - пояснила експерт.

Натомість виробництво м'яса, завдячуючи птахівництву, продовжить тренд до зростання, переконана аналітик УКАБ.

"Так, за останній рік поголів’я птиці збільшилось на 9,5 млн голів або на 4%, а вирощування м’яса птиці у забійній вазі зросло на 10%. Експортні перспективи галузі забезпечуються високим попитом ЄС (Нідерланди та Словаччина) та ОАЄ.

Структура м’ясної галузі адаптуватиметься до існуючої кон’юнктури світового та вітчизняного ринку", - інформує Кропивко.

Основним трендом у тваринництві буде індустріалізація галузі - тобто збільшення частки поголів’я, що утримується підприємствами, каже експерт.

Кропивко також розповіла, що найбільше впливатиме на розвиток АПК у 2020 році. Йдеться про просування земельної реформи, перспективи подальшого укріплення гривні та укладання нових торгівельних угод.

"У 2020 році триватиме "селекція"/перерозподіл у структурі господарюючих суб’єктів, слабкі гравці витіснятимуться з ринку, є значні перспективи для кооперації та укрупнення в галузі. Наразі ключове питання в оптимізації ресурсів і проактивних діях агровиробників", - резюмувала аналітик.

Джерело: УНН

Детальніше
Стратегічне бачення, або як українському уряду збільшити агроекспорт з доданою вартістю?
14-лист-2018

За 9 місяців 2018 року Україна експортувала агропродукції на $13 млрд. Більшу частину, $10 млрд, займають сировинні товари — зерно, соняшникова олія, насіння олійних культур та макухи. Продукція з доданою вартістю займає лише 20% агроекспорту, але частка таких поставок може суттєво вирости, переконані в Мінекономрозвитку.

Більш того — «Експортна стратегія України на 2017−2021 роки», яку Кабмін ухвалив у грудні 2017 року, передбачає, що у наступні п’ять років наша країна збільшить експорт кондитерських виробів, меду, соків, молока та перероблених овочів, ягод і фруктів, а також «органічної» продукції. Виконання такої Стратегії допоможе нашій країні не лише набути престиж постачальника продукції, але й прогнозувати обсяг валютної виручки, наголошує заступник міністра фінансів Сергій Верланюк.

Втім, поки що уряд лише в загальних рисах уявляє, як саме добиватиметься збільшення вартості агроекспорту. Детальніше виписати стратегію просування українських харчів на зовнішні ринки Мінекономрозвитку має до кінця 2018 року, після серії Національних консультацій із профільними бізнес-асоціаціями. Друга така консультація відбулась 13 листопада цього року, ще одну запланували провести наступного місяця. До кінця грудня Мінекономрозвитку обіцяє опублікувати так звані «секторальні сегменти» Експортної стратегії, які зокрема опишуть, наскільки уряд планує наростити вартість українського агроекспорту, також — його частку в загальній структурі зовнішньої торгівлі нашої країни до 2021 року. Цікаво, що розробляти секторальні експортні стратегії українському Мінекономрозвитку допомагають Міжнародний торгівельний центр та німецька федеральна компанія GIZ за дорученням уряду ФРН.

Поки що, у 2017 році поставки харчів займали 6,7% всього українського експорту та принесли нашій країні $2,5 млрд. Основна частка зовнішніх продажів готових харчових продуктів припадала на постачання залишків і відходів харчової промисловості — 40%, цукру і кондитерських виробів з цукру — 14,4%, продуктів із зернових культур — 8,7%, алкогольних і безалкогольних напоїв — 6,7%, какао та продуктів з нього — 6,6%. Покупцями 29% експортованих українських харчів були країни ЄС, 10% — Білорусь, 7% — Грузія, 6% — Туреччина, 5% — Молдова. Цікаво, що за підсумками 9 місяців 2018 року основними харчовими товарами, які країни Євросоюзу купували в України, були кондитерські вироби, шоколад та м’ясо птиці, загальна вартість українського агроекспорту до ЄС склала $4,12 млрд.

Поки що, як розповідає національний координатор сектору харчової промисловості Олексій Омеляненко, за підсумками двох Національних консультацій урядовці та представники аграрних бізнес-асоціацій визначили, що поставки м’ясної продукції вітчизняним аграріям слід нарощувати як і до країн ЄС, так і на ринки Китаю та іншої Азії, а також Західної Африки. А продажі меду — на «традиційні» ринки США та Євросоюзу. Купувати більше українських хлібобулочних виробів будуть лише країни ЄС, продуктів переробки ягід — як і країни ЄС, так і країни Азії.

При цьому, за словами Омеляненка, учасники консультацій навіть змогли чітко визначити, в які країни і які види продуктів слід нарощувати у першу чергу. Критеріями слугували загальна місткість ринку країни та частка поставок з України.

Зокрема, наші аграрії можуть збільшити продажі курятини до Іраку на 46%, обсяг поставок у 2017 році складав $42,6 млн. Також — до Саудівської Аравії, яка у купівлею українського курячого м’яса вартістю $39,5 млн покрила лише 1,6% ємності свого ринку. Окрім того, поставки курятини з України слід почати до Лівії, Йорданії, Беніну, Гани, а також Китаю та Кореї.

Окрім «традиційних» Євросоюзу та США, український мед уже займає 0,6% ринку Китаю та 0,4% ринку Саудівської Аравії, і такі поставки слід лише розширювати. Окрім того, Піднебесна зможе спожити будь-які обсяги поставленого українського молока.

Експерт наголосив, що крупні агрокомпанії уже «налагодили системну роботу на зовнішніх ринках». Тому нарощення українського агроекспорту відбуватиметься в першу чергу завдяки малому та середньому бізнесу. Таким підприємствам потрібна державна підтримки для удосконалення якості продукції на продаж. Також держава має стимулювати українських малих та середніх агровиробників до кооперації, яка дозволятиме формувати на експорту крупні партії товару за вигідною для всіх ціною.

Дотичні інтереси держави

Сергій Верланюк наголосив, що Кабмін готовий допомагати коштами держбюджету для розвитку українського агроекспорту, не чекаючи закінчення робіт над секторальними елементами «Експортної стратегії на 2017−2021 роки». Зокрема, для повноцінної роботи Експортно-кредитної агенції уряд готовий виділити «достатнє фінансування». Його обсяг уточнюватиметься під час другого читання проекту держбюджету на 2019 рік. «Хоч ми формуємо консервативний бюджет, ми розуміємо, що інвестиції в експорт обернуться притоком валюти в економіку країни», — прокоментував урядовець. Окрім того, за словами Верланюка, українська влада попрацювала, аби зняти і зовнішні перепони для українського агробізнесу. Зокрема, 6 вересня цього року ВР ухвалила закон № 7010 про «єдине вікно на митниці». Положення документу мають спростити вивіз товарів закордон.

Втім, опитані експерти наголошують, що для успішної конкуренції на світових ринках агропродукції уряду та парламенту потрібно також сформулювати таке регуляторне поле, яке б посилювало українських агровиробників і на внутрішньому ринку. Зокрема, йдеться про оновлення законодавства про аграрну кооперацію, лібералізацію податкової системи та певну модифікацію системи держпідтримки.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов деталізує — формувати достатні партії товару на експорт малі та середні агровиробники не можуть, для цього потрібен дозвіл утворювати кооперативи за участі аграрних підприємств. При цьому об'єднання повинні мати статус не сільськогосподарських підприємств. Такі норми містить законопроект № 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію». Втім, як скаржиться Соколов, парламент поки що відкладає розгляд цього законопроекту. А оновленню законодавства про сільськогосподарську кооперацію вцілому активно опирається «аграрна» наука, що своїми зверненнями тероризує представників парламенту.

Втім, навіть якщо наші аграрні підприємства зможуть вільно утворювати кооперативи та формувати достатні обсяги товарів на експорт, це не допоможе суттєво збільшити конкурентність українських харчів на світовому ринку. Проти наших постачальників гратимуть нижчий рівень ПДВ в країнах ЄС на агропродукцію — 7−10% проти 20%. Також — відставання українських виробників за якістю сировини, зокрема молока. Свій вплив матимуть відмінності в структурах ринку України та її конкурентів із країн ЄС. «Наприклад, при поголів'ї ВРХ у 1,6 млн голів Голландія щороку дає 14,5 млн тонн молока, у той час як 2,2 млн голів ВРХ в Україні продукують лише 10 млн тонн молока. Середній молокозавод в Нідерландах на добу виробляє 1,5 тисяч тонн продукції, в Україні — лише пів тисячі тонн», — розповідає керівник проекту «Гуртові закупівлі молока» Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупинас. Аби наші виробники харчів змогли на рівних конкурувати із колегами з ЄС, на думку експерта, ВР має зголоситись на зниження ставки ПДВ, а Кабмін вдосконалити систему держпідтримки аграріїв так, аби виробники молока зокрема мали інтерес не лише нарощувати поголів'я корів, але й працювати над збільшенням надоїв на одну корову. За словами Жупинас, такі дії дадуть свій результат за п’ять років. Відтак, українські молочники зможуть навіть домінувати при зовнішніх поставках молочних продуктів до Китаю. «За декілька років такі наші конкуренти, як Білорусь чи Євросоюз суттєво ослабнуть через надмірне дотування своїх молочних виробництв», — наголосила експерт.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок