Експортна вартість м'яса в ЄС збільшилася

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com

Україна практично не експортує молочну продукцію. За І квартал 2020 року ми експортували лише на $22 млн. Це майже нічого.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Зазначається, що експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні.

Перше — субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% - розмір субсидії).

Друге — ті заходи, яких слід вжити всередині країни для зниження цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не буде.

Третє — модернізація галузі.

«В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нових продуктів і проведення модернізації», — сказав він.

AgroPolit.com.

Найголовніше завдання держави — давати компаніям можливість виходити на зовнішні ринки, тобто знімати митне навантаження на українські товари.

Таку думку висловив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України Тарас Качка під час онлайн-конференції «GoGlobal: У світі має бути більше українського».

«З 1 січня 2021 року запрацює дві угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем та Великобританією. Цього року ми плануємо оновити угоду про вільну торгівлю з ЄС, тому що вже минув 5-річний період, а також розширимо угоду з Канадою», — відзначив Тарас Качка.

За його словами, для України завжди залишається актуальним питання налагодження торговельних відносин із Туреччиною, адже саме на цю країну надходить багато запитів від бізнесу. Також є запит на розвиток відносин з Азією та Середземноморським регіоном.

«Ми вже почали перший етап підготовки до перемовин з Єгиптом, Тунісом, Йорданією. Великий проєкт назріває з КНР, оскільки очевидно, що це наш найбільший партнер. У 2020 році експорт до КНР зріс на 92% за 11 місяців. Є підґрунтя для лібералізації міжнародної торгівлі», — зазначає Тарас Качка. Він розповів, що в Україні є проблема з участю підприємств у іноземних виставках. На його думку, в цьому питанні потрібна координація зусиль держави та бізнесу.

«У виставковій політиці ми маємо неспівпадіння між тим, що очікує від держави бізнес, і що насправді може держава. Але треба пам’ятати, що унікальний механізм нормального діалогу держави та бізнесу є успіхом у торгівлі та економіці», — підкреслив Тарас Качка.

AgroPortal.ua

У Чернігівській області побудують два комплекси з виробництва електроенергії з біогазу.

Будівництво комплексів виробництва електроенергії з біогазу планується в селищі Линовиця Прилуцького району та в селі Журавка Варвинського району. Перший об’єкт буде мати потужність 2,4 МВт, другий — 1,2 МВт.

Реалізовувати проекти буде «Городище-Пустоварівська аграрна компанія» — приватне товариство, яке володіє сільськогосподарськими підприємствами в Прилуцькому та Варвинському районах.

У Линовиці сировиною для виробництва біогазу може стати буряковий жом з місцевого цукрового заводу, а в Журавці — відходи місцевого свинокомплексу.

Джерело: agronews.ua