Експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні

10-черв-2020

Україна практично не експортує молочну продукцію. За І квартал 2020 року ми експортували лише на $22 млн. Це майже нічого.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Зазначається, що експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні.

Перше — субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% - розмір субсидії).

Друге — ті заходи, яких слід вжити всередині країни для зниження цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не буде.

Третє — модернізація галузі.

«В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нових продуктів і проведення модернізації», — сказав він.

AgroPolit.com.

Більше новин
22-лют-2018

Детальніше
Імпорт генетичних ресурсів фермерам не по кишені
12-жовт-2018

Іноземні програми обміну генетичним матеріалом у тваринництві наразі є досить дорогими. Через це не всі українські фермери можуть взяти участь у таких програмах і покращити генетичний потенціал поголів'я тварин на своїх фермах.

Для того, щоб змінити таку ситуацію, держава, зокрема Мінагрополітики, має надавати фінансову підтримку українським тваринникам і здешевлювати участь у подібних генетичних проектах. Таку думку висловив засновник ФГ «Тетяна 2011» та власник козиної ферми «Zinka» Василь Цвик під час міжнародного науково-практичного форуму «Перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у вівчарстві та козівництві. Досвід Канади».

«Сьогоднішня зустріч дала можливість познайомитися з канадськими фахівцями і їх досвідом. Проте калькулятор показує, що такі генетичні програми добре „зайдуть“ у країнах, де є дотації та підтримка держави. А ми до таких, на жаль, себе віднести не можемо. Звісно, ми маємо рухатись у цьому напрямку. Сьогодні найбільша проблема при завезенні тварин на господарство — хвороби. Імпорт генетичного матеріалу — ефективне вирішення цієї проблеми, проте для українських господарств, наразі, надто дороге», — поділився думками Василь Цвик.

Фермер додав, що реалізація таких проектів можлива за умови, якщо до процесу приєднаються асоціації. Загалом, на думку Василя Цвика, той, хто першим розпочне рухатись у цьому перспективному напрямку, той і отримає з нього найбільший зиск.

kurkul

Детальніше
Україна вже вичерпала річну євроквоту на мед і квартальну — на курятину
21-січ-2022

Українські компанії станом на 18 січня 2022 р. закрили річну квоту на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. 

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, окрім меду, на звітну дату повністю використана квартальна квота на м’ясо птиці (частини) та яйця курячі.

Експерти також зазначили, що експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС за підсумками 2021 р. зріс на 33% в грошовому вимірі у порівнянні з минулим роком і склав $8,3 млрд. 

Частково таке зростання зумовлене збільшенням вартості більшості категорій товарів на світовому ринку, частково — збільшенням відвантажень.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці (частини), оброблена продукція із зернових.

«Якщо порівнювати з 2020 роком, то змінилася ситуація з використанням квот по поставкам в ЄС цукру та кукурудзи, а точніше з їх неповним використанням. Щодо цукру, то квота в 2021 році була використана на 87% через дефіцит на внутрішньому українському ринку даного виду продукту. В той же час квота на кукурудзу була «закрита» лише на 5% через підвищений попит на цей вид зернових у 2021 році та наявність більш привабливих експортних каналів для українських аграріїв», — розповідає  аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Детальніше
Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» підвело підсумки роботи за 2020 рік
15-лют-2021

10 лютого 2020 року державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» підвело підсумки роботи складного та специфічного 2020 року. Карантин та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 змусило Підприємство змінити підхід у наданні послуг власникам сільськогосподарських тварин зробивши акцент на діджиталізації та прискорення існуючих процесів реєстрації сільськогосподарських тварин. 

Про це повідомляє прес-служба державного підприємства «Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин».

Щодо стану ідентифікації і реєстрації тварин. За останні три роки система простежуваності за обігом сільськогосподарських тварин вийшла на новий, більш якісний рівень, що сприяло забезпеченню: підвищення зацікавленості власників тварин юридичного сектору у проведенні ідентифікації і реєстрації тварин (бюджетні дотації), посилення державного контролю Держпродспоживслужбою та її територіальними органами в цій сфері, впровадження Єдиного державного реєстру ветеринарних документів (далі- ЄДРВД) та аналітичного модулю Єдиного державного реєстру тварин (далі - ЄДРТ), проведення трьох турів щорічної інвентаризації поголів'я великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби в юридичному секторі та актуалізації даних по фізичному сектору, а також внесення необхідних змін до підзаконних нормативно-правових актів з питань ідентифікації і реєстрації тварин.

Зазначені заходи дозволили вийти на достойні показники, так:

96% очікуваного приплоду великої рогатої худоби реєструється по господарствам юридичного сектору;

99% зареєстрованого приплоду великої рогатої худоби за 2020 рік мають відоме походження;

в Єдиному державному реєстрі тварин відсутні «40−50 річні» тварини;

за забійними підприємствами рахується лише 2−4 денна кількість тварин (1500−2500 тис голів);

дані Єдиного державного реєстру тварин приведено у відповідність до фактичної кількості господарств юридичного сектору у яких проводяться обов’язкові щеплення та обробки;

за допомогою державних установ (закладів) ветеринарної медицини було виведено з Єдиного державного реєстру тварин неіснуючих тварин, що значно підвищило достовірність даних реєстру.

У той же час загальна тенденція на зменшення поголів'я тварин, а також карантин та обмежувальні заходи, що збільшили кількість забою тварин для власного споживання значно зменшило кількість реєстрації тварин в фізичному секторі у 2020 році.

Щодо стану роботи Єдиного державного реєстру ветеринарних документів. Держпродспоживслужбою спільно з Державним підприємством „Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин“ для забезпечення відстежуваності за обігом тварин, продукції тваринного походження, пришвидшення та спрощення видачі дозвільних документів і надання суб'єктам господарювання повного доступу до власної інформації та можливості контролю за вчасністю видачі ветеринарних документів з 2019 року впроваджено в роботу Єдиний державний реєстр ветеринарних документів, а наприкінці 2020 року персональний кабінет суб'єкта господарювання для роботи в даному реєстрі. За ці роки функціонал реєстру значно зріс та спільно з Єдиним державним реєстром тварин створює ефективну систему, яка запобігає маніпуляціям і зловживанням при видачі дозвільних документів на переміщення тварин та забезпечує контроль за оплатою коштів до державного бюджету за надані адміністративні послуги.

Так за 2020 рік видано за допомогою реєстру — 1 205 517 ветеринарних свідоцтва та довідок, 3 771 міжнародних сертифікатів, а також зареєстровано 50 848 міжнародних сертифікатів та свідоцтва. З початку 2021 року через даний реєстр вже видано більше 115 000 ветеринарних свідоцтв та довідок, 338 міжнародних сертифкатів, а також зареєстровано близько 5000 міжнародних сертифікатів та свідоцтв.

Щодо діджиталізації існуючих процесів. З січня 2021 року для забезпечення відстеження за обігом тварин, спрощення і пришвидшення процедур реєстрації сільськогосподарських тварин активно впроваджується в роботу персональний кабінет Єдиного державного реєстру тварин, який завдяки застосуванню КЕП для підписання документів перевів в цифровий формат подачу трьох видів реєстраційних документів, а також дозволив власникам тварин зробити замовлення засобів ідентифікації в електронному вигляді. Так на сьогоднішній день підключено до персонального кабінету уже понад 40 господарств юридичного сектору. Функціонал персонального кабінету найближчим часом дозволить як подати інформацію щодо переміщення тварин так і отримати витяги з державного реєстру, в чому надзвичайно зацікавлені суб'єкти господарювання.

Для забезпечення надійного контролю за станом здоров’я свиней та ветеринарно-санітарним станом господарства їх утримання, переміщеннями свиней на всій території України, безпекою і походженням продукції свинарства, реалізовано можливість узагальнення інформації про наявність та рух поголів’я свиней на території держави передбаченої відповідним наказом Мінагрополітики. На сьогоднішній день юридичні особи та фізичні особи-підприємці можуть подавати звіт про наявність та рух поголів’я свиней в паперовому або електронному вигляді через персональний кабінет в Єдиному державному реєстрі тварин. Інформація про наявність тварин в кожному свиногосподарстві, що в поєднанні з даними ЄДРВД та ЄДРТ надасть новий інструмент Держпродспоживслужбі для забезпечення простежуваності та прийняття відповідних рішень в рамках державного контролю та сприятиме боротьбі з розповсюдженням особливо небезпечних хвороб свиней в тому числі і АЧС. 

Щодо впровадження власного виробництва. Впровадження повного циклу власного виробництва вушних бирок для великої рогатої худоби та лазерного маркування дало можливість забезпечити власників тварин двокомпонентною високотехнологічною биркою європейського зразка та значно пришвидшити терміни поставки замовлень суб'єктам господарювання.

Жовто-блакитне забарвлення, наявність унікальних візуальних маркерів, а також неможливість повторного використання таких бирок та складність їх підробки, роблять даний засіб ідентифікації великої рогатої худоби ідеальним інструментом для забезпечення простежуваності на який заслуговує Україна.

Підприємством з вересня 2020 року було виготовлено понад 500 тис. таких бирок. Власне виробництво та значне зниження собівартості виготовлених бирок забезпечують незалежність Підприємства від сторонніх виробників, а також прибирає будь-які корупційні ризики та маніпуляції в цій сфері.

Підсумовуючи роботу Підприємства за останні роки та 2020 рік включно директор Підприємства Ігор Клименок відзначив надзвичайно велику роботу проведену фахівцями у досягненні вищезазначених результатів як центрального офісу, так кожної філії і виробничого підрозділу ДП АІРТ, і наголосив, що для збереження та покращення існуючих результатів потрібна постійна, скрупульозна, принципова, цілеспрямована робота в цьому напрямку державних інспекторів Держпродспоживслужби, спеціалістів державних установ ветеринарної медицини та фахівців Підприємства.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок