Експорт української курятини перевищив півмільярда доларів

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

2019-й для глобального ринку почався без радикальних змін: індекс глобальних цін лише незначно перевищив 100% по відношенню до попереднього місяця. Оператори європейських країн все очікували відновлення котирувань, північноамериканські ціни дещо реабілітувалися у порівнянні з їх грудневим рівнем, у Бразилії та РФ відзначили традиційне післяноворічне пониження, а у Китаї, навпаки, — нетрадиційне. Детальніше про зміни цін на свинину серед основних гравців світового ринку свинини розказали експерти аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Закупівельна ціна на живець свиней у РФ протягом січня поступово «просідала» під впливом традиційного післяноворічного затишшя на ринку. Тож середня січнева ціна на свинину живою вагою опустилася до 1,47 дол США/кг чи до 2 дол. США у перерахунку на забійну вагу. При цьому, послаблення цін у валютному еквіваленті було помітнішим через незначне укріплення рубля. Хоча ціна в РФ спадає другий місяць підряд, експерти ринку зазначають, що свинарство залишається прибутковим, навіть на тлі зростання цін на кормові інгредієнти після Нового року.

Живець свиней у Мексиці у січні був трохи дорожчим ніж у кінці 2018-го: середня січнева ціна додала 5 центів/кг у порівнянні з грудневою позначкою. Проте після досягнення пікового рівня на початку другої декади січня (1,38  дол.  США/кг живою вагою), ціни почали поступово послаблюватися, що співпало в часі з деяким укріпленням національної валюти. Зауважимо, що підтримкою для внутрішніх цін на свинину залишається 20%-ве мито на імпортну свинину зі США, яка є ключовим постачальником цього виду м’яса до країни.

Середня січнева ціна на бразильську свининиу продемонструвала відносну сталість у доларовому еквіваленті — 1,01 дол. США/кг. Однак вже з другої декади січня спостерігався низхідний рух закупівельних цін через послаблення активності м’ясопереробників. Заготівля свинини зменшилася у відповідь на нижчий попит з боку кінцевого споживача через обмеженість купівельної спроможності після новорічних свят, а також через спекотні погодні умови. Це було особливо відчутним у провінції Санта Катаріна, де котирування за місяць опустилися майже на 10%. Проте втрата позицій курсу долара проти бразильського реалу, та менше відхилення цін у інших провінціях «перекрили» таку зміну.

Котирування на свинину в Китаї у супереч традиційному передсвятковому висхідному тренду у січні послаблювалися. Так, середня позначка у валютному еквіваленті понизилася на 5% чи на 10 центів у порівнянні з груднем (до 1,93 дол. США/кг живою вагою), а до кінця місяця — на 0,2 дол. США/кг чи понад 1,6 юанів. Експерти пов’язують таке послаблення цін із активізацією вирізання свинопоголів’я підприємствами, що бояться ще більших втрат через АЧС. Крім цього, зберігається суттєва розбіжність цін залежно від провінції.

Більш ніж достатня пропозиція живця свиней в країнах ЄС стримувала ціни закупівлі в межах 1,35-1,36 євро/кг (забійною вагою) протягом січня. Тож хоча протягом першого місяця року, коливання коливання середньоєвропейських цін на ринку свинини було незначним, їх січневий рівень дещо поступився грудневому.

Свинарів США та Канади січень порадував впевненішою позитивною динамікою цін на свинину. Так, в обидвох країнах ціна на свинину забійною вагою переступила однодоларову позначку. Зокрема, у кінці першого місяця року канадська свинина коштувала 1,06 дол. США/кг, а американська — 1,12 дол. США/кг. Не зважаючи підвищення у порівнянні кінцем 2018-го, такі ціни на 15% та 21% відповідно поступаються їх рівню на відповідну дату минуло року, а експерти оцінюють збитки виробників у 15-20 дол/гол.

*показник демонструє зміну середньомісячного рівня цін на свинину (порівняно з попереднім) окремих країн світу в доларовому еквіваленті з урахуванням їх значущості у глобальному виробництві та зовнішній торгівлі цим видом м’яса.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними European Commission, pig333.com

В Україні стартував сезон висхідного тренду цін на сире молоко. Не дивлячись на специфічні особливості поточного року, коли вперше спостерігалась відсутність низхідного циклу цін у весняно-літній період, висхідний тренд стартував без запізнень.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

У поточному році ціни продемонстрували неабияку стійкість у першому півріччі, а по факту — вони були стабільними сім місяців поспіль. Головна причина — ріст світових цін на зернові та олійні, а відтак суттєве здорожчання концентрованої складової кормового столу. Проблема виявилася глобальною, тому українська динаміка цін, по великому рахунку, нічим не здивувала. Мало того, не зважаючи на дефіцит сировини у переробці, український ринок продемонстрував стабільність протягом першої половини року, в той час коли ціни європейських виробників рухалися вгору.

На даний час ціни на зернові та олійні подешевшали, проте білкові компоненти залишаються дорогими, що неодмінно відображатиметься на собівартості виробництва молока, а відтак і в ціні на молоко-сировину.

«Разом з тим, ключовим драйвером майбутнього висхідного тренду буде дефіцит молока у переробників. Додасть також напруження вже підписаний та оприлюднений Закон України № 1600-ІХ, що передбачає повернення ставки ПДВ до 20% на молоко незбиране. Це потребуватиме додаткових оборотних коштів для виробників. Останні процедури підписання протоколів ще відбувалися без фіксації ПДВ, проте з боку переробки є бажання повернутися до старого формату узгодження цін з включенням цього податку в протоколи погодження цін», — зазначає Володимир Андрієць.

Асоціація виробників молока рекомендує молочно-товарним фермам продовжувати погоджувати ціни на молоко-сировину без врахування ПДВ. Нагадуємо, це — світова практика, оскільки ціна з врахуванням ПДВ не відображає реальну цінову динаміку на ринку.

Перша хвиля зростання цін супроводжувалася зростанням середньозваженої ціни на 19 коп. і досягла 9,95 грн/кг без ПДВ.

Найбільше подорожчало молоко екстаґатунку з середніми та великими партіями поставок — на 24 коп., до 10,45 грн/кг.

Вищий ґатунок здорожчав на 20 коп., до 10,01 грн/кг, перший — на 14 коп. — 9,40 грн/кг без ПДВ.

Середні ціни на великі та середні партії молока екстраґатунку по регіонах:

• північ та центр — 10,5 грн/кг,
• південь — 10,6 грн/кг,
• схід — 10,35 грн/кг,
• захід — 10,30 грн/кг.

Імпорт свинини свіжої, охолодженої та мороженої у жовтні поточного року становив 4,3 тис. т, що на 49% більше, ніж у вересні.

Як говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», загалом за 10 місяців 2022 р. імпорт зріс на 41% у фізичному обсязі та на 56% у вартісному, що становить 45,1 тис. т і $92,7 млн відповідно. 

«Від початку повномасштабного вторгнення до 1 липня, порівняно з аналогічним періодом минулого року, імпорт свинини зріс у 2,5 раза, але з моменту повернення мит і податків на імпорт обсяги постачання дещо скоротились — від липня до жовтня обсяги імпортного м’яса зменшились на 28% порівняно з липнем-жовтнем 2021 р. Основними країнами, з яких імпортували свинину, були Польща, Нідерланди, Данія, Іспанія», — уточнили експерти.

Водночас в Україні спостерігається тенденція до зменшення поголів’я свиней: станом на 1 жовтня 2022 р. налічується 5,2 млн голів, що на 12,9% менше, ніж у 2021 р. Загальна чисельність свиней, що вирощується на підприємствах, становить 3,2 млн голів — 61,4% від загального поголів’я.

За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, скорочення поголів’я відбулося через бойові дії та окупацію українських територій, як наслідок — зменшення забійної маси свиней на 11,2%, яка за 9 місяців 2022 р. склала 479,6 тис. т.

agroportal.ua