Експорт свинини з ЄС скоротився на 10% відносно минулого року

 В Україні м’ясо цесарок практично невідоме широкому загалу. Обсяги його виробництва дуже малі. Тому налагодження виробництва цього продукту може бути перспективним напрямом підприємництва, особливо для невеликих птахогосподарств. 

Цілком імовірно, що м’ясо цесарок зможе стати в Україні делікатесним продуктом. Воно має добрі поживні та смакові якості, ним заміняють дичину й, на думку багатьох, воно є кращим з-поміж м’яса інших видів птиці. 

Нині у світі налічується понад 20 порід домашніх цесарок і значна кількість популяцій. Відомі також гібриди цесарок із курми, індиками та фазанами. 

Світовим лідером селекції цесарок є компанія Grimaud Freres Selection (Франція), точніше, її дочірня компанія GALOR SAS. Вони пропонують цесарководам три кроси цесарок: ESSOR MI.LF, ESSOR ML.LF та ESSOR SLIM. 

Для отримання бройлерних тушок (категорія продукту «стандарт») гібридних цесарят кросів ESSOR MI.LF і ESSOR ML.LF вирощують до 75-добового віку, ESSOR SLIM – до 82-добового. 

Щоб отримати продукт категорії Label Rouge, що у Франції означає продукт вищої якості (еквівалент продукції категорії Free Range), цесарят відгодовують за вільно-вигульного утримання з пасовищами до 98-тижневого віку.

За матеріалами: AgroTimes

«Надмірне споживання телятами міді може призвести до їх загибелі», — доктор ветеринарних наук Крейг Лаудер розповів про добавки мікроелементів до раціону молочних телят під час вебінару, організованому Радою з питань відтворення молочної худоби, США. Про це пише Dairy herd.

«Коли йдеться про мідь для телят до відлучення, цих тварин не можна розглядати як просто «маленьких корів», — говорить Крейг Лаудер. — Ми фактично годуємо моногастричну тварину. Телята легко поглинають мікроелементи, і в рубці ще не виникає антагонізм між мікроелементами. Хоча споживання корму після народження у телят низьке, їхня здатність до поглинання мікроелементів дуже висока».

Коли телята споживають більше Cu, ніж їм необхідно, надлишок мінералу відкладається у печінці та поступово накопичується. За даними Манітобського університету (Канада), токсикоз печінки може призвести до передчасного руйнування червоних кров’яних тілець (гемолізу), анемії, гемолітичної жовтяниці та загибелі.

За словами Лаудера, у телят можуть виникнути проблеми з міддю, тому що як замінник молока, так і стартерний корм містять добавки мікроелементів, в тому числі мідь.

Він радить згодовувати телятам до відлучення не більше 20 ppm  Cu на день: «У деяких регіонах країни спостерігав випадки, коли рівень міді піднімався до 40, 50 і навіть 60 ppm, тому що фермери думають, що телятам потрібно давати більше, щоб компенсувати низький рівень споживання. Однак це занадто багато».

На відміну від цього, в нових рекомендаціях з годівлі молочних корів США (NRC 2021) молочним телятам скоротили споживання міді приблизно на 50% — з 10 до 5 ppm у заміннику молока. Для порівняння, згідно з рекомендаціями незбиране молоко містить у середньому 0,04 ppm.

«Телята, яким дають замінник молока, споживають у 100 разів більше міді, ніж ті, яких годують незбираним молоком», — зауважує Лаудер.

Дослідники Манітобського університету також звертають увагу на те, що джерсейські породи сприйнятливіші до мідного токсикозу, ніж голштини.

Втім, телятам необхідна мідь. Лаудер зазначив, що вони народжуються з рівнем Cu, який у 12–15 разів вищий, ніж у їхніх матерів. Але до віку 8 тижнів —типового віку відлучення — цей запас вичерпується на 75%, якщо його не поповнювати.

«Приблизно в цей само час більшості телят роблять перший набір щеплень, тому слід переконатися у забезпеченні мікроелементами, аби вони могли реагувати на вакцини та зміцнювати імунітет», — радить Лаудер. — Кінцевий висновок: переконайтеся, що мікроелементи в заміннику молока та стартовому кормі забезпечують достатній, а не надлишковий, рівень міді».

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

PigUA.info за матеріалами agravery.com

З 1 січня по 7 липня цього року в ЄС зафіксували 7144 випадки АЧС серед диких кабанів, що вже перевищує загальну кількість спалахів, зареєстрованих за весь 2019-й рік (6396 випадків). Про це свідчать дані Системи сповіщення про захворювання тварин Європейського Союзу (ADNS). Кількість випадків африканської чуми свиней серед домашніх тварин сягнула 346.

Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості спалахів в Угорщині. Вперше АЧС з’явилася в цій країні у 2018-му році. А цьогоріч зареєстрували вже 3005 випадків, тобто майже вдвічі більше, ніж за весь 2019-й (1598 випадків), що робить Угорщину країною з найбільшою кількістю спалахів.

Кількість випадків захворювання у Польщі, зареєстрованих у 2020-му (2793) також перевищує показник за весь минулий рік (2468). Показник подвоївся також у Болгарії (340, порівняно з 165 у 2019-му), а Румунія повідомила про 550 випадків (683 минулого року).

Натомість, цьогоріч скоротилася кількість випадків серед домашніх тварин. Поки що у 2020-му зафіксували 346 спалахів, 321 з яких стався в Румунії. Однак, найбільш тривожною є ситуація в Польщі. Хоча серед домашніх свиней зареєстрували лише 6 випадків захворювання, більшість з них виявили неподалік від кордону з Німеччиною.

PigUA.info за матеріалами pig333.com