Міфи про їжу: українські прилавки окуповує імпортна свинина

04-груд-2017

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

 

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Більше новин
«У пріоритеті держпідтримки на 2018 рік – тваринництво та садівництво», — Олена Ковальова
08-серп-2017

Мінагрополітики розробило «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки», фінансування якої становитиме 1 млрд грн щорічно. Зокрема, основні акценти держпідтримки будуть спрямовані на галузь тваринництва та садівництва. Про це йшлося під час інтерв’ю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

«Наступного року ми акцентуємо увагу на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах. Адже потенціал цієї галузі розкритий частково: 90% фермерських господарств зорієнтовані на рослинництво і лише 1,8% — на тваринництво. Окрім того, у пріоритеті держпідтримки буде садівництво. Хочемо виділити кошти на холодильне обладнання та профінансувати нові галузеві проекти», — зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, планується профінансувати тваринництво у декілька етапів. По-перше, частина коштів піде на підтримку зростання поголів’я худоби, закупівлю молодняку великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби. По-друге, кошти інвестуватимуться в будівництво тваринницьких ферм. По-третє, вперше значна частина коштів піде на придбання переробного обладнання — часткову компенсацію його вартості. Передбачається, що для фермерських господарств відсоток компенсації може становити близько 30%. Окрім того, державна підтримка буде направлена на розвиток зернової та круп’яної галузей.

«Наразі ми розмірковуємо над створенням програми підтримки для нових фермерських господарств. Хочемо надати сільськогосподарським кооперативам та господарствам пріоритетне право в отриманні підтримки відсоткової ставки за кредитами. Цього року на це ми виділили 300 млн грн», — підкреслила Олена Ковальова.

pigua.info

Детальніше
Аудит ЄС підтвердив високу якість українського молока
20-жовт-2021

Єврокомісія завершила аудит офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів з України, які призначені для експорту до Європейського Союзу. Відтак, Держпродспоживслужба успішно подолала останній етап перевірок та офіційно пройшла місію. Це стало можливим завдяки злагодженій роботі багатьох фахівців.

«Результати аудиту підтверджують дієвість системи державного контролю в Україні, який здійснюється Держпродспоживслужбою, на міжнародній арені. Маю надію, що українські виробники й надалі триматимуть високу планку якості продукції, яка постачається як на внутрішній ринок, так і за кордон», - зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Сам аудит проводився з 1 по 12 березня цього року. Після цього тривала офіційна оцінка його результатів.

Довідково. У 2016 р. відбулося розширення доступу на ринки ЄС для продукції тваринного походження з України. Зокрема, у січні 2016 p. Україна одержала дозвіл на експорт до ЄС молочної продукції. Починаючи з другого півріччя 2016 року 13 українських підприємств розпочали експорт молочної продукції до ЄС. Станом на жовтень 2021 року молоко та молочні продукти до ЄС постачають 25 українських підприємств.

dpss.gov.ua

Детальніше
Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» підвело підсумки роботи за 2020 рік
15-лют-2021

10 лютого 2020 року державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» підвело підсумки роботи складного та специфічного 2020 року. Карантин та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 змусило Підприємство змінити підхід у наданні послуг власникам сільськогосподарських тварин зробивши акцент на діджиталізації та прискорення існуючих процесів реєстрації сільськогосподарських тварин. 

Про це повідомляє прес-служба державного підприємства «Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин».

Щодо стану ідентифікації і реєстрації тварин. За останні три роки система простежуваності за обігом сільськогосподарських тварин вийшла на новий, більш якісний рівень, що сприяло забезпеченню: підвищення зацікавленості власників тварин юридичного сектору у проведенні ідентифікації і реєстрації тварин (бюджетні дотації), посилення державного контролю Держпродспоживслужбою та її територіальними органами в цій сфері, впровадження Єдиного державного реєстру ветеринарних документів (далі- ЄДРВД) та аналітичного модулю Єдиного державного реєстру тварин (далі - ЄДРТ), проведення трьох турів щорічної інвентаризації поголів'я великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби в юридичному секторі та актуалізації даних по фізичному сектору, а також внесення необхідних змін до підзаконних нормативно-правових актів з питань ідентифікації і реєстрації тварин.

Зазначені заходи дозволили вийти на достойні показники, так:

96% очікуваного приплоду великої рогатої худоби реєструється по господарствам юридичного сектору;

99% зареєстрованого приплоду великої рогатої худоби за 2020 рік мають відоме походження;

в Єдиному державному реєстрі тварин відсутні «40−50 річні» тварини;

за забійними підприємствами рахується лише 2−4 денна кількість тварин (1500−2500 тис голів);

дані Єдиного державного реєстру тварин приведено у відповідність до фактичної кількості господарств юридичного сектору у яких проводяться обов’язкові щеплення та обробки;

за допомогою державних установ (закладів) ветеринарної медицини було виведено з Єдиного державного реєстру тварин неіснуючих тварин, що значно підвищило достовірність даних реєстру.

У той же час загальна тенденція на зменшення поголів'я тварин, а також карантин та обмежувальні заходи, що збільшили кількість забою тварин для власного споживання значно зменшило кількість реєстрації тварин в фізичному секторі у 2020 році.

Щодо стану роботи Єдиного державного реєстру ветеринарних документів. Держпродспоживслужбою спільно з Державним підприємством „Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин“ для забезпечення відстежуваності за обігом тварин, продукції тваринного походження, пришвидшення та спрощення видачі дозвільних документів і надання суб'єктам господарювання повного доступу до власної інформації та можливості контролю за вчасністю видачі ветеринарних документів з 2019 року впроваджено в роботу Єдиний державний реєстр ветеринарних документів, а наприкінці 2020 року персональний кабінет суб'єкта господарювання для роботи в даному реєстрі. За ці роки функціонал реєстру значно зріс та спільно з Єдиним державним реєстром тварин створює ефективну систему, яка запобігає маніпуляціям і зловживанням при видачі дозвільних документів на переміщення тварин та забезпечує контроль за оплатою коштів до державного бюджету за надані адміністративні послуги.

Так за 2020 рік видано за допомогою реєстру — 1 205 517 ветеринарних свідоцтва та довідок, 3 771 міжнародних сертифікатів, а також зареєстровано 50 848 міжнародних сертифікатів та свідоцтва. З початку 2021 року через даний реєстр вже видано більше 115 000 ветеринарних свідоцтв та довідок, 338 міжнародних сертифкатів, а також зареєстровано близько 5000 міжнародних сертифікатів та свідоцтв.

Щодо діджиталізації існуючих процесів. З січня 2021 року для забезпечення відстеження за обігом тварин, спрощення і пришвидшення процедур реєстрації сільськогосподарських тварин активно впроваджується в роботу персональний кабінет Єдиного державного реєстру тварин, який завдяки застосуванню КЕП для підписання документів перевів в цифровий формат подачу трьох видів реєстраційних документів, а також дозволив власникам тварин зробити замовлення засобів ідентифікації в електронному вигляді. Так на сьогоднішній день підключено до персонального кабінету уже понад 40 господарств юридичного сектору. Функціонал персонального кабінету найближчим часом дозволить як подати інформацію щодо переміщення тварин так і отримати витяги з державного реєстру, в чому надзвичайно зацікавлені суб'єкти господарювання.

Для забезпечення надійного контролю за станом здоров’я свиней та ветеринарно-санітарним станом господарства їх утримання, переміщеннями свиней на всій території України, безпекою і походженням продукції свинарства, реалізовано можливість узагальнення інформації про наявність та рух поголів’я свиней на території держави передбаченої відповідним наказом Мінагрополітики. На сьогоднішній день юридичні особи та фізичні особи-підприємці можуть подавати звіт про наявність та рух поголів’я свиней в паперовому або електронному вигляді через персональний кабінет в Єдиному державному реєстрі тварин. Інформація про наявність тварин в кожному свиногосподарстві, що в поєднанні з даними ЄДРВД та ЄДРТ надасть новий інструмент Держпродспоживслужбі для забезпечення простежуваності та прийняття відповідних рішень в рамках державного контролю та сприятиме боротьбі з розповсюдженням особливо небезпечних хвороб свиней в тому числі і АЧС. 

Щодо впровадження власного виробництва. Впровадження повного циклу власного виробництва вушних бирок для великої рогатої худоби та лазерного маркування дало можливість забезпечити власників тварин двокомпонентною високотехнологічною биркою європейського зразка та значно пришвидшити терміни поставки замовлень суб'єктам господарювання.

Жовто-блакитне забарвлення, наявність унікальних візуальних маркерів, а також неможливість повторного використання таких бирок та складність їх підробки, роблять даний засіб ідентифікації великої рогатої худоби ідеальним інструментом для забезпечення простежуваності на який заслуговує Україна.

Підприємством з вересня 2020 року було виготовлено понад 500 тис. таких бирок. Власне виробництво та значне зниження собівартості виготовлених бирок забезпечують незалежність Підприємства від сторонніх виробників, а також прибирає будь-які корупційні ризики та маніпуляції в цій сфері.

Підсумовуючи роботу Підприємства за останні роки та 2020 рік включно директор Підприємства Ігор Клименок відзначив надзвичайно велику роботу проведену фахівцями у досягненні вищезазначених результатів як центрального офісу, так кожної філії і виробничого підрозділу ДП АІРТ, і наголосив, що для збереження та покращення існуючих результатів потрібна постійна, скрупульозна, принципова, цілеспрямована робота в цьому напрямку державних інспекторів Держпродспоживслужби, спеціалістів державних установ ветеринарної медицини та фахівців Підприємства.

Детальніше
Затверджено вимоги до ідентифікаційної позначки харчів тваринного походження
26-жовт-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило Вимоги до ідентифікаційної позначки та порядку її нанесення на харчові продукти тваринного походження.

Відповідний наказ №684 від 14 вересня 2022 р. зареєструвало Міністерство юстиції України, говориться у повідомленні Мінагрополітики.

«Затвердження вимог дає змогу операторам ринку виконати в повному обсязі обов’язок щодо забезпечення простежуваності, передбачений законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, забезпечує реалізацію прав споживачів стосовно отримання інформації про харчові продукти, а також є черговим кроком щодо виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом», — говориться у повідомленні.

Ідентифікаційна позначка — позначка овальної форми, яка містить реєстраційний номер потужності, наноситься з метою забезпечення простежуваності на харчові продукти тваринного походження, щодо яких не передбачене нанесення позначки придатності та які вироблені на потужностях, на які видано експлуатаційний дозвіл, пояснюють у Мінагрополітики.

Ідентифікаційна позначка має бути нанесена безпосередньо на харчовий продукт тваринного походження, його первинне пакування чи пакування, або на етикетку, що приєднується до такого продукту, до моменту вивезення з потужності. Вона має містити написи, які складаються зі слів «УКРАЇНА» або «UA» і реєстраційного номеру потужності, який присвоюється потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл.

«За реєстраційним номером потужності як споживачі, так і державні інспектори компетентного органу можуть легко встановити виробника харчового продукту шляхом вільного доступу до Реєстру операторів ринку та потужностей харчових продуктів, на які видано експлуатаційний дозвіл», — уточнюють у міністерстві.

Підкреслюється, що вимоги вводяться в дію через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану, а харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяли до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати «вжити до»).

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок