Найчастіше Україна експортує насіння кукурудзи

15-бер-2019

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН з посиланням на прес-службу Інституту аграрної економіки.

Зазначається, що обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т).

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби.

"Задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол.", - зазначив Захарчук.

Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т.

Також обсяги зарубіжних поставок гречки до Південної Африки склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

Як повідомляв УНН, експорт зернових цього маркетингового року, за прогнозами Міністерства аграрної політики, складе 49 млн тонн.

Джерело: УНН

Більше новин
За півроку програма дотацій виконана на 10—15%
23-лип-2018

Програма державної підтримки аграріїв ледве дихає. Як і минулого року, фермери почали отримувати дотації із запізненням, та й не всі. За 6 місяців 2018 р. програма виконана лише на 10—15%, а за другу половину року решту освоїти не вдасться.

Такою думкою поділився генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

У 2018 р. на підтримку АПК у бюджеті передбачено 6,3 млрд грн дотації і ще понад 20 млрд грн — пільги з ПДВ для зернотрейдерів. Сума 6,3 млрд грн. розподіляється за 5 напрямками: 4 млрд грн — розвиток тваринництва, 1 млрд — на фермерство, 1 млрд — компенсація за придбання с/г техніки вітчизняного виробництва, 300 млн грн — садівництво, 117,9 млн грн — інші інструменти підтримки.

Особливо актуальна програма підтримки фермерства. Мінагрополітики вважає, що 1 млрд грн може бути цілком достатньо для збільшення кількості фермерських господарств і їхніх кооперативів, а дотації на підтримку тваринництва стануть запорукою збільшення поголів'я ВРХ та зростання обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції.

Станом на 1 травня 2018 р. за програмою часткової компенсації вартості сільгосптехніки аграрії придбали 953 од. техніки на загальну вартість (з ПДВ) 354,6 млн грн. Дотації на утримання корів отримали 1198 суб'єктів господарювання на суму 259 159,5 тис. грн, написав Максим Мартинюк.

Екс-президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич вважає, що фінансове забезпечення фермерства поліпшилося останнім часом, та 1 млрд — мізерна сума.

«Так, фінансування загалом краще, але яка це частка від майже 30 млрд грн, котрі йдуть на підтримку АПК, припадає селянським фермерським господарствам і кооперативам?», — запитує Іван Томич.

Такий розподіл вельми неефективний, каже Іван Томич, оскільки саме фермерські та особисті селянські господарства забезпечують 60% продукції тоді як середні та великі агрохолдинги — 40%.

agropolit

Детальніше
З техрегламенту «Про безпеку молока» потрібно прибрати все, що не є молоком
13-лют-2018

Таку думку висловив директор Центру вивчення молочного ринку (ЦВМР) Михайло Міщенко.

Нагадаємо, з 16 липня в РФ вступлять в силу зміни до технічного регламенту «Про безпеку молока і молочної продукції». Ключовою зміною влада неодноразово називала помітне маркування продукції з рослинними жирами.

«Хочу всіх привітати з ще однією довгоочікуваною зміною — введенням маркування молочної продукції в липні цього року», — сказав глава Мінсільгоспу Олександр Ткачов на минулому тижні. Нові правила посилюють вимоги до маркування молочних продуктів, що містять рослинні жири, щоб це рішення в повній мірі запрацювало, необхідно в кілька разів підвищити штрафи за порушення техрегламентів і правил маркування, підкреслив глава Мінсільгоспу.

«Широко піднімається тема маркування продукції з рослинними жирами — відволікання уваги. Головне з останніх змін технічного регламенту 033/2013 пов'язано з введенням нового поняття — молокомісткий продукт із замінником молочного жиру. Ми маємо таку ситуацію — нововведеннями забирається поняття сирний продукт, натомість на упаковці буде писатися: молокомісткий продукт із замінником молочного жиру, виготовлений за технологією сиру», — підкреслив Михайло Міщенко.

Все це зайшло надто далеко, впевнений експерт. За його словами, молочні технічні регламенти з самого початку пропонували понятійний апарат так, що можна було поставити під сумнів, чи мають право багато продуктів перебувати в ньому.

«Якщо порівнювати з Кодексом Аліментаріус, до якого прагнуть привести наше регулювання російські законодавці, то в ньому є такі поняття: молоко сире, молочні продукти, складові продукти без заміни молочного жиру і білка і відновлене молоко. Ніяких молоковмісних і молокорослинних продуктів, замінників молочного жиру там немає», — прокоментував директор ЦВМР. — «Виходячи з останніх змін техрегламенту «Про безпеку молока і молочної продукції», сьогодні, наприклад, молоковмісним продуктом із замінником молочного жиру можна назвати Нутеллу або Рафаелло. Там молока в сухій речовині не менше 20% і при цьому відбувається заміна молочного жиру. Все це фактично створювало і створює ситуацію зі зростанням фальсифікату», — підкреслив Михайло Міщенко.

Експерт висловив думку, що з одного боку по закону в РФ існують регламентовані техрегламентом поняття «молоковмісні продукти» та їх наявність на полиці не є фальсифікатом. Коли Росспоживнагляд звітує, що фальсфіката на полиці не більше 4%, то він в принципі правий. Але, при цьому кінцевий споживач сприймає всі ці продукти (незважаючи на відповідність техрегламенту), як фальсифікат. Споживач хоче купити сир, а купує продукт, виготовлений за технологією сиру, впевнений Михайло Міщенко.

«Россільгоспнагляду в принципі плювати на закон і в своїх дослідженнях він виходить з того як ситуацію розуміє кінцевий споживач. Виникає їх версія про те, яка кількість фальсифікату лежить на полиці. Відверто кажучи, Россільгоспнагляд прав, тому що розглядає ситуацію з точки зору кінцевого споживача. А споживач бачить продукти, які стоять на полиці з молочними продуктами, але не є такими. Існують кондитерські та хлібобулочні вироби, які не потрапляють під техрегламент «Про безпеку молока», але з урахуванням змін є молоковмісними продуктами. Ті, хто придумав цю термінологію — злочинці, так як це розмивання понять і введення споживачів в оману. Конфлікт Россільгоспнагляду, галузі, Росспоживнагляду пов'язаний саме з термінами і поняттями чинного техрегламенту. Сьогодні галузь і влада повинна вжити єдине правильне рішення — прибрати все з техрегламенту «Про безпеку молока», що не є молоком і молочною продукцією. Тоді ця продукція піде з молочної полки», — уклав експерт.

milkua.info за матеріалами dairynews.ru

Детальніше
Чому зараз невигідно купувати поросят за кордоном?
29-жовт-2019

Свиногосподарствам, що хочуть оновити поголів’я чи закупити поросят для відгодівлі, краще робити це на внутрішньому ринку, оскільки імпортувати тварин наразі досить невигідно, вважає галузевий експерт, директор ФГ «Пан Продукт» Мирослава Чайківська. Пані Чайківська аргументує своє твердження тим, що імпортери матимуть фінансові та бюрократичні проблеми.

«На сьогоднішній день ринкова ціна 25-кілограмового поросяти на європейській біржі – 57 євро. Це надто висока ціна, порівняно з ціною українського поросяти. До цієї вартості ще додається 8-10 євро за якість, які хоче ферма, плюс 3-4 євро – транспорт, ще додатково виплати імпортеру і всі оплати з нашого боку кордону. За нашими підрахунками, перевитрати сягають близько 200-300 грн на голові. Це занадто високі витрати», – говорить директор ФГ «Пан Продукт».

Також, за словами Мирослави Чайківської, вимоги українського законодавства щодо ввезення тварин (дослідження, сертифікація і т. ін.) достатньо складні.

Варто зазначити, що в листопаді почнуть діяти нові вимоги щодо імпорту тварин в Україну.

Meat-Inform

Детальніше
АЧС: новий випадок у Рівненській області
10-лип-2018

Станом на 9-те липня 2018 року в Україні зафіксували новий випадок африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, в ПАТ  «Мирогощанський аграрій» (колишній ДП «Мирогощанський іподром») (с. Костянець, Дубенський район) зареєстрували захворювання та падіж свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок