За півроку програма дотацій виконана на 10—15%

У Верховній Раді України 28 жовтня зареєстрували законопроект №4277 «Про внесення змін до Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні“ щодо цінового регулювання зернових ресурсів України».

Ініціаторами даного законопроекту стали народні депутати від фракції «Слуга народу» Андрій Богданець, Тетяна Грищенко, Олександр Горобець, Сергій Бунін та Маргарита Шол.

«Проектом закону запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції», — йдеться у пояснювальній записці.

Таким чином, зазначене має на меті створення рівних умов конкуренції на ринку, і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб'єктами зернового середовища.

«Рівень зазначених мінімальних цін може бути скоригований на базі проведеного державного спостереження у сфері ціноутворення на ринку зерна», — зауважують нардепи.

Водночас, проектом закону передбачається на постійній основі здійснювати державне спостереження у сфері ціноутворення на ринках кукурудзи, насіння соняшнику та сої, за результатами якого визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на відповідних товарних ринках. Зазначене допоможе вирівняти баланс ціноутворення на зерновому ринку та сформувати рівновеликий прибуток усім учасникам ринкових відносин.

agravery.com

Зростання попиту на м’ясо на світовому ринку, спричинене поширення африканської чуми свиней, сприяє розвитку галузі тваринництва. Зокрема, обсяги виробництва і продуктивність нарощують найбільші світові виробники та експортери, такі як Мексика.

Тваринництво створює більш ніж 40% вартості агропродовольчої продукції країни та допомогло посісти Мексиці сьоме місце серед найбільших виробників тваринного білка у світі.

Мексиканська м’ясна промисловість повідомляє про зростання виробництва. Наприклад, у вересні 2019 року експорт яловичини, свинини та птиці збільшився на 17,3% порівняно з аналогічним місяцем 2018 року, повідомляє міністр сільського господарства країни Віктор Вілалобос Арамбула.

Він заявив, що завдяки такому розвитку зменшується залежність Мексики від інших країн щодо імпорту птиці та свинини, а також молока. Міністр підкреслив, що бюджет Національної служби з питань охорони здоров’я, безпеки та якості сільського господарства у 2020 році зросте, що дозволить підвищити рівень біобезпеки та сприятиме розвитку галузі тваринництва.

Meat-Inform

28 квітня відбулася зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки із Й. В. Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

На зустрічі були також присутні Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька, Радник-посланник з питань торгівлі та комерції при Посольстві КНР в Україні Чжао Лі, представники Мінекономіки і дипломати Посольства КНР в Україні.

«Китай є ключовим торговельним партнером України в Азійському регіоні. За результатами 2020 року товарообіг між нашими країнами зріс на 20,5% до $ 15,4 млрд, з яких експорт збільшився у два рази — до $ 7,1 млрд. Половина українського експорту до Китаю складає аграрна продукція і ми зацікавлені у подальшому нарощуванні торгових поставок та розширенні товарних позицій», — зазначив заступник Міністра Тарас Качка.

Так, сторони обговорили стан українсько-китайського співробітництва у сферах торгівлі, інвестицій і сільського господарства. Також було окреслено пріоритети двосторонньої співпраці на 2021 рік, зокрема, щодо перспектив проведення у цьому році засідань двосторонніх органів галузевої співпраці у згаданих сферах.

Окрема увага учасників зустрічі була приділена актуальним питанням розширення доступу української агропродовольчої продукції на ринок Китаю.

Довідково: У січні-лютому 2021 року товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 2 млрд 494,2 млн (+ 18,4%). Експорт — $ 1 млрд 092,8 млн. (+ 43,8%). Імпорт — $ 1 млрд 401, 4 млн. (+ 4,1%). Частка агропродовольчої продукції в загальній структурі українського експорту до Китаю склала 53,1% ($ 579,8 млн).

Проект Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) має на меті допомогти українським аграріям зупинити деградацію українських ґрунтів. Про це поінформував спеціаліст FAO Олександр Журавель під час круглого столу Деградація грунтів та шляхи їх очищення.

«За останні років 100 українські чорноземи втратили половину свого гумусу — основного родючого компоненту. Відповідно, втрачається природна родючість грунту. Процеси як деградації, так і грунтотворення дуже тривалі, на даний момент стоїть завдання досягти рівня нульової деградації грунтів, зупинити цю деградацію», — сказав Журавель.

За його словами, перше і найважливіше питання — як визначити ступінь пошкодження грунту.

«Деградація — це процес, а як визначити, що було і що стало, якими мають бути індикатори. І цю систему потрібно ще організувати. Одне із завдань проекту — допомога у формуванні екологічного моніторингу», — сказав експерт FAO.

Журавель наголосив, що після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов’язання із зупинення деградації грунту і відновлення його родючості до 2030 року. А відповідні технології були розроблені і перевірені в світі вже кілька десятиліть тому.

«FAO виділяє таке поняття, як грунтозберігаючі технології. Воно передбачає три основні принципи. Перший — це біорізноманітність, або сівозміна, причому одна з культур повинна бути бобова. Другий — земля повинна бути постійно під покривом культур, або під вегетуючими культурами, або під рештками рослин. І третій принцип — мінімально можливе втручання, або мінімальна обробка грунту. Це основні принципи, аби земля не погіршувалась, а покращувалась. А все інше зробить матінка-природа», — сказав фахівець FAO.

Він акцентував, що одна із глобальних цілей, яка стоїть перед FAO, — подолання голоду в світі до 2020 року.

За інформацією FAO, площа деградованих або непродуктивних сільськогосподарських земель в Україні перевищує 6,5 млн гектарів, або понад 20% сільськогосподарських угідь. Через ерозію втрачається від 300 до 600 млн тонн грунту. Залежно від рівня деградації врожайність культур може зменшуватися на 50%, тож втрати виробництва оцінюються у понад 20 млн грн на рік.

agropolit