З техрегламенту «Про безпеку молока» потрібно прибрати все, що не є молоком

Португальський бізнес зацікавлений в українській агропродукції та інвестиціях в АПК.

Про це йшлося на українсько-португальському бізнес-форумі, що пройшов у Лісабоні в рамках торговельної місії до Португалії представників українських компаній на чолі з президентом ТПП України Геннадієм Чижиковим.

Протягом перебування у Португалії члени місії також провели зустрічі з міністром економіки Португалії, керівниками Агентства з питань інвестицій і зовнішньої торгівлі Португалії, відвідали провідні компанії Лісабону та Порту.

Серед українських компаній, що взяли участь у форумі, — підприємство «АМОС», ТОВ «Енергетика майбутнього», ТОВ «ВОЗКО», ПАТ «Агробудмеханізація», «Укрвинпром», НЦ «Український інститут вина», ПАТ «Проскурів» та інші.

«Все більше португальських компаній приймає рішення щодо інвестування в економіку України. Наприклад, ILHO PL S.A. — спорудження м’ясопереробного комбінату в Тернопільській. Збільшуємо можливості для українського експорту!», — сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Форум надав можливість окреслити пріоритети співпраці України та Португалії на цей рік. Серед них — розширення номенклатури експорту та збільшення позитивного для України торговельного сальдо.

agravery

Свинарі в Бразилії купують на ф'ючерсному ринку пшеницю замість кукурудзи, щоб уникнути великих витрат на годівлю тварин. Причиною стала дуже висока ціна на кукурудзу, яка є основною сировиною для кормів у країні.

За даними профільних організацій ціни на кукурудзу з травня 2020-го підскочили з 8,90 дол. США до 19,06 дол. за мішок вагою 60 кг. А це означає, що ціни зросли на 114%.

З іншого боку, ціни на пшеницю також зросли, але тільки на 39,1%. З 224,80 дол. до 312,74 дол./т. Саме тому зерно може повністю замінити кукурудзу в якості корму для свиней.

Як і в Бразилії, ф’ючерсні контракти на кукурудзу в США нещодавно сягнули найвищого рівня за 8 років. Цьому також сприяє холодна погода в США. Тому провідні бразильські компанії та приватні фермерські господарства почали шукати альтернативні закупівлі кукурудзи в Аргентині і Парагваї. Паралельно з цим, вони домовляються щодо поставок пшениці.

meatinfo.ru

В рамках офіційного візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, була проведена зустріч з Міністром сільського господарства та розвитку сільських територій  Держави Ізраїль Уріємом Аріелем. Під час зустрічі були обговорені питання доступу української аграрної продукції до ізраїльського ринку. 

«Нагальні питання, які ми порушили під час даної зустрічі, це відновлення експорту українського яйця столового на ринок Ізраїлю, а також закінчення офіційної процедури відкриття ринку яловичини для наших виробників. Щодо обох питань ми отримали запевнення з боку ізраїльських колег в їх всебічній підтримці. Сподіваємось, що наші яйця, а також м’ясо ВРХ уже найближчим часом будуть постачатись до Ізраїлю. Тим більше, що ми маємо велику кількість запитів від ізраїльських імпортерів на дану продукцію», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева за результатами зустрічі.

Українська та ізраїльська сторони також обговорили питання прискорення перемовин щодо Угоди про ЗВТ між двома країнами та можливі шляхи пошуку компромісних рішень щодо чутливих для сторін груп товарів. У рамках консультацій, найближчим часом буде проведена скайп-конференція з метою додаткового обговорення позицій щодо доступу аграрних та харчових продуктів до ринків України та Ізраїлю. Обидві сторони зацікавлені у завершенні перемовин щодо ЗВТ до кінця поточного року.

Окрім торговельних питань, сторони обговорили пріоритетні напрямки співпраці в аграрній сфері. Ізраїльська сторона запропонувала найближчим часом опрацювати пропозицію щодо реалізації проекту зі створення кластерів з виробництва молока з поголів’ям корів 1000-1200 голів в Україні з використанням ізраїльських технологій. За дорученням Прем’єр-міністра України, делегація представників Мінагрополітики України та зацікавлених профільних асоціацій відвідає найближчим часом Ізраїль, з метою проведення перемовин щодо запровадження даного проекту.

Під час відвідування провідного інституту аграрних досліджень Волкані, були обговорені можливості співпраці в галузі аквакультури, вдосконалення системи фітосанітарних заходів у зерновому господарстві та розвитку прикладних досліджень у різних секторах аграрної науки. Представники інституту Волкані наголосили на своїй зацікавленості у розвитку практичного співробітництва у галузі life Sciences, де високі технології в аграрній, харчовій, медичній та інших сферах тісно переплітаються. «У центра Волкані є надзвичайно цікаві та корисні напрацювання саме в прикладній науці, коли розробки науковців безпосередньо знаходять свій шлях до комерційного використання. А це те, чого сьогодні не вистачає нашій науці в Україні», - відмітила Ольга Трофімицева та підкреслила, що ізраїльська сторона готова до перемовин щодо створення спільного хабу інновацій у галузі  life sciences.

 Прес-служба Мінагрополітики

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua