Бравурні релації про надлишок харчів в Україні — Андрій Ярмак

21-бер-2022

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

  1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
  2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
  3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
  4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
  5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
  6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
  7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
  8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
  9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
  10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
  11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
  12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Більше новин
Чому варто вмикати музику на птахофабриках?
17-серп-2020

Власник птахофабрики у Великобританії Глен Хаггарт протягом останніх 4 років випробовував застосування музику в приміщеннях для своїх 64 тис. птахів. Фермер стверджує, що музика та інші звуки позитивно впливають на курей і допомагають збільшити продуктивність підприємства.

Справа у тому, що музика заспокоює птахів, робить їх менш тривожними, сприяє покращенню апетиту. Однак більше такий метод підходить для птахів, що вирощують на вільному вигулі чи для курей, яких утримують для виробництва яєць.

Пан Хаггарт зазначив, що раніше, під час приходу на ферму ветеринара кури лякалися, переживали стрес і це відображалося на їх поведінці та апетиті. Після довгого застосування “музичної терапії” кури перестали активно реагувати на прихід людей, а також стали рідше чубитися, розповідає фермер.

Глен Хаггарт радить застосовувати різні стилі музики, а також вмикати радіо, де крім пісень кури чують звукові ефекти, розмови і звикають до них. Крім цього, фермер сам іноді грає для свої птахів на саксофоні.

Утім, звуки на підприємстві лунають не цілодобово. Музику вмикають на 25 хвилин зранку, щоб допомогти курям прокинутися, і на 40 хвилин увечері. Уночі в курятниках грає тиха спокійна музика, або записи “розмов” дельфінів.

Meat-Inform

Детальніше
Кабмін вводить заборону на експорт добрив з України
13-бер-2022

Кабінет Міністрів України запроваджує нульову квоту для експорту мінеральних добрив — тобто фактичну заборону на вивіз добрив із України.

Про це повідомив Мністр агрополітики Роман Лещенко.

«У зв’язку з воєнним станом для збереження рівноваги на внутрішньому ринку значущих мінеральних добрив Уряд запроваджує нульову квоту для їх експорту. Тобто, фактичну заборону на вивіз добрив із України. Це стосується азотних, фосфорних, калійних та складних добрив», — пояснив міністр.

У відповідній постанові уряду йдеться про:

  • добрива мінеральні або хімічні, азотні (код УКТ ЗЕД 3102);
  • добрива мінеральні або хімічні, фосфорні (код УКТ ЗЕД 3103);
  • добрива мінеральні або хімічні, калійні (код УКТ ЗЕД 3104);
  • добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках, упаковках масою брутто не більш як 10 кг (код УКТ ЗЕД 3105).

Ця заборона має вимушений та тимчасовий характер і застосовується до відновлення рівноваги певних товарів на внутрішньому ринку та забезпечення посівної кампанії.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Як держава підтримає свинарів у 2018-му?
04-жовт-2017

У 2018-му на підтримку тваринницької галузі в цілому держава передбачає виділення 2,3 млрд гривень. Про це повідомила Олена Альшанова, заступник директора Департаменту тваринництва, начальник відділу розвитку галузей тваринництва Міністерства аграрної політики та продовльства України, під час V Міжнародного Дня свиноферми, який організували Асоціація «Свинарі України», ВАР та агроконсалтингова компанія Dykun.

«З підтримки розміром 2,3 млрд грн, 300 млн планується направити на відшкодування вартості племінних тварин, а 687 млн — на протиепізоотичні заходи на випередження поширення хвороб, зокрема АЧС у господарствах населення. Мова ведеться й про компенсацію вартості будування/реконструкції комплексів. При цьому реконструкція, в більшій мірі, має на увазі поліпшення заходів біобезпеки», — розповіла пані Альшанова.

За її словами, цьогоріч свинарі також можуть отримати відшкодування за вартість племінних тварин, придбаних і в Україні, і за кордоном (максимальна виплата — 2400 грн/голова). Для цього потрібно подати пакет документів до 3 листопада. Після 25 листопада Мінагрополітики пропорційно розподілятиме кошти.

«Обов’язково має бути підтверджена ідентифікація й оплата тварин», — наголосила експерт.

pigua.info

Детальніше
Про АЧС та варіанти боротьби з нею обговорили на ІХ міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство»
06-черв-2017

Коли ж ситуація з африканською чумою свиней стане в Україні контрольованою? Про це в рамках ІХ міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» подискутували Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН з питань ветеринарії; Артур Лоза, президент Асоціації «Свинарі України»; Василь Говгера, координатор Проекту «Державно-приватний протиепізоотичний фонд»; Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ  «Галичина-Захід». Модератором заходу була Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях.

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику.

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський.

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він.

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя.

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС.

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.

Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок