Чому варто вмикати музику на птахофабриках?

Антибіотики виявили у 70% свинини та 80% мяса птиці, виготовлених на фермах у Любуському воєводстві (Польща), повідомило Національне контрольно-ревізійне управління Польщі у нещодавній доповіді.

Тим не менш, «офіційна картина може не відображати реальність», повідомляє газета Rzeczpospolita, оскільки система перевірок має свої недоліки. Ревізійний офіс виявив, що документація ветеринарної допомоги в центрах ветеринарної інспекції була неповною і, приблизно в половині випадків, офіційні записи цих центрів спиралися на показання фермерів.

«Система контролю не може гарантувати, що м’ясо, призначене для продажу, є безпечним для споживачів», — прокоментували в Національному аудиторському офісі. Відповідно до статистики, у період з 2011 по 2015 рік використання антибіотиків на тваринницьких фермах Польщі збільшилося на 23%.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Підписання нової Угоди з безпеки харчових продуктів є головним пріорітетом Держпродспоживслужби України та Агентства з безпеки харчових продуктів Азербайджанської Республіки. Адже нова Угода дозволить не лише зберегти теперішні обсяги торгівлі, а й відкриє нові ринки для представників бізнесу обох країн.

Про це керівництво Держпродспоживслужби України говорило зі своїми азербайджанськими колегами під час онлайн-зустрічі, що відбулася 16 березня, йдеться на сайті відомства.

«Підписання Угоди допоможе нам вивести двосторонню співпрацю на новий рівень, зробити ринки доступнішими для представників бізнесу, що, в свою чергу, значно збільшить надходження до державного бюджету», — зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

За даними 2019-го року (підсумки 2020-го ще підбиваються), обсяг експорту лише за ключовими позиціями харчової галузі до Азербайджану перевищує 100 мільйонів доларів США. Найбільше азербайджанці цікавляться українським м’ясом та цукром, молоком і молочними продуктами, яйцями, продуктами з зерна та горіхами. А також — кормами, що використовуються у тваринництві.

Натомість з Азербайджану до України найбільше везуть їстівні плоди та горіхи, овочі та продукти з їх переробки, каву та чай, алкогольні та безалкогольні напої. Імпорт у 2019 році за цими позиціями склав майже 20 мільйонів доларів.

Нові правила експорту та імпорту між Україною та Азербайджаном діятимуть з 13 квітня 2021 року, коли втратить чинність Угода про співробітництво в галузі ветеринарії, підписана ще 12 березня 1993 року.

Як розповіла заступниця Голови Служби Ольга Шевченко, Агентство з безпеки харчових продуктів Азербайджану та Держпродспоживслужба зацікавлені у розширенні співпраці та в обміні досвідом в галузі безпечності харчових продуктів та ветеринарноі медицини. Обидві установи мають спільні напрямки діяльності та відповідають за дотримання міжнародних вимог як щодо забезпечення національного споживача, так й інтересів закордонних ринків.

Пріоритетними у роботі Держпродспоживслужби є захист інтересів держави, бізнесу та кожного споживача.

За даними Державної фіскальної служби, у січні-листопаді цього року українські експортери продали за кордон більш ніж 2 тис. тонн свинини на суму 4,69 млн доларів США. Це майже на мільйон доларів більше, ніж за весь 2018 рік. Обсяги експорту зросли, попри скорочення поголів’я свиней в країні та поширення вірусу АЧС.

За 11 місяців 2019 року Україна імпортувала 21,92 тис. тонн свинини на суму 41,85 млн доларів. За 2018 рік країна закупила за кордоном 28,56 тис. тонн цього виду м’яса на суму 51,92 млн доларів.

Основними постачальниками свинини в Україну цього року були Польща, яка за 11 місяців експортувала на вітчизняний ринок м’яса свиней на суму 17,74 млн доларів, що складає 42,39% від загального імпорту. На другому місці Німеччина (7,27 млн доларів), а на третьому – Канада (5,65 млн).

Україна ж експортувала найбільше свинини до Об’єднаних Арабських Еміратів (1,43 млн доларів або 30,6% експорту), В’єтнаму (1,38 млн доларів) та Гонконгу (1,33 млн).

Нещодавно новозеландські вчені порівняли кілька видів підстилки і її вплив на телят, яких утримують у групах. Зокрема, досліджували дрібний гравій, гумову мульчу, пісок та дерев’яну тирсу.

Жодна з чотирьох видів підстилки не впливала на прирости, чистоту чи кульгавість телят. Також рівень E. Coli у фекаліях телят не залежав від виду підстилки. Однак кількість цієї ж бактерії (E. coli) на хутрі була більша у тих тварин, яких утримували на дерев’яній тирсі.

Під час дослідження також помітили, що температура шкіри телят, яких утримували на дрібному гравію і піску була нижчою від інших, а внутрішня температура тіла у всіх була однакова. Деякі відмінності спостерігались у поведінці малечі. Ті, яких утримували на дерев’яній тирсі більше лежали та вилизували себе, ніж телята на інших видах підстилки.

Температура повітря у групових телятниках була в межах 11 °C, а середня вологість — 82%. Проте всі види підстилок істотно відрізнялись за вмістом вологи: дрібний гравій — 3,3%, гумова мульча — 3,4%, пісок — 9,3%, а дерев’яна тирса — 41%.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's