Кабмін вводить заборону на експорт добрив з України

Таку думку висловив експерт з прогнозування та ціноутворення на ринку кормової сировини Олексій Тартаковський, йдеться в повідомленні компанії «Фенікс Агро».

Він зазначив, що збір сої та соняшнику в Україні ще триває. Станом на 16 листопада, за офіційними даними, сої зібрано 2,95 млн т з 96% площ.

«У зв'язку зі значно меншим урожаєм олійної в Україні та враховуючи світову кон'юнктуру, ціна на сою зростає погодинно. Зараз заводи закуповують сою на переробку на рівні 17 200 грн/т. Учасники ринку вже назвали цю сою найдорожчою в історії. Ціна в портах на сою озвучується на рівні 17 400−17 600 грн/т «, — зазначив експерт.

Тартаковський підкреслює, що експортний попит на продукти переробки сої, особливо шрот, високий. На даний момент, заводи забезпечені сировиною для переробки на 1−1,5 місяці. Для порівняння, в аналогічний період минулого року забезпечення було на рівні 2-х і більше місяців. Тому, поки заводи не поспішають фіксувати ціни на значні обсяги шроту і стримують продажі очікуючи зростання ціни.

У той же час, соняшника зібрано 12,9 млн т з 99% площ. Але на ринку, за словами експерта, впевнені, що показники врожайності соняшника дещо завищені. Реально оцінюють урожай на рівні 11,7−11,9 млн т.

«Соняшниковий шрот дуже затребуваний продукт серед імпортерів. Особливо великим попитом створює Китай, який тримає досить високу ціну. У зв'язку зі зниженням прогнозу виробництва соняшнику в світі, і в Україні в цілому, пропозиція на світовому ринку буде обмежена. Україна, як один з найбільших експортерів соняшникового шроту, буде затребуваним продавцем продукту. Відповідно, якщо обсяги на ринку будуть низькими, ціна на український шрот буде рости, незалежно від ситуації на світовому ринку. Тому, вже в середині грудня реально буде побачити ціну на шрот в районі 11 000 грн/т», — вважає експерт.

agroportal.ua

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).

Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.

За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.

На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде. 

«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.

AgroPortal.ua

В Україні планують створити 5000 сімейних молочних ферм, які будуть працювати у складі 300 молочних кооперативів. Ініціатором його є одне з найбільших молочних господарств Рівненщини «Укрмілкінвест». Проєкт реалізується у рамках спільного проєкту Уряду Швеції та ПРООН в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку».

Про це повідомляє пресслужба Вінницької обласної державної адміністрації.

Проєктом передбачається фінансова підтримка для відкриття ферми: будівельні роботи, обладнання; надання коштів на купівлю ВРХ; продаж кормів або технологічний супровід при заготівлі власних кормів; консультативні, ветеринарні, зоотехнічні та інші послуги; збір, охолодження та продаж молока.

Наразі відкрито 34 СМФ, також 17 в процесі будівництва. Усього нараховується 40 кандидатів та 210 заявок.
Планується протягом 2017 – 2026 рр. створити:

• 100 кластерів сімейних молочних ферм, які охоплять всю Україну;
• 300 молочних обслуговуючих кооперативів;
• 5000 сімейних молочних ферм;
• 20 000 робочих місць, 150 000 голів ВРХ (~10% поголів’я в Україні), 812 500 000 л/рік або 975 000 т/рік молока (~10% виробництва молока в Україні);
• 6,3 млрд грн інвестицій, 2,9 млрд грн грн дотацій;
• окупність СМФ до 4-х років.

agronews.ua.

За січень-жовтень 2019 року Україна експортувала 31,31 тис. т яловичини на суму $ 94,4 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

Цей показник в 36 разів більше імпорту за 10 місяців 2018 року (867 т на $ 3,86 млн).

Зокрема, Україна експортувала 13,6 тис. т свіжого або охолодженого м'яса ВРХ на $ 38 млн. При цьому, місяцем раніше в трійку лідерів імпортерів української яловичини входила ОАЕ. Основними імпортерами м'яса ВРХ в січні-жовтні були:

Білорусь — 10 тис. т на $ 29,02 млн;

Туреччина — 3 тис. т на $ 8,71 млн;

Азербайджан — 58 т на $ 167 тис.;

Інші — 37 т на $ 106 тис.

За 10 місяців 2019 року Україна поставила 18,5 тис. т замороженого м'яса ВРХ на $ 55,96 млн.

Основні поставки були здійснені в:

Казахстан — 6,71 тис. т на $ 20,7 млн;

Азербайджан — 3,82 тис. т на $ 11,78 млн;

Білорусь — 3,73 тис. т на $ 11,49 млн;

Інші — 3,89 тис. т на $ 11,98 млн.

milkua.info