Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.
Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.
Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.
«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.
За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».
Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.
Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».
Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.
Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.
«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.
Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.
Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.
«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.
