Аграрний сектор може знову врятувати Україну — Андрій Ярмак

19-мая-2022

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Читайте также:

Вспышку африканской чумы свиней зафиксировали в Полтавской области

16-июля-2019

На территории СПК «Родина» пгт. Котельва Котелевского района зафиксировали новый случай АЧС, сообщает главное управление Госпродпотребслужбы в Полтавской области.

Согласно отчету о результатах исследования патологического (биологического) материала № 002614 п.м./19 от 12.07.2019 Региональной государственной лаборатории Госпродпотребслужбы в Полтавской области, выделено ДНК вируса африканской чумы свиней.
Решением Государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при Котелевской районной государственной администрации с 12 июля 2019 установлен карантин, территорию хозяйства объявлено неблагополучным пунктом и утвержден «План мероприятий по локализации и ликвидации африканской чумы свиней на территории свинотоварной фермы СПК«Родина» пгт. Котельва Котелевского района, и недопущению распространения данного заболевания на территории Полтавской области».
Ситуация находится под контролем Госпродпотребслужбы области и района. Принимаются оперативные меры по локализации и ликвидации возбудителя АЧС.

Узнать подробнее

Экспорт молочных продуктов: итоги первого полугодия

07-июля-2017

Итоги первого полугодия по экспорту молочных продуктов достаточно положительные. Ничего удивительного учитывая мировые тенденции.

Об этом сообщает аналитический отдел Ассоциации производителей молока (АПМ).

За шесть месяцев этого года на внешние рынки было поставлено 63,2 тыс. т молочных продуктов, на 22,8% больше, чем за первое полугодие 2016-го. Ситуацию вытягивает масло и сухая сыворотка. Показатели по молоку и сливках, как сгущенных так и несгущенных, а также кисломолочной продукции отрицательные.

В частности, в июне было продано 14,5 тыс.т молочных продуктов, на 17,4% больше, чем в мае 2017, и на 14%, чем в мае 2016.

Экспорт молока и сливок несгущенных в январе-июне составил 4 тыс. т. (-10,1%) общей стоимостью 2,6 млн долл. (+10,1%).

Основными рынками сбыта были Молдова (1,2 млн долл.; 46,3% от всего экспорта) и Грузия (693 млн долл.; 26,4%).

Импорт молока и сливок несгущенных составил 331 т, что на 55% больше, чем в прошлом году. В стоимостном выражении это 537 тыс. долл. Больше всего завозили продукта из Германии (276 тыс. долл.; 51,5%).

Экспорт молока и сливок сгущенных составил 23,3 тыс. т, что на 10,7% меньше, чем в прошлом году. При этом экспортная выручка составила 40,4 млн долл, что на 13,7% больше, чем в прошлом году. Продавали больше всего в Казахстан (7,9 млн долл.; 19,7%) и Бангладеш (4,3 млн долл.; 10,7%).

Продажи кисломолочной продукции за анализируемый период сократились на 1,6% — до 1,5 тыс. т. Доход от их продажи составил 1,5 млн долл. Поставляли продукцию больше всего в Молдову (890 тыс. долл .; 60,3%) и Грузию (338 тыс. долл.; 22,9%).

В то же время, импорт был на 35,8% больше, чем в прошлом году и составил 1,7 тыс. т. Покупали ее больше всегов Бельгии (1,3 млн долл.; 53%) и Польше (894 тыс. долл .; 36,2%).

Экспорт молочной сыворотки в январе-июне этого года составил 17,9 тыс. т, что на 50% меньше, чем в прошлом году. Основными рынками сбыта были Китай (6,8 млн долл .; 50,4%), Индия (862 тыс. долл .; 6,35%) и Малайзия (711 тыс. долл.; 5,24%). Завозили сыворотку с Португалии (257 тыс. долл .; 53%) и Германии (84 тыс. долл .; 17,32%). Общий объем импорта за год вырос на 58,9% и составил 518 т.

Экспорт сливочного масла вырос на 205,8% — до 12,3 тыс. т. Больше всего продавали его в Марокко (8,3 млн долл.; 18,5%) и Казахстан (5,8 млн. долл.; 12,9 %). Импорт масла сократился на 66,5% и составил 231 т.

Экспорт сыров показывает прирост. За анализируемый период было продано 4,1 тыс. т, что на 21,3% больше, чем в 2016-м. Поставляли его в Казахстан (7,1 млн долл .; 50%) и Молдову (3,5 млн. долл .; 24,25%). Импорт сыров вырос на 33,3% — до 4,3 тыс. т. Наибольшее их покупали в Польше (6,6 млн долл.; 34,3%) и Германии (4,6 млн долл.; 23,79%) .

Динамика экспорта молочных продуктов в 2016-2017 гг, т

Источник: по данным ГФСУ

milkua.info

Узнать подробнее

Промышленное производство свинины восстанавливается

19-мар-2019

Объемы производства мяса свиней сельскохозяйственными предприятиями продолжает восстанавливаться: в январе-феврале отечественные производители свинины улучшили доработок на 6% по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года. Об этом сообщает аналитический отдел Ассоциации «Свиноводы Украины», со ссылкой на данные обнародовали ДССУ.

Так, в течение первых двух месяцев года промышленные производители свинины реализовали на убой 732,4 тыс. свиней. Это более чем на 38 тыс. голов или 5,5% больше чем годом ранее. Кроме количества животных, реализованных на убой, увеличилась и их средняя масса (+1% до 109 гол.), что позволило совокупную массу предложения живца нарастить на 6,6% — до 80,1 тыс. т. Аналогичные изменения коснулись и объемов выращивания свиней.

«Увеличение массы полученного приплода на 1,9% и прироста свиней на 6,7% позволило увеличить совокупные объемы выращивания на 6,6% или 5,3 тыс. т — до 87,8 тыс. т», — комментируют представители Ассоциации «Свиноводы Украины» со ссылкой на данные статистики.

«Эти положительные изменения происходят на фоне постепенной «реабилитации» промышленного поголовья свиней в Украине. Так, по состоянию на начало марта сельскохозяйственные предприятия удерживали 3,49 млн свиней, что на 0,13 млн гол. (или 3,8%) больше чем на соответствующую дату 2018-го года. При этом, приусадебное свиноводство продолжает «терять позиции». Так, численность удерживаемого в хозяйствах населения свинопоголовья оценивается в 2,5 млн (-6,1% по сравнению с мартом 2018-го), что составляет 42% общей численности этих животных в Украине», — добавили в АСУ.

pigua.info

Узнать подробнее

Україна під час війни розпочала нетиповий агроімпорт

20-сен-2022

Імпорт агропродовольчої продукції в Україну за 8 місяців 2022 р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшився більш ніж на $1 млрд, або на 22%.

Про це розповів старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, пише AgroTimes.
«Якщо в січні-лютому наші вартістні показники імпорту були навіть вищими, ніж за аналогічний період 2021 року, то з березня 2022-го за пів року в умовах війни сталося відчутне падіння», — зауважив Богдан Духницький.
Він уточнив, що товарна структура імпорту в Україну за 8 місяців 2022 року загалом є стабільною й зберігає основні товарні групи.
«Тут ми бачимо фрукти та ягоди, рибу й ракоподібних, а також напої. Однак є одна суттєва відмінність від типових показників і переліку продукції попередніх років — це поява овочів та коренеплодів. Цього року ми особливо багато імпортуємо помідорів, огірків, цибулі, капусти тощо. Це пояснюється тим, що починаючи з сезону ранніх овочів, ми мали проблеми з їх постачанням на внутрішній продовольчий ринок через тимчасову окупацію Херсонської, частини Запорізької областей й активних бойових дій на Миколаївщині», — уточнив Богдан Духницький.

agroportal.ua

Узнать подробнее