Аграрії проти цьогорічних порядків держпідтримки тваринництва

07-бер-2018

Абсолютна більшість виробників молока виступає проти цьогорічних механізмів державної підтримки галузі тваринництва у зв’язку з «ручним» розподілом бюджетних коштів через спеціальні регіональні комісії.

Такі результати показало голосування, проведене серед учасників ХІ Молочного конгресу, до якого долучились 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників з 280 провідних молочних ферм України.

«Сьогодні у цій залі знаходиться більше половини представників вітчизняного молочного ринку з усіх куточків нашої держави. Тому вибірка репрезентативна. А результати проведеного голосування дають розуміння того, як аграрії оцінюють результати роботи Міністерства аграрної політики та затверджені урядом порядки розподілу дотацій», – повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

Так, за результатами голосування, 93,2% виробників молока висловились проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. Натомість, на думку 74,03% молочарів, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на 1 грн реалізованої дотаційної продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур.

Тим часом, 97,44% виробників зазначили, що надають перевагу автоматичній виплаті дотацій, об’єм яких пропорційний виручці – так званій «квазіакумуляції ПДВ», але з рядом допрацювань, які були запропоновані Всеукраїнською Аграрною Радою в середині минулого року. Лише 2,6% учасників конгресу висловились на підтримку інших видів державної підтримки, розподіл яких здійснюється через регіональні комісії.

80% виробників молока переконані, що при розподілі державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикались з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. Трохи менше половини виробників (46,4%) свідчать про «відкати» у розмірі 10%. А 3,6% представникам галузі довелось зіштовхнутись з вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Крім того, близько половини учасників конгресу вкотре відмітили, що цьогорічні програми державної підтримки тваринництва неефективні.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, у поточному році уряд направив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн в 2017 році. Зокрема, Кабінет міністрів спрямував на державну підтримку галузі тваринництва 4 млрд грн. Однак, на переконання експерта, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги у 2018 році зросла порівняно з попереднім, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій, оскільки затверджений механізм держпідтримки вкотре сприятиме збагаченню окремих олігархічних компаній.

Як зазначив народний депутат України від фракції «Воля народу» Сергій Лабазюк, для напрацювання дійсно ефективного розподілу бюджетних коштів необхідно виключити фактор «чиновника» з цього процесу, оскільки участь державних службовців створює додаткові корупційні ризики.

Народний депутат від ВО «Батьківщина» Вадим Івченко закликав уряд до комунікації з учасниками аграрного ринку, оскільки тільки разом ми зможемо розробити дійсно ефективний механізм державної підтримки, який сприятиме розвитку галузі.

Крім того, до дискусії долучились народні депутати Дмитро Лінько («Радикальна партія» та Оксана Продан («БПП»). У своїх виступах вони зазначили важливість ефективної підтримки та стимулювання розвитку молочної галузі з боку держави.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, яка також взяла участь у обговоренні круглого столу, представила урядове бачення державної підтримки галузі тваринництва на 2018 рік.

Дане обговорення було проведене в ході Національного круглого столу на тему «Державна підтримка галузі тваринництва», що відбувся в рамках ХІ Молочного конгресу. Вже одинадцять років поспіль Молочний конгрес є головною подією молочного сектору України, який щорічно збирає керівників молочних підприємств, народних депутатів та провідних експертів галузі.

agronews.ua

Більше новин
У МінАПК назвали головних експортерів країни
20-груд-2018

Українські харчові продукти мають неабиякий попит на ринку ЄС. Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, передає кореспондент УНН.

"Продукцію тваринництва - м'ясо, у тому числі - м'ясо птиці, на ринок ЄС постачають сім українських компаній. Ще чотири - займаються експортом яєць і яєчних продуктів. Крім того, є понад 20 компаній які постачають рибу і рибну продукцію до Європи", - розповіла вона.

Постачання харчових продуктів за кордон здійснюють, переважно, великі компанії, уточнила Трофімцева.

"Великим виробникам простіше виходити на міжнародні ринки, ніж малим і середнім. Тому вони і з'являються там першими, прокладаючи шлях на міжнародні ринки іншим. У великого бізнесу переважно немає проблем із регулярним постачанням продукції за кордон, над чим ще треба працювати середнім та малим підприємствам", - каже вона.

На майбутнє - дрібні виробники мають всі шанси підкорити європейський ринок, вважає Трофімцева.

Сьогодні ЄС купує українські продукти охоче. Європейцям, серед іншого, цікаві нішеві продукти: м'ясо індика, перепілок тощо. А в Україні їх виробляє, переважно, малий бізнес, пояснила заступник міністра.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини у світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС — входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Однак найбільший виробник і експортер курятини “Миронівський хлібопродукт” запевняє, що в найближчий час він максимально наблизиться до обсягів світових гігантів Brasil Foods і Tyson. 

Джерело: УНН

Детальніше
В Україні погіршилися показники у всіх галузях, окрім аграрної, — НБУ
24-черв-2020

У І кварталі 2020 року погіршилися показники діяльності практично усіх галузей економіки, за винятком сільського господарства (останнє здебільшого через вичерпання статистичного ефекту, пов’язаного зі зміщенням термінів збору врожаю попереднього кварталу).

Про це повідомляють аналітики НБУ.

Найбільший негативний вплив спостерігався у сфері транспорту та більшості секторів послуг. Валова додана вартість у сфері розміщення та громадського харчування знизилася на 8,8% р/р, інших послуг — на 13% р/р, транспорті — 8,6% р/р.

Додатковим негативним чинником для показників транспорту було скорочення транзиту газу.

Через складну ситуацію в бюджетному секторі знижувалася валова додана вартість у тих видах діяльності, що фінансуються переважно з бюджету: освіті, охороні здоров'я, державному управлінні й обороні.

Суттєво знизилася валова додана вартість у промисловості, зокрема через теплу погоду, що позначилося на показниках енергетики, а також у будівництві.

Валова додана вартість сектору фінансової та страхової діяльності знижувалася через зменшення доходів банків та зростання витрат. Натомість зростала торгівля, а також сфера інформації та телекомунікацій через збільшення попиту населення на послуги доступу до інтернету, у тому числі через перехід на дистанційну форму роботи, — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Детальніше
У ДАРі триває прийом заявок в рамках нової програми допомоги малим агровиробникам
08-вер-2022

Загальна сума — понад 1,5 млрд грн (50 млн євро).  Програма фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу.

За умовами програми, безповоротну допомогу зможуть отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через Державний аграрний реєстр (dar.gov.ua).

Зареєстровані у ДАР фермерські господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції, що відповідають критеріям програми, зможуть отримати безповоротну допомогу в розмірі:

3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (але не більше 372 тис. грн);

5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача (але не більше 530 тис. грн).

«Малі сільгоспвиробники зможуть скористатися підтримкою Євросоюзу вже цієї осені. Прийом заявок відбувається онлайн через Державний аграрний реєстр. Процес прийняття рішень є простим і прозорим. Водночас Міністерство працює над розширенням програм підтримки в Державному аграрному реєстрі і закликає всіх сільгоспвиробників реєструватися в системі та слідкувати за оновленнями».

Детальніше тут https://bit.ly/3AOsCUq

Детальніше
Експорт української молочної продукції вийшов на довоєнний рівень
08-вер-2022

Молочна галузь України у 2022 році показує неймовірні результати своєї роботи на зовнішніх ринках: маючи величезні проблеми з логістикою за вісім місяців експорт молочної продукції досяг минулорічного рівня та становить 59,4 тис. тонн.

Про це повідомляє УКАБ, пише agronews.ua.

За серпень місяць торгівля молочною продукцією за кордон становила 12,7 тис. тонн, що в 2 рази більше, ніж в 2021 році. Цей місячний показник об'єму торгівлі — є найбільшим за весь 2022 рік.

За словами Максима Гопки, аналітика УКАБ, в літній період часу торгівля вітчизняними молочними продуктами стрімко активізувалась: сумарно за червень-серпень було експортовано 31,5 тис. тонн, що становить 52% фактичного експорту за перші вісім місяців 2022 року, а також на 40% більше, ніж в аналогічний період минулого року.

В серпні Україною було експортовано:

  • Молоко та вершки не згущені — 3 578 тонн,(в 3 рази більше, ніж в червні);
  • Молоко та вершки згущені — 3 263 тонн,(в 2 рази більше);
  • Маслянка — 273 тонн,(на 50% менше);
  • Молочна сироватка — 2 525 тонн,(на 72% більше);
  • Масло вершкове — 2 136 тонн,(в 3,5 рази більше);
  • Сири всіх видів — 1 008 тонн,(на 62% більше).

Найбільшими імпортерами української продукції є: Молдова — 4,4 тис. тонн, Польща — 2,4 тис. тонн, Китай — 900 тонн.

Водночас, імпорт молокопродуктів поступово скорочується. За 8 місяців було імпортовано 42,3 тис. тон, що на 37% менше, ніж торік. За серпень ввезено в Україну 5 тис. тонн молочних продуктів, найбільше за об'ємами поставок — сирів всіх видів (3,1 тис. тонн).

«За січень-серпень сальдо зовнішньої торгівлі є пасивним і становить -2,3 $ млн. Якщо у вересні темпи експорту залишаться такими ж як і в серпні, то сальдо зовнішньої торгівлі може бути вже активним і загальна торгівля буде більш позитивною для роботи галузі», — прогнозує експерт.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок