АЧС у світі: зареєстровано 114 випадків у 23 країнах

На Полтавщині незабаром відновить роботу завод з утилізації відходів тваринництва, а також планується будівництво ще одного такого ж підприємства, в яке готові інвестувати представники країн Балтії.

Нині в області немає підприємств, де б утилізували відходи тваринництва. Хорольська філія ДП «Укрветсанзавод», на якій раніше здійснювали відповідну роботу, не працює через брак державного фінансування.

«Відповідно до Закону України, всі відходи тваринного походження повинні передаватися на підприємства з утилізації. Протягом останніх трьох років в області отримали відходів тваринного походження: у 2014 році ― 8,8 тис. тонн, 2015 ― 6,8 тис. тонн, 2016 ― 6,5 тис. З початку цього року уже отримали 1,8 тис. тонн таких відходів», ― зазначив начальник ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Геннадій Пікуль.

Наразі там провели ремонтні та пуско-налагоджувальні роботи в котельні та у виробничому цеху, а також відремонтували 5 одиниць спеціального автотранспорту.

«Підприємство не працює, бо знаходиться в стані пуско-налагоджуваних робіт. Вже провели пробний запуск на твердому паливі без переробки сировини. Орієнтовна потужність виробництва за добу ― до 10 тонн», ― розповів Пікуль.

Він додав, що на Полтавщині нараховується 312 біоям та могильників, де здійснюється захоронення. Проте, за його словами, утилізація відходів тваринного походження повинна здійснюватися винятково спеціалізованими підприємствами.

«У Полтавській області немає жодного підприємства з утилізації — це жах. Тому і спалахи АЧС, і інші екологічні проблеми. Тому ми маємо іти шляхом пошуку інвестора для будівництва сучасного заводу з переробки», ― зауважив Головко.

«Хорольська філія ДП «Укрветсанзавод» запрацює найближчим часом. Але це не заважає нам паралельно шукати інвестора для побудови ще одного такого підприємства. Наразі РДА пропонують місця для зведення такого комплексу, а ми вивчаємо ситуацію. Інвестувати ж у проект готові представники країн Балтії», ― повідомив заступник голови Полтавської ОДА.

milkua.info  за матеріалами прес-служби Полтавської ОДА

Уповільнення збору врожаю через погану погоду, обмеження в сфері логістики та оборотного капіталу, а також російські обстріли енергоінфраструктури погіршили перспективи української економіки на четвертий квартал 2022 р. і перший квартал 2023 р.

Про це заявляють експерти Міжнародного валютного фонду, передає «Інтерфакс-Україна».

«Прогнозується, що реальний ВВП скоротиться на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року в четвертому кварталі 2022 р., внаслідок чого скорочення в 2022 р. загалом становитиме 33%», — такий основний сценарій очікується у межах Моніторингової програми із залученням ради директорів.

Згідно з ним, у першому кварталі 2023 р. спад сповільниться до 34,5%, після чого почнеться відновлення економіки: у другому кварталі — на 6%, у третьому — на 11,9% та у четвертому — на 21%, а сумарно за роком — на 1%, до 68% від довоєнного.

«Ризики залишаються надзвичайно високими. Наступні кілька місяців виглядають дуже складними через безперервні атаки на найважливішу цивільну інфраструктуру. Відповідно, у той час як основний сценарій передбачає економічну стабілізацію в 2023 р., діапазон ймовірних сценаріїв надзвичайно широкий. Масштаб невизначеності наголошує на необхідності планування на випадок непередбачених обставин, щоб влада могла продовжувати реагувати на потрясіння», — наголошується в документах МВФ до програми.

Відповідно до них, фонд розробив ще два сценарії: негативний — із падінням ВВП на 12,5% — до 57% від довоєнного та позитивний — зі зростанням його на 10%, або до 75% від довоєнного.

Несприятливий сценарій передбачає інфляцію 40% (замість 22,5% у базовому), зниження міжнародних резервів до $ 18 млрд ($ 21 млрд), а також зростання видатків держбюджету до 68,8% ВВП (56,5% ВВП) із розширенням дефіциту 16,8% ВВП (9,1% ВВП). Відповідно, це вимагатиме додатково $ 9,5 млрд фінансування бюджету до базових $ 39,5 млрд.

Уряд вніс зміни до програми «Доступні кредити «5-7-9» для підтримки мікро та малого бізнесу.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

«Отримати державну фінансову підтримку відтепер можуть суб"єкти будь-якої діяльності з річним доходом до 100 млн грн. Збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн», — сказав він.

Також голова уряду зазначив, що розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою.

«Зокрема на діяльність, пов'язану з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва)», — пояснив Шмигаль.

Звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього.

Також прем'єр уточнив, що для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до 9 місяців.

«Кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку», — підсумував він.

«Зміни, внесені в програму, стосуються практичної допомоги тим мікро- і малих підприємств, які зараз зіткнулися з питанням обслуговування кредитного навантаження. Суть відновлення програми в тому, що мікро- і малий бізнес зможе відносно своїх існуючих кредитів звернутися в банк і держава компенсує процентну ставку, тобто підприємство буде платити 0%», — прокоментував зміни міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

Також програма розширена і на можливості кредитування для рефінансування існуючих заборгованостей. Умовами для отримання саме такої позики є:

збереження не менше 60% фонду оплати праці і 80% чисельності персоналу порівняно зі станом на 1 березня 2020 року;

розмір річного доходу від господарської діяльності, не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро;

відсутність станом на 1 березня 2020 недіючих кредитів.

agroportal.ua

За підсумками 2017 року на молокопереробні підприємства України надійшло 4,3 млн т молока базової жирності, що на 4% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока за даними Держстату.

Із загального обсягу закупленої переробними підприємствами сировини 2,7 млн т молока надійшло від сільськогосподарських підприємств (+7%), надходження від господарств населення склало 1,2 тис. т (+3,5%).

Якість молока, закупленого в промислових господарствах, зросла.

Частка молока ґатунку екстра у загальній структурі зросла з 14,6% до 16,4%, вищого ґатунку — не змінилася — 36,7%. Найпоширенішим залишається молоко першого ґатунку, але його частка активно скорочується — 37,9% проти 42% в минулому році.

При цьому, за підсумками року учасники Асоціації виробників молока забезпечують 50%, або 221 тис. т. молока екстраґатунку, яке надійшло на переробні підприємства.

Якість молока зданого підприємствами на переробку у 2017 році, %

Джерело: аналітичний відділ АВМ за даними Держстату