МВФ прогнозує зниження ВВП України на 40%

Сухостійних корів потрібно утримувати в постійному комфорті, щоб забезпечити успішне отелення.

Комфорт для корів у сухостійний період — це стійла необхідного розміру, достатньо простору біля кормового столу і наявність свіжої та чистої води. Особливу увагу слід приділяти під час переведення нових тварин в групу сухостою, щоб звести до мінімуму рівень стресу всіх тварин. Під час отелення корову потрібно перевести у загін з м’якою підстилкою, який розміщений поруч з загоном для сухостійних корів, знову ж, щоб мінімізувати стрес.

Оптимальний період сухостою для молочних корів — вісім тижнів.

В середині тільності корові потрібно провести ультразвукове дослідження, щоб визначити точну дату отелення. Опиратись на дату запліднювання не варто, вона не достатньо точна. Все більше господарств використовують технологію виявлення охоти у корів для полегшення програм відтворення. Ця додаткова інформація може бути використана для визначення дати отелення та дати осіменіння.

Пріоритети управління парувальним періодом

Готуючись до майбутнього парувального сезону необхідно звернути особливу увагу на такі першочергові завдання:

Споживання сухої речовини коровами — високе;

Вим’я та ратиці у належному стані;

Корови, які після отелення хворіли парезом, навряд чи зможуть завагітніти знову;

Вибір бика-плідника також надважливий для визначення успішної тільності корови;

Управління у період сухостою впливатиме на всі інші фактори, пов’язані з відтворенням.

Основну увагу потрібно приділяти балу вгодованості. На момент отелення він має дорівнювати 3 балам. Фермерам необхідно контролювати бал вгодованості корів впродовж всього року. Він повинен залишатись на рівні 3−3,5 балів.

milkUa.info за матеріалами agriland.ie

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс. Про це повідомила пресслужба УКАБ.

Як ідеться у зверненні, з початком повномасштабної війни, яку розв’язала РФ проти України, зазнали суттєвих руйнувань і пошкоджень багато об’єктів інфраструктури, житловий фонд, об’єкти бізнесу, в т.ч. об’єкти сільського господарства. Крім того, через російську воєнну агресію виникли інші проблеми: суттєве подорожчання  логістики, занизькі закупівельні ціни на аграрну продукцію, затримки з відшкодуванням експортного ПДВ, що поставили агросектор, який завжди був рушієм економіки України, на межу рентабельності. Разом з тим на початку війни НБУ запровадив фіксований офіційний курс гривні до долара США.

«Ми розуміємо, що зазначені дії були спрямовані на підтримку стійкості економіки в умовах війни. Проте на сьогоднішній день, коли підприємства та компанії потроху відновлюють активну роботу та намагаються всіляко підтримати економіку країни, існування кількох курсів – офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить та породжує зловживання», - наголошується у зверненні.

Для експортерів аграрної продукції, які з відкриттям «зернового коридору» намагаються вивезти зібраний урожай та урожай минулого року, тим самим підтримати продовольчу безпеку у світі та наповнити державний бюджет валютною виручкою від експортних операцій, фіксований валютний курс є, по суті, додатковим податком, адже тепер вони втрачають близько 20% валютної виручки через різницю в курсах.

Наразі закупівля ресурсів (наприклад, насіння, добрив, засобів захисту рослин) відбувається за комерційним курсом, у той час як продавати аграрії вимушені за фіксованим курсом. Така ситуація створює додаткове податкове навантаження на легальний аграрний бізнес і водночас стимулює роботу чорного готівкового ринку.

«Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає керівництво НБУ підтримати експортну галузь України та прийняти рішення про повернення до гнучкого валютного курсу», - резюмується у зверненні.

АПК-Інформ

У січні-вересні 2017 року обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти відповідного періоду 2016 року в майже 1,5 разу — з 271 млн дол. США до 397 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігається позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

За 9 місяців 2017 року найбільше вітчизняної м’ясної продукції закупили Єгипет (17,1%), Нідерланди (14,3%), Ірак (8,8%), Білорусь (8,4%) та Азербайджан (7,6%).

Постійними крупними імпортерами залишаються також Гонконг, Німеччина, Грузія та Казахстан.

За три квартали 2017 року експорт до названих країн займав близько 74% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

milkua.info

Представники мікро, малого та середнього підприємництва (ММСП) отримали нові можливості завдяки запровадженню державної програми фінансового лізингу у рамках програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

«Уряд затвердив порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу. Порядок визначає механізм надання фінансової державної підтримки ММСП шляхом часткової компенсації фактичних витрат на сплату базової винагороди за договорами фінансового лізингу до рівня 5% або 7%, або 9% річних. Мінфін зацікавлений розвивати цей інструмент, який успішно використовується розвинутими економіками, і без якого важко уявити повноцінний розвиток малого бізнесу», — розповідає Юрій Драганчук, заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції, голова ради Фонду розвитку підприємництва.

За його словами, перевагою лізингової форми фінансування порівняно з класичним банківським кредитуванням є відсутність необхідності внесення застави, невеликий розмір власного внеску ММСП порівняно з банківським кредитуванням, оскільки власником предмету лізингу залишається лізингова компанія.

«З огляду на таку перевагу лізингу, зазначена форма фінансування також є найбільш популярною серед мікропідприємців, оскільки дозволяє швидко та без необхідності внесення забезпечення отримати предмет лізингу — транспортні засоби, с.-г. техніку, інше обладнання, яке так необхідне у господарській діяльності майже кожного підприємця», — наголошує Драганчук.

Додамо, що важливість включення лізингу до програми «Доступні кредити 5−7-9%» також зумовлена тим, що мало місце певне викривлення конкурентної боротьби за клієнтів між лізинговими фінансовими компаніями та банками, які завдяки участі у цій програмі можуть запропонувати набагато вигідніші умови фінансування інвестиційних проектів.

«Включення лізингу до програми „Доступні кредити 5−7-9%“ не призведе до суттєвих, додаткових витрат бюджету, оскільки буде відбуватись фактичне заміщення банківських кредитів на фінансовий лізинг. Але завдяки цьому, держава створить рівні умови участі у своїй програмі для всіх основних гравців фінансового та банківського ринків», — зауважує заступник міністра.

Разом з тим, включення лізингу до державної програми «Доступні кредити 5−7-9%» дозволить суттєво збільшити питому вагу інвестиційного компонента цієї програми, сприяючи зростанню капітальних інвестицій в економіку України.