Російські вчені розробили засіб від сибірської виразки

16-17-го березня в Умані (Черкащина) відбулася Міжнародна конференція «Світова практика використання ефективних технологій вирощування сої та кукурудзи». Організаторами події виступили ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та компанія Agri Lab.

Учасники заходу змогли отримати ґрунтовні поради американських експертів, дізнатися про найсучасніші рішення щодо вирощування сої та кукурудзи підкріплені багаторічними практичними дослідженнями!

Так, про оптимальні норми азотного підживлення, фактори врожайності сої, оцінку й управління ризиками тощо почули від Петра Кивериги, директора департаменту аналітики Асоціації виробників сої штату Айова (США).

«Точне землеробство потребує не тільки інвестицій у технології, але й безперервного розвитку та вдосконалення нових рекомендаційних систем, які іноді можуть вимагати зміни світогляду. Однією з важливих і часто знехтуваних цінностей точного землеробства є те, що воно дозволяє фермерам і агрономам експериментувати на їхніх полях», — зазначив спікер.

Як правильно управляти сівозмінами, правильно обробляти ґрунт, визначати сприятливий час для посадки вчив Марк А. Літч, доктор наук, доцент і провідний спеціаліст з систем землеробства, факультету агрономії, Університету штату Айова, під час свого виступу «Успішний досвід для отримання високих врожаїв сої та кукурудзи».

Не менш цікавою та потрібною інформацією ділилися й інші доповідачі — Ліндсей Дж. Грейнер, Володимир Махота, Андрій Скотніков, Ярослав Бойко та В’ячеслав Адамчук.

Як запевнили учасники, кожна тема знайшла свого слухача.

Віктор Говгира, ТОВ «Нормагро», (Житомирщина)

«Програма доволі насичена, багато цікавої, а головне корисної інформації. Можна сказати, здалеку приїхали не дарма почули все, що хотіли».

Денис Лазарєв, ТОВ «Імперія-Агро»

«Найбільше цікавило питання точного землеробства. Спікери продемонстрували статистику, результати. Тепер можна оцінити наскільки цей напрямок перспективний. Нещодавно ми стикнулися з тим, що на практиці в Україні немає де побачити цей підхід.

Як на мене, компанія Agro Lab — шикарна ідея і такі конференції теж. А оскільки ми не лише виробники, а й дистрибутори, то цікавимося налагодженням співпраці, щоб разом забезпечувати сервіс нашим клієнтам».

Марк А. Літч, спікер, доктор наук, доцент і провідний спеціаліст з систем землеробства, факультету агрономії, Університету штату Айова (США)

«Я дуже задоволений участю у цій конференції. В Україні я вже вчетверте, але завжди приємно ділитися своїми напрацюваннями і бачити, що людям це цікаво. Як на мене, такі події — чудовий майданчик, де виробники можуть поспілкуватися з колегами, дізнатися щось нове один від одного. Для спікерів це можливість поділитися новими актуальними даними, знаннями».

Анатолій Писаренко, ДП «ВІТАЛ-АГРО»

«Мене як фермера цікавить зерно, схожість, міжряддя. В принципі, бажану інформацію ми отримали. Фактично, приїхавши на цю подію, почувши спікерів, отримали підтвердження що працюємо правильно. Крім виступів експертів було б цікаво тісніше попрацювати з ними й у форматі „запитання-відповіді“ напряму».

Михайло Долгов, ФГ «Агрофірма „Базис“»

«Особисто мені конференція дуже сподобалася. Видно, що спікери — фахівці своєї справи. Оскільки не перший рік працюємо в рослинництві, то можемо оцінити поданий матеріал. Щось знаємо з досвіду, а щось почерпнули нове, цікаве. Такої інформації було більш ніж достатньо».

Визнання еквівалентності законодавству ЄС державної реєстрації кормових добавок в Україні наразі проходить обговорення в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. МЕРТ вже надало ЄС свої пропозиції та отримало відповідь.

«Є відповідь від ЄС. Вона досить об'ємна та знаходиться на перекладі. Десь 13 травня буде вироблена спільна позиція та представлена на обговорення», — уточнюють в уряді.

Питання наявності в Україні системи реєстрації кормових добавок, еквівалентної європейській, вельми актуальне і може бути критичним для такої групи українських експортерів:

• м'яса птиці та м’ясних продуктів;
• молока та молочних продуктів;
• рибної продукції, яєць.

«У разі відсутності ефективної еквівалентної європейській системи державного контролю безпечності кормів Україна може зазнати економічних та іміджевих втрат вже найближчим часом. Насамперед, відсутність такої системи означає, що кормам вітчизняного виробництва просто не будуть довіряти, а відтак і не стануть купувати на ринку ЄС, побоюючись, що такі корми є небезпечними», — вважає також автор дослідження «Реєстрація кормових добавок, зареєстрованих в ЄС: оптимальна модель для України» виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми. Відтак ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт відповідних продуктів тваринного походження.

Крім того, якщо Україна не зможе довести, що вона здатна підтвердити безпечність кормів, якими годують тварин, із яких потім отримують харчові продукти тваринного походження, така сама недовіра існуватиме й щодо харчових продуктів тваринного походження, вироблених в Україні. Це також може негативно вплинути на експортні показники харчової промисловості.

Водночас на внутрішньому ринку виробники кормів будуть продовжувати нести зайві витрати на державну реєстрацію кормових добавок, преміксів та готових кормів, адже існуюча в Україні система реєстрації, на відміну від європейської, передбачає реєстрацію однієї і тієї ж самої добавки, преміксу або готового корму кожним виробником. Всі ці витрати на реєстрацію закладаються у вартість відповідної продукції і, врешті-решт, перекладаються на плечі кінцевого споживача, що знижує конкурентність вітчизняного виробника.

 agronews.ua

Напрямки експортної торгівлі є досить різноманітні з акцентом на азійські та європейські ринки.

ТОП-5 країн, що впродовж січня-травня 2020 купували найбільше української молочної продукції — це:

Молдова ― на суму 13,5 млн. дол.,

Грузія ― 8,6 млн. дол.,

Азербайджан ― 7,5 млн. дол.,

Китай ― 6,1 млн. дол.,

Польща ― 5,2 млн. дол.

У січні-травні відбулися певні зміни у рейтингу експортних контрагентів. Так, порівняно із квітнем-2020, на четверте місце вийшов Китай (6,1 млн. дол.), змістивши при цьому Казахстан (5,2 млн. дол.) на п’яте. Нідерланди піднялись на дев’яте місце, взагалі витіснивши США з десятки найбільших покупців української «молочки».

Імпорт молочної продукції в Україну переважно «європейський». ТОП-5 країн, з яких до України надходить молочка:

Польща (52,8 млн. дол.),

Німеччина (15,6 млн. дол.),

Франція (7,9 млн. дол.),

Нідерланди (3,4 млн. дол.),

Білорусь (2,7 млн. дол.).

Загалом, топ-5 імпортерів молочки впродовж січня-травня залишається незмінною, окремі перестановки відбувалися лише нижче у рейтингу. Так, Чехія піднялася на 8-ме місце, витіснивши Португалію, а до ТОП-10 увійшла Греція, котра й замикає першу десятку.

Географія імпорту по групах товарів має наступний вигляд.

Найбільше товарів з групи молока та вершків незгущених було завезено із Польщі (59%), Литви (30%) та Німеччини (5%).

Сухого молока та вершків згущених ― Білорусі (55%), Німеччини (24%) та Польщі (8%).

Кисломолочних продуктів ― з Польщі (53%), Бельгії (35%), Греції (3%).

Молочної сироватки ― з Білорусі (24%), Німеччини (24%) та Польщі (16%).

Масла ― з Польщі (63%), Нідерландів (14%), Німеччини (7%).

Сирів ― з Польщі (46%), Німеччини (17%) та Франції (10%).

Казеїну ― з Нідерландів (68%), Франції (12%), Польщі (11%).

Морозива ― з Чехії (31%), Франції (27%) та Італії (18%).

Аналітичний відділ АВМ

За офіційними даними Держмитслужби зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (товарні групи 1−24 УКТЗЕД) за підсумками 11 місяців поточного року збільшився на 22% порівняно з відповідним періодом 2020 року та досяг близько 31,3 млрд дол. США, що склало 24,7% всього зовнішньоторговельного обігу товарами України.

При цьому, експортовано продукції аграрного сектору на суму 24,4 млрд дол. США (або 39,8% від загального експорту товарів з України), що на 22% більше ніж за 11 місяців 2020 року.

Найвагомішими складовими експорту продовольчих товарів та с/г продукції у січні-листопаді 2021 року залишились зернові культури, олії, насіння олійних культур та макухи, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій.

Основними країнами, до яких постачалась українська агропродовольча продукція, були: Китай, питома вага якого склала 15,4% у структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів; Індія — 6,5%; Нідерланди — 6,4%; Єгипет — 5,9%; Туреччина — 4,8%.

Імпорт сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів за вказаний період зріс на 20% до відповідного періоду 2020 року і склав 6,9 млрд дол. США (або 10,5% від загального імпорту товарів в Україну). Найбільшу частку у структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів склали: плоди, горіхи та цедра; риба, ракоподібні та молюски; тютюн та вироби з нього; какао-боби, продукти з нього, шоколад; олії.

У структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів найбільшу питому вагу зайняли: Польща — 10,5%; Німеччина — 6,9%; Італія — 6,9%; Туреччина — 6,1%; Індонезія — 4,3%.

Зовнішньоторговельне сальдо сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів позитивне і склало 17,5 млрд дол. США.

minagro.gov.ua